Та виявляється цього замало, щоб довести нашу гіпотезу, тому що тут може бути безліч неврахованих факторів (якість шин, якість мастил, робота карбюратора та ін.). Для того, щоб зняти всі ці питання, ми знову ці два автомобілі заправляємо і повторюємо експеримент, але тепер той автомобіль, який їхав з відчиненим бортом, їде із зачиненим, а інший, навпаки - із відчиненим. Якщо при повторенні експерименту машина із зачиненим бортом проїде більшу відстань, то наше припущення було вірним.

Ми навели цей приклад, щоб показати, що в даному випадку не було контрольного автомобіля, обидва вони на рівних умовах брали участь в експерименті. Безумовно, у соціальній роботі подібний експеримент має свою специфіку і є більш складним. Як правило, такий вид експерименту не потребує вирівнювання умов та спе-ціального підбору груп, а, навпаки, організовується у різних умовах. Наприклад, нова програма з реабілітації BIJl-інфікованих перевіряється в провідному центрі, а також у районних, державних та недержавних організаціях та ін. Якщо при цьому у всіх випадках впроваджені вдосконалення, що внесені до експерименту дали позитивний результат у порівнянні з традиційними формами роботи, то робиться висновок, що його було досягнуто за рахунок внесеного вдосконалення. Складність такого експерименту полягає в необхідності забезпечення достатньої кількості об'єктів для того, щоб результати були репрезентативними і достовірними.

б) експериментальна група порівнюється з контрольною групою, якої експериментальні зміни не торкнулися. При застосуванні такого виду експерименту потрібно прагнути урівняти всі умови процесу в експериментальній та контрольній групах. Вирівнювання умов відбувається на підставі порівняння отриманих даних (якість знань, культура мовлення, самооцінка тощо) після констатувального аналізу. Групи відбираються таким чином, щоб умови, у яких відбувається діяльність і час, який витрачається на заняття були рівними. Крім того, досягнуті раніше результати мають бути приблизно однакові або кращі у контрольних групах.

У соціальній роботі досить часто вивчається ефективність засобів, методик, умов навчання та розвитку, що неминуче призводить до порівняння різних систем, технологій, моделей. Така специфіка призводить до того, що дослідник вимушений застосовувати

порівняльний експеримент. Такі дослідження потребують, по-перше, виділення лише окремої низки факторів і зосередження уваги саме на їх дії, абстрагувавшись від інших, і по-друге, у такому дослідженні доцільно застосовувати статистичні методи, як на стадії констатуючого експерименту в процесі експериментування, так і на стадії підведення результатів експериментальної роботи. Такий експеримент називають активним, він проводиться за багатофакторною схемою. Щоб розібратися з особли-востями проведення такого

експерименту, наведемо приклад. Нехай група 1е буде проходити практику за експериментальною програмою, а група 1к (контрольна група) - за традиційною програмою. Слід зауважити, що при підборі груп усі параметри мають бути однакові, крім вказаних програм практичного навчання, тобто у цьому разі, незалежними змінними факторами (f) є зміст запропонованих програм.

Мета дослідження - визначити ступінь ефективності експериментальної програми з точки зору формування педагогічної культури, засобами виробничої практики.

Завдання - провести порівняльний аналіз сформованості педагогічної культури в експериментальній та контрольній групах на початку і по закінченню експерименту.

1. Спочатку відбувається формалізація завдання, тобто воно перекладається на мову формул, на мову статистики. Вводимо позначення: Хі - середній це відбувається в експериментальній групі, де відбувається цілеспрямована робота у цьому напрямі.

Якщо після експерименту в експериментальній групі спостерігаються суттєві зміни, то робиться висновок, що вони стали результатом введення експериментального фактору. Така залежність може виражатися математично як відношення експериментального фактору і експериментального ефекту, що можна у загальному вигляді подати у таблиці 6.

Якщо ми розглянемо означену таблицю на прикладі формування педагогічної культури у майбутніх соціальних працівників засобами

Щоб зробити висновки щодо ефективності запропонованих методів виховання гуманності у майбутніх соціальних працівників, потрібно виробничої практики, то наша таблиця матиме такий вигляд.

отриманий результат перевірити на достовірність показника. Для цього можна використати тест Стьюдента: Як відомо, лише за умов, коли t > 2 можна зробити висновок, що дійсно впроваджений експериментальний фактор позитивно впливає на формування педагогічної культури.

Розробляючи програму експерименту слід прагнути до його спрощення, без втрати точності й достовірності. Ретельно розроблена програма експериментального дослідження створює умови для його ефективності. У цьому сенсі важливим є визначення мінімально необхідної тривалості проведення експерименту. Адже нетривалий експеримент призводить до необгрунтованих пере-більшень стосовно того чи іншого засобу реабілітації, соціалізації, навчання чи виховання, а занадто довготривалий експеримент

відволікає науковця на вирішення побічних проблем, збільшує трудомісткість дослідної роботи, що також негативно впливає на кінцевий результат. Вирішити означену проблему можна через спеціальний аналіз мети та завдання експерименту. Наприклад, якщо вивчається певний віковий період, то він має проводитися протягом усього цього періоду, а не обмежуватися зрізами на початку і закінченні означеного періоду. Якщо досліджується вплив методів навчання на набуття професійних знань, то експеримент має