УДК 371.315.7:81'243

Бужикова Р.І., Загальноосвітня школа "Ппаніс-ЕОС"

Застосування комп'ютерних технологій під час занять з іноземної мови у вищих навчальних закладах

Автор статті аналізує особливості використання комп 'ютерних технологій в навчально-виховному процесі з іноземної мови у вищих навчальних закладах.

The author of the article analyses the pecularities of the usage of computer technologies during educational process of foreign language studying at the universities. Особливості сучасного етапу розвитку освіти в Україні потребують впровадження розвинених форм і методів навчання, що сприяють становленню особистості студента. У вищих навчальних закладах перевага віддається активним методам навчання, які спрямовані на формування у студентів самостійності, гнучкості, варіативності, критичності мислення. Найпотужнішим джерелом пізнавальної активності студентів, розвитку їхніх творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників є сьогодні нові інноваційні технології. Актуальним стає питання розробки і впровадження моделей гуманно зорієнтованого навчання і виховання студентів на основі широкого використання комп'ютерних технологій, зокрема мультимедіа, що дадуть змогу студенту у повній мірі реалізувати його природний освітній, соціальний і духовний потенціал та забезпечать активізацію всіх сфер діяльності, у першу чергу навчально- пізнавальної. Однією з найсуттєвіших переваг впровадження таких моделей в практику навчання є можливість в повній мірі реалізувати методи індивідуалізації і диференціації. Врахування індивідуальних особливостей студентів, їх суб'єктного досвіду дозволяє обрати для кожного оптимальний шлях навчання.

Всебічне застосування в навчально- виховному процесі комп'ютерних технологій навчання має великі перспективи в плані побудови розвинених моделей навчання та розвитку ідей, форм і методів представленої педагогічної технології. Воно сприятиме гуманізації освіти, а також підвищенню ефективності навчання та його інтенсифікації і індивідуалізації в залежності від інтересів, здібностей та власного досвіду студентів, активізації навчально-пізнавальної діяльності за рахунок введення в навчальну роботу елементів дослідницького характеру, збільшення частки самостійної роботи в навчальній діяльності, що є визначальні для розвитку творчої особистості.

Впровадження комп'ютерів у сферу освіти змінює форми, зміст, засоби навчання, наближує його до реалій сучасного життя. Основним завданням викладача у цьому випадку є, як вважає Б.С. Гершунський [2-4], розвиток особистості того, хто навчається, творчий пошук в організації навчального процесу, добір, розробка і вибір найкращих і найдоцільніших для навчання програмних продуктів. Машини надають принципово нових можливостей для організації та подання навчального матеріалу. Це пов'язано з появою лазерних відео-дискових програвачів, цифрових синтезаторів звуків, графічних редакторів, екологічних екранів з високою чіткістю зображення. Прорив через комп' ютеризацію різноманітних видів діяльності, викликаний розвитком Multimedia- технологій (графіка, анімація, фото, відео, звук, текст в інтерактивному режимі роботи) створює інтегроване інформаційне середовище, в якому користувач набуває нових можливостей. При цьому використовуються майже всі сенсорні канали людини. Видатний психолог Б. Ломов [9, 10] визначає, що комп'ютер є знаряддям людської діяльності, застосування якого якісно змінить можливості пізнання, збільшить накопичення й застосування знань та вважає, що його використання як засобу пізнання людини означає появу нових форм мислення, мнемічної, творчої діяльності, що можна розглядати як фактор історичного поступу психічних процесів людини. Застосування електронної техніки сприяє формуванню таких якостей, як потяг до експериментування, гнучкість, увага. При цьому створюються можливості нового нетрадиційного сприймання фактів, встановлення зв'язків між новою та старою інформацією.

Велику увагу дослідники приділяють використанню комп'ютера при вивчені дисциплін мовознавчого циклу (В. Ізвозчиков [7], В. Редько [12], В. Різун [13]). Зокрема, В. Ізвозчиков відмічає, що використовуючи ЕОМ, мовознавець може автоматизувати трудомісткі, але найнеобхідніші для його наукової і навчальної діяльності операції. Укладання словників, алфавітних і частотних, підготовка дидактичного матеріалу для навчання орфографії, пунктуації, лексиці, граматиці - це вже зараз може взяти на себе ЕОМ. Для вивчення мов розроблено системи обробки текстів. Посилюється мотивація навчання - студент не боїться зробити помилку, оскільки комп' ютер відразу ж показує її, а тому можна більш уваги приділити смисловим та стилістичним моментам при написанні певних робіт. Використання комп'ютера сприяє реалізації найважливішої вимоги комунікативної методики - вдосконалення процесу оволодіння іноземної мови. Великою перевагою машини є її емоційний вплив на студентів, що спонукає спрямовувати увагу на формування особистісного ставлення до побаченого.

Праці таких вчених, як I.B. Городинський [5], О.Ю. Уваров [15], С.В Фадєєв [16] свідчать, що стрімке втручання комп'ютерів у життя та процес навчання зокрема примушує викладачів іноземних мов вирішувати проблеми, про які десять років тому жоден лінгвіст не підозрював. Немає нічого дивного в тому, що не кожний викладач виявився готовим до широкого впровадження комп'ютерів у таку нетрадиційну сферу, як навчання іноземним мовам.

Тож актуальною є систематизація вимог, що висуваються сучасною методикою викладання до програм та форм їх практичного застосування, а також аналіз навчальних результатів, яких вдається досягти з урахуванням вищезгаданих вимог. Все це має слугувати методологічною базою для створення комп'ютерних навчальних програм та методик їх застосування.

Швидкість та надійність обробки будь-якого інформації; розширення можливостей показу інформації; можливість моделювання за допомогою комп'ютера, різних процесів; можливість активізувати змістовну, операційну та мотиваційну сторони навчального процесу; додатком можливості для індивідуалізації та диференціації навчання, можливість формування за допомогою комп' ютера у студентів рефлексії своєї діяльності; можливість створення умов для оволодінь студентами способами організації власної навчальної діяльності, здатність комп'ютера діяти як засіб навчальної комунікації - все це складає потенціал