спрямованість особистості на творчість [15, с. 46].

Отже, узагальнюючи основні підходи щодо вивчення феномену мистецької рефлексії як основного компоненту арт-педагогічної підготовки майбутнього вчителя музики вітчизняними та зарубіжними вченими, можна зробити деякі підсумки. До мистецької рефлексії людину спонукають пізнавальні потреби. Існує єдність логічного та інтуїтивного в рефлексивному процесі; мистецька рефлексія розвивається тоді, коли безсвідо- мі ідеї формуються у свідомі твердження. Рівень прояву мистецької рефлексії залежить від якостей особистості та від характеристик середовища. Мотиваційна сфера особистості виступає одним із найважливіших компонентів розвитку мистецької рефлексії як основного компонента арт- педагогічної підготовки майбутніх вчителів музики.

Мистецька рефлексія як особистісна властивість реалізується в різних видах діяльності. В них же вона може формуватися і розвиватись під впли- вом певних соціальних і культурних обставин, потреб й інтересів самої особистості. Але мистецька рефлексія людини виявляється тільки в перетворюючій діяльності. За своїми внутрішніми мотивами вона може мати декілька рівнів. Мистецька рефлексія першого рівня в перетворюючій діяльності людини проявляється в силу зовнішньої потреби, необхідності, зумовленої характером виконуваної праці, а не як її внутрішня спрямованість. Другий рівень визначається поняттям «завдяки». Він відбиває готовність суб'єкта до термінового включення у творчий пошук за наявністю будь-якої можливості. Третій рівень мистецької рефлексії характеризується поняттям «всупереч». Особистість намагається реалізувати свій потенціал навіть тоді, коли зовнішні (або внутрішні) обставини не сприяють творчому процесу, гальмують або протидіють йому.

Розвиток або формування мистецької рефлексії особистості відбувається в процесі її соціалізації і потребує цілого комплексу цілеспрямованих впливів, спеціально створеного середовища. 

ЛІТЕРАТУРА

Коммуникация, деятельность, рефлексия. http://www.circle.ru.

Диалектика и теория творчества / Под ред. С.С. Гольдентриха, А.М. Коршунова. - М.: Изд. МГУ, 1987. - 198 с.

Диалектика и теория творчества / Под ред. С.С. Гольдентриха, А.М. Коршунова. - М.: Изд. МГУ, 1987. - 198 с.

Диалектика и теория творчества / Под ред. С.С. Гольдентриха, А.М. Коршунова. - М.: Изд. МГУ, 1987. - 198 с.

Гегель Г. Система наук. - Ч.1: Феноменология духа / Пер. с нем. - М.: наука, 1999. - 443 с.

Фейербах Л. Избранные философские произведения. - Т. 1-2. - М.: Госполитиздат, 1955. - Т. 1. - 676 с., Т. 2. - 942 с.

Бехтерев В.М. Общие основы рефлексологии человека. - 3-е изд. - М.: ГИЗ, 1926.

Клепіков О.І., Кучерявий І.Т. Основи творчості особи: Навч. посібник для студ. вузів. - К.: Вища школа, 1996. - 295 с.

Родари Дж. Грамматика фантазии: введение в искусство придумывания историй. - М.: Прогресс, 1990. - 191 с.

Галин А.Л. Личность и творчество. Психологические этюды. - Новосибирск, 1989. - 127 с.

Пономарев Я.А. Психология творчества и педагогика. - М.: Педагогика, 1976. - 280 с.

Лук А.Н. Юмор, остроумие, творчество. - М.: Искусство, 1977. - 184 с.

Мелик-Пашаев А.А. Об источнике способности человека к художественному творчеству // Вопросы психологии. - 1998. - № 1. - С. 76-82.

Клепіков О.І., Кучерявий І.Т. Основи творчості особи: Навч. посібник для студ. вузів. - К.: Вища школа, 1996. - 295 с.

Лейтес Н.С. Способности и одарённость в детские годы. - М., 1984. - 80 с.

Дружинин В.Н. Психология общих способностей. - СПб.: Питер, 1999. - 360 с.