Деякі учені вважають, що інтегруючі цінності двох поколінь - це бажання до рівноправного діалогу, тоді як

диференціюючими цінностями можна вважати такі: "брехня заради поря-тунку", "ніяка краса не зробить людину кращою", "яскрава індивідуальність", "ініціатива, заповзятливість, пошук нового" і т.д.

Виявлення диференціації усередині поколінь визначило можливість розглянути особливість ціннісних систем кожного з поколінь, що вивчалися. Завдання класифікації поколінних суспільств вирішувалося за допомогою жорсткого методу аналізу даних - емпіричною типологізації. Як виявили И.А. Таганов і О.И. Шкаратан, найбільшу впорядкованість зв'язків дають три змінні: професія, кваліфікація, освіта.

Базовою цінністю нової освітньої ідеології виступає неперервний розвиток особистості. Якісна освіта - умова професійного і життєвого успіху [1, с. 70].

Значний вплив на зміни в освіті мають процеси, що відбуваються в суспільстві. Саме тому було обрано соціокультурний простір для дослідження динаміки ціннісних орієнтацій. Мета освіти - підготовка особистості до розв'язання проблемних ситуацій. Освіту, яка, базуючись на зазначених цінностях, дозволить перебороты розрив і дисонанси існуючої підготовки людини до життя в мінливому світі, можна розглядати як ідеал.

Не викликає сумніву, що основою реалізації цих нових орієнтацій, вихідних "цеглинок" і чинників модернізації освіти, що виконують системоутворюючі функції, можуть служити саме цінності.

Цінності в синтезі їх загальнолюдських, національно-культурних і конкретних соціокуль- турних форм включені в моральні та культурні цілі і стандарти освіти, а через них у його зміст і технології. Дослідники, які займалися вивченням даного питання виділяють первинні загальнозначущі цінності (кардинальні і субкардинальні цінності Ф. Фон Кучер, Н.С. Розов) [4], що мають пряме відношення до пошуків сенсу життя: цінності творчості, переживання і взаємин (В. Франкл) [2].

Розвиток особистості як процес "соціалізації індивіда" здійснюється у певних соціальних умовах сім'ї, найближчого оточення, в певних соціально-політичних, економічних умовах регіону, в етнокультурних, національних традиціях того народу, передставником якого він є. Освіта повинна сприяти забезпеченню спадкоємності і відновлення суспільства. [1, с. 22]. Освіта в силу її культуродоцільності об'єднує надання знань і виховання (самовиховання) як

інтернаціоналізацію тих соціокультурних цінностей суспільства, які поділяються його членами (норми, правила, традиції, заповіти, моральні кодекси). М. Мід підкреслює, що дорослі не здатні до змін і передають нащадкам тільки відчуття незмінної спадкоємності життя. Життя дорослих стає схемою майбутнього для дітей [3, с. 322-323].

Висновки та перспективи подальших досліджень.

Більшість викладачів - це люди старшого покоління, чиї ціннісні орієнтації сформовано в умовах попередньої соціально-економічної системи. Тому їм через стійкі інерційні психологічні утворення важко перебудувати свій світогляд і важко розуміти сучасні реалії, інтереси та ідеали молоді. Через цю причину найважливіший педагогічний процес соціалізації та прищеплювання цінностей у значній мірі ускладнюється карди-нальною відмінністю викладачів та студентів.

Інтелектуальний потенціал нації (яким автори дослідження вважають національну гума- 

ЛІТЕРАТУРА

Подольська Є. А., Назаркіна В.М., Яковлев А.О. Освіта як чинник розвитку особистості в соціокультурному контексті: монографія. - X.: Вид-во НФАУ: Золоті сторінки, 2002. - 236 с.

Франкл В. Философия человеческой ответственности // Франкл В. Человек в поисках смысла. - М.: Прогресс, 1990. - С. 45-130.

МидМ. Культура и мир детства.-М., 1988.-С. 322-323.

Розов Н.С. Конструктивная аксиология и интеллектуальная культура будущего / Философия образования для XXI века. -М., 1997.

Матеріали засідання Державної ради Російської Федерації і офіційні документи. - М., 2001. - С. 57.

Гаврилюк В.В., Трикоз Н.А. Динамика ценностных ориентации в период социальной трансформации, 2002.-25 с. //http://www.isras.ru/files/File/Socis/2002-0 l/Gavriliuk,%20Trikoz.pdf.

Шаповалов В. Конкурентоспособность специалиста // Высшее образование в России. - 2005. - № 10. - С. 96-100.

Белогуров А. Идея поликультурности в образовательном процессе // Высшее образование в России. - 2005. - № 3. - С. 109-112.

Полуэхтова И. Американские фильмы как фактор социализации молодежи в России 90-х годов, 2006 // http://www.ecsocman.edu.ru/images/pubs/2006/05/25/0000277980/003.POLUEKHTOVA.pdf.

Товажнянский Л.Л., Романовський О.Г., Пономарьов О.С. Концепція формування гуманітарно-технічної еліти в НТУ "ХПГ та шляхи її реалізації: навчально-методичний посібник. - Харків: НТУ "ХПІ", 2004. - 244 с.