Як приклад, у Київському національному лінгвістичному університеті молоді викладачі, відповідаючи на запитання "Якої допомоги Ви насамперед потребуєте?", вказують на необхідну їм допомогу у методичній і науковій роботі. Але на практиці ми бачимо, що йде значне щоденне завантаження молодого викладача рутинною роботою, в той час коли він потребує значної кількості часу на ознайомлення з науковою та методичною літературою, для роботи над дисертацією. Це призводить до того, що якісний кадровий потенціал розвивається дуже повільно. Як наслідок, спостерігається зниження рівня вимог щодо якості навчання студентів. Щоб не втрачалась якість викладання, омолодження викладацького складу повинно відбуватися поступово.

Реформа вищої освіти передбачає індивідуалізацію навчання, тому зростає роль викладача як порадника, консультанта, посилюється установка на особистісно спрямовану роботу, що сприяє підвищенню рівня викладання і віддачі викладача. Тобто індивідуалізація навчання означає, в першу чергу, підвищення якості викладання.

Завдання адміністрації вузу - знайти вихід з існуючої ситуації. І в цьому повинна допомогти чітко спланована робота щодо створення і функціонування системи неперервної освіти викладачів, організаційні аспекти якої відіграють першочергову роль.

Ефективність функціонування будь-якого підприємства і вузу також визначається високим рівнем їх організації. Тільки в результаті організованої діяльності навіть різнорідні за складом, якістю і можливостями ресурси (людські, фінансові, інформаційні і матеріальні) можуть бути об'єднані, а сумісні зусилля направлені в потрібне русло. Як зазначають американські автори Дж. Фіннер і Ф. Шервуд, "... організація - це система засобів і методів, за допомогою яких будь-яка особа із великого числа зайнятих складними завданнями людей пов' язує себе з будь- якою іншою особою в процесі свідомого систематичного встановлення і наступного досягнення взаємно погоджених цілей" [10, с. 38].

Їх думку поділяє і академік Д. Гвішіані, який підкреслює, що "навіть при наявності великих здібностей у того чи іншого працівника, ніякі суб'єктивні фактори не зможуть компенсувати неефективності, закладеної в самій організаційній структурі" [4, с. 55].

Відомо, що ефективність функціонування будь-якої, навіть найдосконалішої, організованої структури визначається людським фактором і перш за все рівнем професійної підготовки працівників. Саме вміле об' єднання організації управління з якісною підготовкою персоналу забезпечує необхідний успіх [5, с. 51].

В останні роки багато спеціалістів, які вивчали економіку Японії, вбачають у високій якості професійної підготовки японських кадрів вирішальний фактор виходу її на позиції світового лідера в розвитку цілого ряду галузей науки, техніки й економіки. На думку економічних експертів, високий рівень професійності більшості категорій японських працівників досягається шляхом розробки і постійного удосконалення системи навчання, яке здійснює сама організація [8, с. 4]. І навчальним закладам, думаємо, не треба "створювати велосипед", а доцільно скористатися вже існуючим розумним досвідом.

З 2005-2006 навчального року в Миколаївському політехнічному інституті впроваджується система планування фахового росту викладачів. За дорученням адміністрації інституту науково- методичним відділом разом з відділом кадрів на кожного штатного викладача складається карта фахового росту, основною складовою якої є довгострокова програма безперервного навчання персоналу.

Вона формується з окремих блоків:

Загальні завдання педагогічної діяльності.

Опис можливостей посад.

Опис циклів щодо можливостей змін заробітної платні.

ГУ. Довгострокова програма безперервної освіти викладача.

Завдання щодо розвитку самого викладача через самоосвіту та саморозвиток.

Результати періодичних атестацій та перевірок.

Система взаємодопомоги з боку більш професійних співпрацівників.

Звернемо особливу увагу на безперервну самоосвіту викладачів, основними розділами якої є:

загальна фахова освіта;

освіта, яка організується навчальним закладом;

самостійна освіта поза межами даного навчального закладу за програмами самостійного навчання та розвитку особистості.

Розробка такої системи потребує серйозної попередньої підготовчої роботи. Тому кожному викладачеві пропонується скласти програму самореалізації за наступними напрямами:

визначення для себе чітких особистісних цінностей та світоглядних установок;

усвідомлення особливостей педагогічної праці;

вдосконалення навичок розв' язання проблемних питань;

підвищення інформаційної культури;

підвищення педагогічної майстерності;

розвиток творчого потенціалу;

розвиток навичок впливу на аудиторію;

розвиток здатності володіти собою;

вміння самостійно забезпечувати самоосвіту;

складання програми самоосвіти для студентів з навчальних дисциплін.

Самоосвіта педагога - найважливіше завдання, робота над яким дозволяє йому впровадити в дію весь творчий потенціал, максимально повно використати свої можливості і здібності. Самоосвіта повинна бути спрямована на самовдосконалення, саморозвиток. Психологи рекомендують здійснювати її за такими напрямами:

розвиток особистісних якостей;

розвиток професійних умінь;

розвиток комунікативних умінь і навичок.

Саморозвиток передбачає:

1. Усвідомлення своїх особистісних переваг і недоліків.

Риси, які мені потрібно сформувати, розвити

При впровадженні безперервної освіти викладачів пропонується модель багаторівневої освіти [7, с. 6]. Чим же характеризується кожний із запропонованих рівнів, та що він передбачає?

Перший рівень: основне завдання - вдосконалення загальнотеоретичних знань з дисциплін, які викладаються.

Другий рівень: основне завдання - засвоєння основ професійної діяльності.

Третій рівень: основне завдання - поглиблення професійної компетентності.

Четвертий рівень: основне завдання - вдосконалення професійної діяльності.

П' ятий рівень: основне завдання - діагностика саморозвитку.

Найважливішим завданням безперервної освіти викладачів повинно стати не тільки засвоєння фахових знань і поглиблення професійної компетентності, а й постійний розвиток професійних навичок. Причому досвід свідчить про те, що не можна оволодіти цими якостями відразу, поглиблення їх може відбуватися протягом досить тривалого проміжку часу при чергуванні періодів навчання і практичної діяльності.

Контроль за виконанням програми розвитку та безперервної освіти планується здійснювати через звітність викладачів на засіданнях кафедр, щорічне підведення підсумків її виконання та в процесі роботи науково-практичних семінарів. Для морального та матеріального заохочення адміністрація