б) обмежений активний запас професійних знань, який слабо використовується як інструмент, здатний впливати на моделювання поведінки особистості, концентрації, систематизації та передачі людського досвіду;

в) нерозуміння загальних норм та висловлювань, слабо розвинуті спостережливість, обмежений словниковий запас простежувалися значні труднощі синтезу цілого із запропонованих частин.

Слід наголосити, що паралельно з роботою над критеріями та їх рівнями йде робота з підбору діагностичних методик, які дозволяють вимірювати ту чи іншу особистісну якість. У нашому випадку можна використати шкалу вимірювання інтелектуального розвитку, розроблену Векслером, яка складається із субтестів і досліджує запас знань щодо конкретного виду діяльності. Спираючись на розроблені нами критерії, показники та рівні інтелектуального забезпечення та на вищенаведену методику, ми маємо можливість отримати результати інтелектуального забезпечення професійно-педагогічної діяльності певної групи та курсу майбутніх соціальних працівників.

Важливим моментом на цьому етапі експериментальної роботи є подання отриманих результатів у вигляді таблиць. Для цього наші вимірювання слід перевести у відсотки, тому що в різних групах може бути різна кількість людей і лише відсоткові показники дадуть можливість їх порівнювати. Наприклад, у нас була група з тридцяти осіб, 7 з яких показали високий рівень, 12 - середній і 11 - низький. Для того, щоб визначити відсоткові показники ми виведемо таке рівняння:

ЗО осіб - 100 % 7 осіб - х х = (7 осіб х 100 %): 30 осіб = 23 %,

Для визначення рівня емоційного забезпечення педагогічної діяльності майбутніх соціальних працівників, можна використати метод узагальнення незалежних

характеристик, запропонований К.К. Платоновим. Сутність методу полягає в тому, що паралельно з оцінюванням студентом своїх емоційних станів, його емоційність оцінювали також викладачі вузу, фахівці із соціальних служб та однокурсники. Порівнюючи бали, які виставив студент сам собі, з балами, які виставили інші, ми одержали можливість з більшою мірою вірогідності визначити рівні емоційного забезпечення і професійно- педагогічної діяльності майбутніх соціальних працівників. Слід наголосити на ефективності означеного методу при психологічному оцінюванні тих чи інших якостей особистості, заснованих на судженнях компетентних осіб (компетентними особами можуть бути батьки, вчителі, фахівці зі спеціальності та ін.).

Для методу незалежних характеристик притаманне те, що результати спостережень знаходять свій вияв у кількісних величинах, що дає змогу застосувати для обробки даних

Отримавши заповнені картки на кожного студента, ми маємо можливість визначити рівні емоційного забезпечення професійно педагогічної діяльності майбутнього соціального працівника. З цією метою слід обрахувати кожну картку. Розглянемо на прикладі поданої картки, як же відбувається обрахування.

математичні методи. Крім того, цей метод має низку переваг перед методом спостереження. Щоб отримати дані на підставі методу спостереження за роботою соціального працівника, дослідник має витратити багато часу. Використовуючи метод незалежних характеристик можливо суттєво скоротити витрати часу. Адже, наприклад, керівник центру соціальної реабілітації, начальник відділу, інші співробітники систематично вивчають роботу свого колеги, тому, як компетентні судді, вони можуть з великою мірою об'єктивності оцінити кожен елемент роботи своїх співробітників.

Метод незалежних характеристик можна використовувати у досить широких межах при дослідженнях соціально-педагогічних явищ. Адже природа психолого-педагогічних явищ така, що її важко описати за допомогою інших методів. Метод незалежних характеристик дає можливість виокремити із роботи соціального працівника окремі елементи: реабілітацію, профілактику, адаптацію та ін., за шкалою оцінок одержати їх характеристику. З метою визначення критерію емоційного забезпечення професійно- педагогічної діяльності, нами були підготовлені

Ми знаємо, що максимум балів, які може набрати студент - 45 (якщо всі поставлять йому в кожному пункті по 5 балів) і це буде дорівнювати 100 %.

На нашій картці такі результати:

студент собі поставив 5 + 5 + 5= 15 балів;

компетентні судді: 1) 3 + 5 + 4 = 12;

2)4 + 4 + 5= 13;

Гуманітарії не завжди просто сприймають математичні розрахунки, тому вважаємо за потрібне пояснити, яким чином було отримано рівні сформованості педагогічної культури, наведений у таблиці 5.

Звівши отримані результати до загальної таблиці, ми отримали можливість вирахувати рівні сформованості педагогічної культури. Підрахунок відбувається в такій послідовності:

ми складаємо показники високого рівня по всім критеріям (інтелектуальне забезпечення - 23 %, емоційне забезпечення професійно-педагогічної діяльності - 9 % і практичні

педагогічні вміння та навички - 9 %):

23 % + 9 % + 9 % = 41 %. наступна наша дія - це знаходження високого рівня педагогічної культури майбутнього соціального працівника. Так як високий рівень сформованості педагогічної культури є похідним від високих рівнів вищенаведених критеріїв, то для того, щоб його знайти слід поділити отриману суму високих рівнів всіх критеріїв (41 %) на кількість критеріїв (у нашому випадку - це три критерії): 41 %: 3 = 13,6% -високий рівень сформованості педагогічної культури соціального працівника.

Розрахунок середнього і низького рівня сформованості педагогічної культури майбутнього соціального працівника

відбувається аналогічно, тому ми не будемо зосереджувати на цьому увагу. Із завершенням наведених розрахунків і висвітленням результатів у таблиці 5 завершується констатувальний етап експерименту.

У залежності від характеру завдань, які вирішуються, експеримент може бути констатувальним чи формувальним. Діагностика вивчення стану й можливостей розвитку тих процесів, що досліджуються, відбувається протягом всього експерименту, але особливу увагу слід приділяти початковій (констатувальній) діагностиці і заключній

(формувальній) діагностиці, яка