Після повернення до Петербурга М. Березовський опинився в духовній пустці, дуже страждав і у березні 1777 р. у цілковитій самотності і жахливій бідності, маючи 32 роки, покінчив життя самогубством. Твори М. Березовського, такі як "Вірую", причасники "Творяй ангели своя духи", "Чашу спасенія", "Во всю землю ізиде", концерт "Не отвержи мене во время старости", виказують великий талант, силу виразу, музичну культуру та високу композиторську техніку.

Музикознавці роками по краплині збирають відомості про його життя і творчість. У різних списках налічується близько сорока хорових творів М. Березовського. З єдиної його опери "De mofonte", написаної в Італії на лібрето італійського поета і драматурга П. Метастазіо (1698-1782), відомі й опубліковані Ю. Келдишем усього чотири окремі арії. Соната для скрипки і чембало, написана там же, віднайдена М. Степаненком у Паризькій національній бібліотеці і опублікована в Києві в 1983 р. У 2001 р. у фонді № 441 (справа № 907) Центрального державного архіву музею літератури та мистецтва України (ЦДАМЛМ України) знайдено більшість духовних хорових творів М. Березовського, які вважалися втраченими. Новознайдені твори Березовського - реальна база для поповнення його творчої біографії, публікації нового зібрання хорової спадщини композитора, виконання, музикознавчо-історичних та теоретичних досліджень [1]. Творчість М. Березовського справила величезний вплив на подальший розвиток усього вітчизняного хорового мистецтва XVIII ст.

Структурні принципи хорових концертів М. Березовського розвинув Артемій Лук'янович Ведель (1767-1808). А. Ведель, як Г. Сковорода і М. Березовський, отримав серйозну музичну підготовку і композиторські знання в Київській академії, де був керівником хору та першим скрипалем-солістом студентського симфонічного оркестру. З Київської академії його відряджено до Москви, де він працював регентом і капельмейстером капели. Повернувшись в Україну, він працював капельмейстером " новоза-ведених класів вокальної та інструментальної музики" Харківського казенного училища, де написав багато музичних творів.

У 1798 р. А. Ведель звільняється від служби, повертається до Києва і стає ченцем Києво- Печерської лаври. У 1799 р. його заарештували за політичні протицарські записки, знайдені в келії Київської академії [10]. До творчого життя він вже не повернувся і помер у червні 1808 р.

У творчій спадщині композитора понад 30 хорових концертів: "На реках вавилонських", "Доколе, Господи, забудеши мя", "Услыши, Господи, глас мой" та ін. "Літургія", "Всеношна", "Херувімська". Більша частина творів А. Веделя збереглася у рукописах у бібліотеці Київської академії.

У творчості А. Веделя, пише О. Кошиць, "...об'єднались усі первні національного мистецтва - Лаврівський спів, релігійний кант, козацька дума і народна пісня" [9].

Пилип Омелянович Козицький (1893-1960) у своєму дослідженні пише про Веделя: "Його талант, у дослівнім значенні, жив, виховувався й розцвітав під покровом Київської академії, що зберегла про нього вдячну пам'ять до останнього часу. Його ім'я невіддільне від її імені, він її слава і гордість" [7].

ЛІТЕРАТУРА

Івченко Л. Справа № 907 // Музика. - 2001. - № 4-5. - С. 28-29; № 6. - С. 25-26.

Історія української музики: В 6 т. / За ред. М.М. Гордійчука. - К.: Наукова думка, 1989. - Т. 1: Від найдавніших часів до середини ХІХ ст. - С. 381.

Ковалинський М.І. Життя Григорія Сковороди, написана 1794 року на давній смак // Сковорода Г. Пізнай в собі людину. - Львів: Світ, 1995. - С. 11.

Там само. - С. 29.

Козицький П. Спів і музика в Київській академії за 300 років її існування. - К.: Муз. Україна, 1971. - С. 46.

Там само. - С. 55.

Там само. - С. 84.

Кошиць О. Про українську пісню й музику. - К.: Муз. Україна, 1993. - С. 36-37.

Там само. - С. 39-40.

Кук В. Нові документальні дані про життя А.Л. Веделя (Ведельського) у Харкові (1796-1798 рр.) // Українське музикознавство: Наук.-метод. міжвідомчий щорічник / Акад. наук УРСР; Мін. культ. УРСР. - К.: Муз. Україна, 1971. - Вип. 6. - С.

Діяльність вихованців Київської академії Г. Сковороди, М. Березовського і А. Веделя в169.

Рыцарева М. Композитор М.С. Березовский: Жизнь и творчество. - Л.: Музыка, 1983. - 140 с. (Русс. муз. культ. XVIII в.).

Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія. - К., 1981.

С. 178.

Шреєр-Ткаченко О. Григорій Сковорода - музикант.

К.: Муз. Україна, 1972.

Шреєр-Ткаченко О. Історія української музики: У 2 ч. Ч. 1: Розвиток української музичної культури від найдавніших часів до середини ХІХ століття. - К.: Муз. Україна, 1980. - С.106.

Там само. - С. 82.

Там само. - С. 83.

Там само. - С. 135.

Юрченко М. Максим Березовський. Огляд біографічних матеріалів // Українське музикознавство: Наук.-метод. міжвідомчий збірник / Акад. наук УРСР; Мін. культ. УРСР. - К.: Муз. Україна, 1984. - Вип. 19. - С. 23-36.