УДК 371
УДК 371. 134:78
Парфентьєва І.П.
РОЗВИТОК МИСТЕЦЬКОЇ РЕФЛЕКСІЇ ЯК ОСНОВНОГО КОМПОНЕНТА АРТ-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ
ВЧИТЕЛІВ МУЗИКИ
У статті розглядаються окремі аспекти арт-педагогічної підготовки майбутніх вчителів музики, а саме: мистецька рефлексія, її функції, моделі арт- педагогічного процесу, які ґрунтуються на принципах особистісно орієнтованого підходу та творчості.
Ключові слова: рефлексія, мистецька рефлексія, творчість, творчі здібності.
В статье рассматриваются отдельные аспекты арт-педагогической подготовки будущих учителей музыки, а именно - художественная рефлексия, ее функции, модели арт-педагогического процесса, которые основываются на принципах личностно ориентированного подхода и творчества.
Ключевые слова: рефлексия, художественная рефлексия, творчество, творческие способности.
In the article separate aspects are examined арт-педагогічної preparations of future music masters, namely is an artistic reflection, its functions, models арт- педагогічного to the process, which are based on principles of the personality oriented approach and creation.
Key words: reflection, artistic reflection, creation, creative capabilities. Сучасна освіта - це сфера, в якій здійснюється становлення особистості впродовж усього життя, у світовому і вітчизняному інформаційному просторі. Разом з тим сучасна освіта є специфічною галуззю професійної діяльності, наукове обґрунтування якої полягає в комплексному гуманітарному знанні про людину під час її становлення і самореалізації в природі, культурі та соціумі. Саме це комплексне знання підлягає освоєнню в ході професійної підготовки сучасного вчителя музики - виконавця і педагога.
З аналізу сучасного стану вітчизняної освіти можна зробити висновок про те, що рушійною силою розвитку сучасної освіти є інноваційний рух, який набуває дедалі більшої масштабності. З цього приводу академік Г.П. Щедровицький зазначає: «Під інноваціями починають розуміти особливу організацію діяльності і мислення, що охоплює всю сферу освіти і підготовки кадрів. Найелементарніша інновація володіє величезним системним ефектом у плані впливу на інші компоненти навчального процесу, загальну структуру навчального змісту і діяльність педагогічних колективів» [1].
Педагогічні нововведення сьогодні здійснюються під час усіх освітніх процесів - самоосвітнього, дослідницького, управлінського, психологічного тощо. Інноваційні педагогічні ідеї розвиваються відповідно до нової освітньої парадигми, сутність якої полягає передусім у зміні самого ставлення людини до світу: не оволодіння світом, а осмислення людиною свого місця в цілісній світобудові. Особливо це проявляється в арнт- педагогіці, при підготовці майбутніх вчителів музики. Гуманізація арт-педагогічної освіти утверджує творчі, живі, взаємодіючі відносини викладача і студента.
Величезного значення набуває проблема взаємовідносин особистості з мистецтвом, зокрема, з музикою. Музичне мистецтво стає одним із найважливіших інструментів визначення художньо- творчої і духовно-ціннісної спрямованості особистості, розвитку мистецької рефлексії у процесі арт-педагогічної підготовки майбутніх вчителів музики. Актуальними стають моделі навчального процесу, які ґрунтуються на принципах особистісно орієнтованого підходу. Це: принцип культу - ровідповідності; діалогу; міжпредметних зв'язків, творчої організації навчального процесу, а також принцип врахування специфіки професійної діяльності майбутнього вчителя музики та індивідуальних якостей його особистості.
Принцип культуровідповідності. Особливої значущості в цьому разі набуває здатність до культурної ідентифікації, інтеріоризації цінностей (сприйняття їх як своїх), вибору і здійснення культуровідповідного способу життя, поведінки. Така орієнтація арт-педагогічного процесу є дуже важливою для циклу фахових дисциплін.
Принцип діалогу. В арт-педагогіці він має характер духовного спілкування викладача зі студентом та їх обох із музичним твором. Принцип діалогу визначається передусім єдністю спільних прагнень викладача і студента до накопичення досвіду і виконує функцію основи взаємонавчання.
Принцип міжпредметних зв 'язків. Він ґрунтується на універсальному зв'язку явищ культури, науки, асоціацій у людській свідомості. Завдяки цьому реалізуються принцип творчої організації навчального процесу, а також принцип врахування специфіки професійної діяльності майбутнього вчителя музики, єдність наукового, раціонального і художньо-творчого компонентів.
В основі арт-педагогічної підготовки майбутніх вчителів музики покладено ідеї З. Фрейда та К. Юнга - розвиток у людини властивої їй креа- тивності, емпатії, рефлексії, гармонізація та розвиток особистості, що допомагає при вирішенні проблем.
Мистецько-педагогічна праця є складним сплавом компонентів як внутрішньої, так і зовнішньої діяльності. Як і в будь-якій іншій праці внутрішня діяльність (рефлексія) виконує роль організатора відносно зовнішньої. Функції рефлексії у арт-педагогічній практиці надто складні і багатомірні.
Аналізуючи навчальний процес у хоровій діяльності майбутніх вчителів музики, можна виділити чотири основних:
Розуміння - розкриття суттєвого в хоровому творі, осягнення смислу і значення змісту хорового твору.
Розв'язання проблем і задач. Рефлексія виникає в тих ситуаціях, коли засоби і способи хорової діяльності, якими володіють майбутні вчителі музики, виявляються недостатніми для досягнення вокально-хорових цілей. Така ситуація є проблемною. Виникнення задачі (на відміну від проблемної ситуації) означає, що в результаті аналізу вдалося, хоча б наближено, виділити дане і невідоме.
Цілеутворення як процес породження нових цілей в хоровій діяльності, який спрямований на осмислення знання, аналіз змісту і методів пізнання, та самопізнання.
Мистецька рефлексія являє собою зміну змісту, яка досягається за допомогою різних прийомів і операцій, функціонування яких визначається цілями і мотивами. Тому, під час аналізу рефлексії корисно виділити три аспекти мистецької діяльності:
ціле-мотиваційний. Мистецька рефлексивна діяльність виходить з мотивів і спрямована на досягнення визначних цілей. Важлива роль в цьому процесі належить цілеу- творенню. Сюди відноситься прогнозування, яке здійснює зв'язок між загальними цілями навчання і більш частковими змістовними цілями;
змістовний - незрозуміле стає зрозумілим, коли пов'язане з минулим досвідом. Суб' єктивно мистецька рефлексія є зміною, трансформацією змісту. Змістом можуть бути музичні образи, теоретичні поняття, символи тощо;
функціонально-операційний, до якого відносять її «технічне оснащення» - прийоми