Принцип нормативності розвитку, зміст якого полягав в орієнтації на еталон розвитку на певному віковому етапі.

Діяльнісний принцип передбачав організацію активної діяльності дитини у співробітництві з іншими учасниками групи і дорослим.

Принцип системності розвитку передбачав у розвивально-корекційній роботі врахування того, що усі особистісні якості, психічні функції тісно взаємопов' язані між собою.

Принцип корекції "згори донизу", тобто спрямованість групової роботи на створення оптимальних умов для розвитку рефлексивного оцінювання.

Принцип врахування індивідуально - психологічних особливостей дитини, її інтересів, здібностей, якостей характеру тощо.

Розвивально-корекційна робота з розвитку рефлексивного оцінювання була спрямована на розширення сфери самосвідомості (поглиблення знань про себе, усвідомлення причин власної поведінки, процесу і результатів власної діяльності). Цикл занять передбачав розвиток здатності у молодших школярів повно і адекватно сприймати та оцінювати партнерів по взаємодії та самих себе; розвиток позитивного "Я-образу", здатності до самоствердження; розвиток віри в себе і свої можливості. Необхідною умовою розгортання рефлексії молодших школярів було формування навичок здійснення мисленнєвих операцій, що забезпечувалось використанням таких вправ, які спонукали дітей до активної роботи думки в плані самоаналізу дій, вчинків, ставлень, переживань, станів, оцінок.

Розвиток рефлексивного оцінювання учнів початкових класів відбувався в декількох напрямках (вироблення системи оцінних ставлень до іншої людини, системи рефлексивно-оцінних ставлень до власної особистості, самовизначення) і проходив певну послідовність етапів (пізнавальний, диференційно-оцінний, поведінковий).

Перший напрямок реалізував усвідомлення молодшими школярами індивідуальних особливостей інших людей, зокрема різних аспектів їх "Я"; диференціацію чеснот і вад інших людей, усвідомлення і прийняття інтегрованого образу людини; розуміння зв'язку поведінки, діяльності інших людей з особливостями їх характеру.

Другий напрямок передбачав поглиблення пізнання дитиною свого "Я" з посиленням диференціації та інтеграції окремих сторін психіки, розвиток у дитини емоційно-оцінного ставлення до себе, усвідомлення засад власних вчинків.

Третій був спрямований на усвідомлення дитиною можливостей власного особистісного розвитку, забезпечував появу потреби в саморозвитку.

Для розв' язання задач розвивально- корекційної групової роботи були використані діяльнісні, активні та когнітивні способи розвитку рефлексивного оцінювання молодших школярів.

Когнітивні способи впливу застосовувались для формування у третьокласників здатності до усвідомлення істотних аспектів своєї поведінки: власних здібностей і можливостей, власних обмежень, міжособистісних викривлень і неадаптивної поведінки.

Діяльнісні способи впливу мали на меті навчання дітей конструктивним формам поведінки. Цей підхід припускав використання етюдів та ігор, спрямованих на розвиток психомоторних функцій і регулювання поведінки у колективі; вправ на відтворення бажаної поведінки; психогімнастики; рухомі ігри, способи ауторелаксації тощо.

Активні способи корекції включали такі форми роботи з дітьми:*

психогімнастичні вправи, які ставили на меті розвиток здатності виражати і розуміти почуття, думки, різні емоційні стани за допомогою невербальної

поведінки, зняття емоційної напруги, тривожності;

рольові ігри для виявлення і усвідомлення проблем і переживань, що важко вербалізуються;

техніки ауторелаксації для розвитку у молодших школярів здатності орієнтуватися у власних психічних станах, адекватно оцінювати та контролювати їх, тобто навичок емоційної саморегуляції.

Як допоміжні засоби розвивально- корекційної роботи з розвитку рефлексивного оцінювання молодших школярів застосовувались психомалювання і бібліотерапія. Психомалюнок дає можливість дитині виражати власні почуття і думки за допомогою емоційно-символічної експресії, поглиблює процес самопізнання через образотворче мистецтво, сприяє подоланню страхів і тривожності. Використання елементів бібліотерапії у груповій психокорекційній роботі з учнями початкових класів грає важливу роль у розвитку рефлексивного оцінювання, формуванні правильного критерію самооцінки. Діти, порівнюючи власну поведінку, особистісні якості з діями і вчинками літературного героя, поведінку якого вони схвалюють чи засуджують, виявляючи оцінне ставлення до подій та героїв, краще пізнають себе, свої якості, виявляють спроможність співвідносити власні вчинки з певними особистісними якостями.

Необхідними умовами проведення психологічного тренінгу виступали наступні:

Створення і підтримка атмосфери взаємоповаги, взаєморозуміння, доброзичливості і толерантності.

Згуртованість, що надавала кожному члену групи емоційну підтримку, викликає почуття безпеки.

Взаємопідтримка, взаємодопомога, участь у розв' язанні проблем членів групи створювали умови для виникнення відчуття необхідності, корисності для оточуючих, підвищували почуття впевненості та адекватної самооцінки.

Розкриття власних почуттів, думок і бажань.

Зворотний зв' язок давав дитині змогу усвідомити, як сприймають інші члени групи її поведінку та як вона впливає на їхні почуття, думки, оцінки.

Коригуючий емоційний досвід

Спостереження за поведінкою оточуючих дітей, що надавало можливість ознайомитися з різними точками зору на одну й ту проблему, отримати нову інформацію про адаптивні і неадаптивні форми поведінки, пізнати певні закономірності людських стосунків.

Моделювання, імітація поведінки інших членів групи створювали умови для вироблення

нових, більш адаптивних форм поведінки

Заняття були побудовані таким чином, щоб на кожному з них було дві - три серйозні вправи або гри й кілька вправ, мета яких - забезпечити психологічне "занурювання" (на початку заняття) або розслаблення (наприкінці).

Отже, кожне заняття мало таку структуру: І. Розминка. На цьому етапі забезпечувалось емоційне входження учнів в тренінгове заняття, активізація їхньої уваги, налаштування на подальшу роботу.

Дослідження ефективності розробленої програми цілеспрямованої роботи з розвитку рефлексивного оцінювання з метою актуалізації мотивації досягнення молодших школярів виявило наступне: збільшилась кількість дітей з високим рівнем рефлексії (t=2,06, p<0,05), адекватною, диференційованою самооцінкою (t=2,41, p<0,05). У контрольному класі, де навчання велося за традиційною системою теж відбулися деякі зміни, але вони статистично незначущі.

Динаміка рівнів мотивації досягнення в експериментальному класі виглядає таким чином: відбулося зростання кількості дітей з високим рівнем мотивації досягнення, тобто тих досліджуваних, у яких домінує тенденція "надія на успіх". Якщо на початок експерименту їх було 20,59%,