УДК [378.2+371.388]:364

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ В СОЦІАЛЬНІЙ

РОБОТІ

Стаття присвячена специфіці організації експериментальної роботи при написанні магістерських та дипломних робіт зі спеціальності "Соціальна робота ". "Експериментом називають зміни або відтворення явища з метою його вивчення у найбільш сприятливих, чітко фіксованих та контрольованих умовах" [2, с. 157]. Експерименту притаманні характерні риси, основними з яких є: фіксування умов, свідоме варіювання досліджуваних зв'язків, вимірювання параметрів змін, які відбулися в досліджуваних явищах, можливість багаторазового відтворення явища, що досліджувалося. Якщо відсутня хоча б одна з провідних ознак, то таку роботу не можна вважати повноцінним експериментом.

Експеримент як дослідницький метод застосовується не лише у педагогіці, психології, але й у соціальній роботі. Адже соціальна робота грунтується на трьох китах - педагогіці, психології та соціології. Виходячи з цього, експеримент у цій галузі визначатиметься рівнем розвитку методології дослідження саме в педагогіці, соціології та психології. Експеримент, на відміну від інших методів наукового дослідження, відрізняється тим, що він надає можливість досліднику активно впливати на досліджуваний об'єкт. Як правило, потреба у активному втручанні виникає тоді, коли завдання, поставлені дослідником, вимагають створення ситуації, яку у звичайних умовах потрібно очікувати тривалий час. Таким чином, експеримент є тим механізмом, за допомогою якого науковець отримує можливість створювати дослідницьку ситуацію, активізувати чи нейтралізувати дослідницьку ситуацію, активізувати чи нейтралізувати дію певних факторів впливу, варіювати умови протікання процесу, набуваючи можливість спостерігати за розвитком соціальних, психологічних процесів та педагогічних явищ.

Експеримент дає змогу творення нового досвіду у галузі соціальної роботи. Отже, чим більше в магістерській (дипломній) роботі нового інноваційного, тим більше ця робота має експериментальне спрямування. І навпаки, чим більше в ній відтворення в інших умовах, іншим соціальним працівником вже відомих технологій, тим ближче вона до узагальнення передового досвіду в соціальній роботі, на основі якого з'являється можливість пошуку нових меж і подальша апробація, тобто знову ж таки ми маємо вихід на експеримент. Все вищевикладене дає можливість погодитися з О.С. Цокур, яка наголошує, що експеримент - це комплексний багатофункціональний метод, призначений для розв'язання найрізноманітніших завдань [5, с. 58].

Експеримент - це своєрідний комплекс методів дослідження, спрямованих на доведення за допомогою перевірки достовірності наукових гіпотез. Провідне місце експерименту серед інших методів дослідження полягає в тому, що він дає змогу:

- більш глибоко, ніж інші методи, встановлювати характерні зв'язки між

різними компонентами соціального, психологічного та педагогічного процесу;

виявити необхідні умови для реалізації поставлених дослідниками завдань;

виявити особливості протікання, як процесів соціалізації, так і навчально- виховного процесу;

встановити закономірні зв'язки між явищами не лише у якісній, але й у кількісній формах;

перевірити ефективність нових форм і методів навчання та впровадження.

Існують різні класифікації, але найбільш часто експеримент поділяють на природній і штучний. Природний експеримент - експеримент що не передбачає попереднього підбору й заміни певного фактору впливу, не здійснює активного втручання у звичайний перебіг досліджуваного процесу або явища, а лише спостерігає за об'єктом (явищем), очікуючи, коли і за яких умов відбудуться зміни з об'єктом. Такі експерименти характерні для роботи соціологів і їх основне призначення - вивчення соціальних явищ, наприклад, розвиток алкоголізму, наркоманії, проституції, торгівлі жінками тощо. Означений вид експери-менту побудований на ретельному вивченні документації, внутрішніх і зовнішніх зв'язків явища, залишаючи їх без змін. Але разом з тим, соціологічне дослідження має цілу низку специфічних особливостей, які мають бути враховані в умовах проведення дослідження в галузі соціальної роботи.

Завданням соціальної роботи є покращення якості роботи з клієнтом та рівня навчально- виховного процесу, тут замало обмежуватися лише спостереженнями та вивченням документації, тому перевага надається штучним експериментам. Цей вид експерименту спрямований на вивчення явищ, які певною мірою ізольовані. Це дає можливість оцінити їх у кількісних та якісних відношеннях.

Найбільш часто у соціальній роботі застосовують так звані виробничі експериментальні дослідження, в основу яких покладено вивчення процесу в реальних умовах, де враховується вплив різних соціальних чинників, або в даний процес вводиться спеціально підготовлений чинник і дослідник спостерігає, як даний чинник впливає на ефективність процесу.

Одним із різновидів виробничого експерименту є збирання матеріалів в установах, які здійснюють соціальний захист населення і накопичують данні про дітей-сиріт, сім'ї ризику, якість роботи інтернатних установ тощо. Ті матеріали, які збиралися протягом тривалого часу, містять багато цікавої для науковців інформації, і що також важливо, вони добре піддаються обробці статистичними методами. Крім роботи з матеріалами, корисну додаткову інформацію можна отримати на виробництві, за допомогою спостереження або методу анкетування працівників чи клієнтів установи за чітко продуманою методикою. Це урізноманітнює кількість вимірів, що дозволяє зробити найбільш об'єктивні висновки.

Важливим є знання методики підготовки і проведення експерименту, іншими словами, ми маємо передбачити послідовність підготовки та черговість проведення всіх етапів експериментальної роботи, добрати методи контролю за якістю операції, що у підсумку має забезпечити надійність і точність кінцевих результатів. Для того, щоб експеримент пройшов успішно, необхідно дотримуватися певних вимог і забезпечити умови та етапність проведення дослідження.

Одним із найважливіших етапів є планування організації експериментального дослідження, тобто програма експерименту. При розробці програми проведення експерименту необхідно передбачити:

проведення попереднього

цілеспрямованого спостереження над явищем чи об'єктом з метою визначення необхідних для проведення експерименту умов, виявлення факторів, які будуть варіюватися у