світу, відповідно до якого всі предмети і явища розглядаються нею за критерієм важливості і при-датності для її життя. Кожен об'єкт отримує свою оцінку і представляє певну цінність, на підставі якої складається відповідне до нього відношення. У результаті формується загальне ціннісне відношення людини до світу, при якому ті або інші явища життя людей мають для них певний сенс і значимість.
Освоюючи цінності навколишнього світу, людина спирається на сталі в її культурі традиції, норми, звичаї і поступово формує систему основних і загальноприйнятих цінностей, якими вона керується в житті.
В умовах перетворення ціннісної системи суспільства молоді необхідно засвоїти певну систему знань, норм і цінностей, освоїти соціальні ролі, вибрати і отримати професію. Соціологічні дослідження останніх років показують, що саме молоде покоління українців стає носієм "нових" цінностей і "нових" якостей особистості, тоді як носії "класичної" радянської свідомості рік за роком зміщуються в старші вікові категорії [9]. Йде природна зміна поколінь.
Деякі дослідники навіть поспішають зробити висновок про те, що "на зміну генерації колективістів, вирощеної колишнім режимом, в Росії приходить нове покоління, типовий представник якого подібний до американського "self-made man" [9, с. 2]. У ході модернізації українського суспільства змінюються не тільки умови соціалізації молоді, але також ролі та характер впливу основних інститутів, каналів, агентів соціалізації. Зокрема, відбувається зниження значущості та впливу таких традиційних, "наріжних" інститутів трансляції культурних цінностей, як сім'я і система освіти. Сьогодні головним "вихователем" стала стихія соціального середовища, стихія життя, яке піднеслося над всіма "організованими" інститутами соціалізації. Соціальна і майнова дифе-ренціація, що посилилася, необхідність для ба-гатьох сімей виживати і боротися за елементарний рівень існування - ось той "дух суспільства", ті життєві умови, на тлі яких відбувається соціалізація молодих людей, і які створюють постійний і сильний вплив на молодь, визначаючи їх погляди на життя і принципи поведінки, формуючи їх ціннісні орієнтації. Постійний розвиток (вдосконалення і поява нових) технічних засобів і каналів масової комунікації зробив їх основними трансляторами соціальних і культурних цінностей, що фактично замінили такі традиційні інститути соціалізації, як сім'я, школа, церква, громадські організації.
Головними показниками життя суспільства стали підвищення значення феноменів науки, техніки і комунікації, подолання традиційних культурних норм, полісуб'єктність,
плюралістичність позицій, різке прискорення змін, що робить недовговічними отримані через освіту стереотипи. Змінюється визначення цінностей, міняється статус людини, усвідомлюється перехідний ха-рактер епохи.
Вивчення ціннісних орієнтацій молоді дає можливість виявити ступінь її адаптації до нових соціальних умов і інноваційний потенціал. Від того, який ціннісний фундамент буде сформований, багато в чому залежить майбутній стан сус-пільства. Цінність соціальна за своєю природою і складається лише на рівні соціальної спільності (як окремого соціального шару так і суспільства в цілому). Людина може вибрати мету, сформувати стратегію майбутньої поведінки, виходячи з індивідуальної системи цінностей. Діапазон і кількість соціальних ролей особи визначається різноманіттям соціальних груп, з якими вона себе ідентифікує, різноманітною структурою діяльності і відносин, у які вона включена. Кожна роль - сукупність загальних значень, без засвоєння яких неможлива комунікація, встановлення соціальних зв'язків людини зі світом. Науковці пов'язують вивчення цінностей з аналізом їх "індивідуальних еквівалентів" - ціннісних орієнтацій.
При аналізі динаміки ціннісних орієнтацій молоді необхідно враховувати дію двох механізмів - спадкоємності і мінливості. Штучна зміна суспільної моделі, коли процес формування цінностей йде зверху, приводить до неспівпадіння суспільних і індивідуальних змін. Наприклад, загальнолюдські цінності для багатьох молодих людей є потенційними цінностями, мають ха-рактер досить абстрактних ідей.
Зміни соціальних умов, суспільних ціннісних орієнтирів ведуть до того, що механізм відтворення ціннісних орієнтацій перестає бути провідним, поступаючись місцем адаптаційним механізмам. Динаміку цього процесу можна прослідкувати через аналіз індивідуальної ціннісної системи особистості, рівні якої позначені таким чином: збереження колишньої ціннісної системи суб'єкта (сформована в процесі минулого досвіду індивідуальна система ціннісних орієнтацій служить своєрідним фільтром для ціннісної інформації, що надходить ззовні); наступний етап - розлад індивідуальної ціннісної системи; нарешті розвиток - така зміна в ціннісно-орієнтованій системі особи, коли збагачується внутрішній зміст ціннісних орієнтацій за допомогою механізму адаптації до соціокультурної сфери, що змінилася.
На основі кардинальних і субкардинальних, смисложиттєвих цінностей, ціннісних принципів виживання і вільного розвитку формується ціннісна суспільна і особистісна свідомість, що, у силу взаємоприйнятності її засад, визнання складових її цінностей, може служити загальним простором діалогу різноманітних світоглядів, культур, традицій.
При формуванні власної системи цінностей молоді люди орієнтуються не тільки на суспільну аксіологічну систему, але і на вибрані ними самими зразки наслідування.
У ході дослідження ми прийшли до висновку, що цінності добра, свободи і гідного продовження свого роду не піддаються до впливу змін в суспільстві. Для 79 % опитаних ці цінності - основа інтеграції. А ось відношення до правди, краси, до життя неоднозначне. У процесі соціалізації молодь засвоїла основний принцип ринкових відносин, яку б сферу він не зачіпав: економічну, політичну або духовну, головне - ініціатива, заповзятливість і пошук нового. Вже за цими двома критеріями ми можемо зробити висновок, що перед нами оновлене покоління вільне від контролю звичаїв і норм, прийнятих більшістю. Воно піде шляхом пошуку нового, набуваючи при цьому не тільки позитивний досвід. Особисте життя співвідносять з життям свого покоління тільки 31 % респондентів, інші вважають, що для людини