УДК 159. 922

Бабаян Ю.О., Миколаївський державний університет імені В. О. Сухомлинського

Розвиток у молодших школярів рефлексивного оцінювання засобами активного соціально- психологічного навчання

У статті розглядаються особливості експериментальної роботи з розвитку рефлексивного оцінювання у молодших школярів в умовах активного соціально-психологічного навчання. Подано принципи, завдання, засоби розвивально-корекційної групової роботи, умови її проведення.

The features of experimental work from development of reflection evaluation at junior schoolboys in the conditions of active socially-psyhological studies are examined in the article. Principles, tasks, facilities of development-correction group work, condition of its conducting, ак given. Реформа шкільної освіти і перехід на 12- річний термін шкільного навчання, неперервність сучасної освіти вимагають від людини самостійного підвищення свого професійного та культурного рівнів, здатності ставити та вирішувати завдання самовдосконалення та саморозвитку. Принцип гуманізації сучасної школи передбачає створення умов для творчого розвитку та самореалізації кожної особистості, формування потреби та здатності особистості до самоосвіти. Важливим засобом оптимізації індивідуального буття людини, самоорганізації та самореалізації особистості виступає рефлексія як форма активного усвідомлення людиною того, що з нею відбувається.

Рефлексія наділяє самосвідомість зворотним зв'язком, завдяки якому суб'єкт може оцінювати намічену мету з позицій перспективи успіху, може коректувати її і продумувати можливі наслідки результату для себе і оточення, включається у вольові дії, що вимагають оцінки своїх можливостей, у подоланні труднощів. Таким чином, рефлексія сприяє усвідомленню індивідом цілей своєї життєдіяльності і засобів, необхідних для досягнення цих цілей [4].

Найбільш сприятливі умови для розвитку рефлексії виникають у період кризи семи років, коли з'являється усвідомлене орієнтування у власних переживаннях [1]. Дане психологічне новоутворення, на думку В.В.Давидова, Д.Б.Ельконіна, дозволяє розсудливо й об' єктивно аналізувати судження і вчинки з точки зору їх відповідності задуму і умовам діяльності і є визначальним моментом в істотній перебудові усієї пізнавальної і особистісної сфер дітей [2; 5].

Теоретичний аналіз літературних джерел та результати власного емпіричного дослідження дозволили зробити висновок, що розвиток рефлексивного оцінювання виступає основним механізмом підвищення мотивації досягнення молодших школярів. Актуальність цієї проблеми визначається тим, що мотивація досягнення, на думку багатьох дослідників, є суттєвим фактором, що чинить вплив на ефективність навчального процесу й продуктивність діяльності в цілому. Від рівня мотивації досягнення залежать різноманітні аспекти учіння - ставлення до учіння, задоволення учінням, трудність учіння. Незважаючи на широкий спектр питань, які розкриті у працях вітчизняних та зарубіжних психологів, проблема взаємодії рефлексії з мотивацією досягнення залишається недостатньо розробленою, особливо стосовно молодшого шкільного віку, який характеризується розвитком рефлексії як психічного новоутворення і є найбільш ефективним періодом здійснення впливу на особистість з боку дорослих.

Розроблена нами система роботи з розвитку рефлексивного оцінювання в учнів початкових класів з метою підвищення у них мотивації досягнення включала такі форми роботи: 1) спеціальна організація навчання молодших школярів з використанням методів рефлексивного аналізу і синтезу, осмислення, переосмислення діяльності учіння, партнерів по взаємодії, змістів власної свідомості; 2) активне соціально-психологічне навчання.

Мета даної статті - показати особливості експериментальної навчально-виховної роботи з розвитку рефлексивного оцінювання у молодших школярів в умовах активного соціально-психологічного навчання.

Виходячи з принципу взаємозв'язку внутрішньої (інтрапсихічної) і зовнішньої (інтер-психічної) детермінації функціонування особистості, стратегією розвивально- корекційної роботи з учнями початкових класів виступила організація діяльності, яка би забезпечувала свідоме, активне оволодіння прийомами рефлексивного оцінювання. Суть такої діяльності полягала у створенні середовища, яке надавало можливість тривалої взаємодії суб'єктів спілкування, отримання від них зворотнього зв' язку і підтримки, викликало активність школярів, їх напружену роботу, спрямовану на усвідомлення того, що з ними відбувається (змістів щодо діяльності, партнерів по взаємодії та себе самих). Занурення у подібне "рефлексивне середовище" [3] забезпечувалось завдяки використанню групової форми психологічної корекції.

Перевага групової форми роботи над індивідуальною в тому, що вона, по-перше, дає можливість працювати з певною кількістю дітей одночасно, по-друге, викликає додатковий психотерапевтичний ефект завдяки позитивному взаємовпливу дітей один на одного.

Довірливі стосунки у групі, почуття безпеки і підтримки, чесний зворотній зв'язок дають можливість для генерування коригуючого емоційного досвіду і засвоєння більш адекватних форм поведінки. У процесі групового спілкування діти приймають участь у встановленні загальних норм і цінностей, втіленні їх у життя, у розв'язанні проблематики членів групи, формуванні соціально-прийнятної системи стосунків у кожного з них. Завдяки зворотному зв'язку від інших учасників групи і самоспостереженню дитина має можливість вийти за межі суб'єктивної точки відліку, подивитись на себе очами іншого, тобто відбувається децентрація на рівні самосуб'єктних відносин. Механізм децентрації, з одного боку, сприяє більш ефективному протіканню процесу пізнання себе, своїх стосунків з однолітками, з другого - сприяє розвитку здатності узгоджувати своє "Я" із зовнішніми очікуваннями.

У наш час найбільш ефективною формою групової психокорекції вважається соціально- психологічний тренінг. Саме тренінг дозволяє створити середовище, що підтримується та контролюється, в якому учасники можуть набути навичок повноцінного спілкування і засвоїти нові форми емоційного реагування та поведінки.

Теоретичний аналіз і систематизація літературних джерел, врахування результатів психодіагностичного дослідження, дали можливість для розробки і обгрунтування розвивально-корекційної програми, спрямованої на розвиток рефлексивного оцінювання учнів початкових класів.

Тактика і стратегія розвивально-корекційної роботи визначалася наступними базовими принципами:

Принцип єдності діагностики і корекції, що реалізовувався у таких аспектах: діагностика передує розвивально-корекційній роботі; у процесі групової роботи уточнювався