УДК 37.018.262:372.3:374

Антонішина В.Л.

ФОРМИ І МЕТОДИ ВЗАЄМОДІЇ ПОЗАШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ І СІМ'Ї У ПІДГОТОВЦІ БАТЬКІВ ДО ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У статті розкриваються основні форми і методи взаємодії позашкільного закладу і сім'ї у підготовці батьків до виховної діяльності.

Ключові слова: сім'я, освіта батьків, взаємодія, позашкільні навчальні заклади.

В статье раскрываются основные формы и методы взаимодействия внешкольного учебного учреждения и семьи по подготовке родителей к воспитательной деятельности.

Ключевые слова: семья, образование родителей, взаимодействие, внешкольные учебные учреждения.

The main forms open In article and methods of the interaction an out-of-school educational institution and families on preparing the parents to education of activity.

Key words: family, forming the parents, interaction, an out-of-school educational institution. Сім'я здійснює виховний вплив на людину протягом усього її життя. Але особливо велика роль сім'ї на початку життя людини. Природно, що при поєднанні зусиль батьків і педагогів цей вплив буде більш сильним і результативним. Але при цьому батьки повинні бути підготовлені до такої виховної діяльності. Завдання навчальних закладів (дошкільних і позашкільних) - всіляко сприяти такій підготовці.

Питання взаємодії педагогів та сім' ї у вихованні дітей різного віку вивчалися такими вітчизняними вченими-педагогами, як Т. Алексєєнко, О. Докукіною, Т. Кравченко, І. Мачуською, В. Постовим, Д. Порфильєвською, Є. Сичовою, О. Хромовою; підготовки до виконання батьківських та материнських функцій досліджувалася у роботах В. Бойко, Є. Ілляною, О. Кононко, Д. Луциком, Г. Чередниченко.

Метою нашої статті є обґрунтування форм і методів взаємодії позашкільних навчальних закладів і сім' ї, які ефективно впливають на підготовленість батьків до виховної діяльності.

У процесі дослідно-експериментальної роботи за розробленою нами методикою педагогами позашкільних навчальних закладів здійснювалося вивчення сімей вихованців. Такий підхід допомагав скласти цілісне уявлення про стосунки між членами родини, її виховні можливості, засоби впливу на дитину, що найчастіше застосовуються батьками. З метою діагностики готовності батьків до виховання дітей і розробки плану спільної з педагогами роботи, було проведене анкетування дорослих членів сімей. Як засвідчили одержані результати, більше ніж п' ятдесят відсотків опитаних батьків вважають, що вони потребують додаткових педагогічних знань.

Користуючись методами вивчення документів, опосередкованого вивчення сім'ї та прямого вивчення сім' ї, методом спостереження було складено «Педагогічний паспорт сім'ї», до якого вносилися особливі відомості про членів конкретної родини. Це допомагало педагогам одержати цілісну характеристику сім' ї, визначити, хто з її членів потребує допомоги і в чому вона має полягати, фіксувати зміни, які відбувалися протягом певного періоду часу.

Зупинимося коротко на огляді основних методів, застосованих нами у процесі вивчення сім' ї.

Метод документалістики передбачав звернення до документальних даних про дитину та її сім' ю (медична картка дитини, відомості про перебування в дошкільному закладі, особиста справа, характеристика тощо). Одержані відомості давали змогу ретельніше підготуватися до роботи з батьками, визначити основні питання, які потребували особливої уваги.

При застосуванні методу опосередкованого вивчення основна увага зверталася на вихованця як на члена сім'ї: поведінка, характер, темперамент, взаємини з іншими членами родини, захоплення, здібності, вподобання тощо. Використовувалися також методи опитування, бесіди на тему: «Моя сім'я», «Наші сімейні традиції», «Мій ідеал сучасної сім'ї» тощо.

Для полегшення цієї роботи педагогам експериментальних груп пропонували підготовлені нами варіанти планів вивчення сім'ї, пам'яток щодо організації спілкування педагогів з батьками. Пам'ятки включали такі поради:

обов'язково продумуйте і складайте план бесіди заздалегідь, визначте мету, завдання, спрогнозуйте можливі запитання батьків, їхню реакцію на ваші повідомлення, наслідки;

не критикуйте без потреби: критика - засіб, а не мета;

навчіться контролювати ситуацію, в разі потреби змінюйте її;

тримайтеся спокійно, незважаючи на умови, що можуть виникнути;

намагайтеся бути самостійним у судженнях і висновках;

під час спілкування виявляйте справжній інтерес до проблем, пов'язаних із вихованням дітей, застосовуйте засоби переконування, надавайте перевагу порадам, а не наказам;

будьте готовими до несподіванок, не піддавайтесь першій реакції, частіше ставте себе на місце батьків учнів;

виявляйте максимум педагогічного такту при спілкуванні з батьками;

намагайтесь завжди бути підтягнутим, ввічливим, доброзичливим, коректним;

розвивайте в собі вміння створювати й підтримувати теплу, доброзичливу атмосферу у спілкуванні.

Вивчення сім' ї вихованця - складне завдання, що потребує аналізу й спостереження явищ і фактів, на основі чого вибудовується загальне враження про батьків, особливості виховного впливу сім' ї на дитину - фактичної інформації, котра і має бути покладена в основу загальної характеристики сім' ї. У нашій роботі складання таких характеристик надавало педагогам допомогу в подальшому проведенні поглибленого педагогічного аналізу.

Зважаючи на існуючі в педагогічній літературі рекомендації, програма вивчення сім'ї передбачала збір даних про:

Структуру сім'ї: склад (повна проста - «батьки, діти», повна складна - «батьки, діти, бабуся, дідусь», інші члени сім'ї).

Батьків: вік, освіта, професія, рід занять.

Житлові та матеріальні умови.

Суспільно-педагогічну спрямованість життя сім' ї: ставлення дорослих до виховання дітей (відповідальне, байдуже, безвідповідальне); спрямованість виховних впливів матері і батька (духовна, матеріальна); педагогічна активність батьків (участь у виховних заходах, обговорення з педагогами проблем виховання своїх дітей).

Внутрішньосімейні взаємини. Стиль взаємин між батьками: авторитарний (будується як на диктаті глави сім'ї, так і на його моральній перевазі); демократичний (рівноправність подружжя в розв'язанні основних питань); конфліктний (зовні конфліктний, коли сім' я зовні має вигляд благополучної, та внутрішньоконфліктний, що характеризується постійними конфліктами як між дорослими, так і між дорослими та дітьми); ставлення батьків до дітей;