полягає в переході від емпіричного пізнання об'єкта дослідження до теоретичного, коли розвиток і функціонування наукового знання здійснюється на двох рівнях - емпіричному і теоретичному як відносно самостійних із постановкою відповідних дослідницьких задач і добором доцільних методів їх розв'язання та узагальнення. У такий спосіб методи наукового дослідження виступають як способи отримання наукової інформації про внутрішню структуру, залежності, механізми розвитку і побудови моделі [2, с. 64]. Завдяки цьому, модель розроблено як таку, що відповідає методології і принципам навчання дорослих - андрагогіки.
Часткова ілюстрація моделі представлена у схемі (рис. 1).
Загальновідомо, що андрагогіка вивчає закономірності навчання дорослих, отже необхідно співвіднести вікову категорію «молодий учитель» із розумінням категорії дорослої людини. Узагальнивши визначення, які наводяться у психологічних словниках, ми розуміємо вік як категорію, що позначає часові характеристики індивідуального розвитку, обумовлені закономірностями розвитку організму, умовами життя, навчання і виховання. Розрізняють процеси вікового (онтогенетичного) і функціонального розвитку. Вікова характеристика розвитку особистості відбиває певну систему вимог, які постають перед людиною на тому чи іншому етапі її життя, а також сутність її відношень із оточуючим середо - вищем, її соціальний статус. Межі віку рухомі, динамічні, мінливі, пов'язані з конкретними соціальними та історичними умовами розвитку особистості.
Найбільш широке визначення дорослої людини було представлене в 1976 р. на Генеральній сесії ЮНЕСКО в Найробі. Дорослою було названо будь-яку людину, визнану дорослою в тому суспільстві, до якого вона належить. Визначення дорослої людини подає також М. Ноулз. Він вважає дорослим того, хто, по-перше, поводить себе як дорослий, тобто виконує дорослі ролі, і, подруге, того, чия самосвідомість є самосвідомістю дорослої людини [3]. Таким чином, до дорослих людей можна віднести будь-яку людину, яка в житті поводиться усвідомлено й відповідально, займається певною справою, а отже й молодого вчителя англійської мови. Важлива відмінність дорослої людини - наявність у неї суттєвого життєвого досвіду, який виступає у трьох різновидах: побутовому, професійному та соціальному - визначає особливості впливу на неї, у тому числі й у процесі підвищення професіоналізму.
Закономірності підготовки дорослих у системі освіти як суб'єктів діяльності досліджував
С. Вершловський. Він зазначає, що освітня сфера підпорядкована провідним цілям дорослої особистості, серед них і таким, як професійні. Тому професійна (післядипломна) освіта залежить від інтересів і здібностей суб'єкта, його потреб, які визначаються професійною діяльністю. Звідси - прагматичне ставлення дорослого до освіти. Залучення дорослого до освітнього процесу є чинником розвитку його як суб'єкта діяльності. У цій ситуації особливого значення набуває зміст освіти, тобто, сукупність знань, умінь і навичок, які забезпечують підвищення професіоналізму спеціаліста. Розвиток особистості дорослого в процесі навчання, підкреслив С. Вершловський, відбувається якщо знання та вміння: є особистіс- но значущими; враховують нові досягнення науки в певній сфері професійної діяльності; можуть бути застосовані в предметно-практичній діяльності; мають інтегрований характер, адже дорослий у практиці вирішує не одну, а комплекс проблем [3].
Результати дослідження та їх обговорення.
Таким чином, розробляючи модель підвищення професіоналізму молодого вчителя англійської мови, ми враховували як методологічну основу андрагогіку та зумовлений нею діяльнісний підхід у навчанні дорослих. М. Ноулз підкреслював, що для дорослої людини важливе відчуття власної участі в будь-якому рішенні стосовно неї, а не пасивне сприйняття рішення інших, що зумовлює необхідність здійснювати освітній процес з урахуванням індивідуальних особливостей і запитів осіб, які навчаються. Проте далеко не кожний молодий учитель усвідомлює свої реальні освітні потреби. Готовність і здатність до підвищення професіоналізму необхідно в процесі навчання актуалізувати за допомогою ефективних моделей навчання, залучення фахівців до планування власної кар'єри, до оцінювання розриву між наявним і бажаним освітнім рівнем. Інші дослідники-андрагоги підкреслюють активність, самостійність дорослої людини в навчанні, її пра- гнення до врахування власного життєвого, соціального, професійного досвіду, який використовується як важливе джерело навчання [3]. Ми виходимо з того, що молодий учитель англійської мови як доросла людина з метою підвищення свого професіоналізму буде навчатися свідомо і вмотивовано, щоб задовольнити важливі професійні запити.
Андрагогіка зумовлює й методи освіти дорослих, які найбільшою мірою підвищують мотивацію навчання, сприяють професійному розвитку і мають забезпечувати проблемно-рефлексивний підхід у навчанні, моделювати складні професійні ситуації. Це створює передумови для діалогу з дорослим у процесі навчання, ставить його в позицію дослідника, який виробляє власні рішення, зумовлює необхідність застосування в основному проблемних методів підвищення професіоналізму.
Висновки. Таким чином, модель підвищення професіоналізму молодого вчителя англійської мови ґрунтується на концептуальних основах андрагогіки та діяльнісному підході. Вона враховує, що одночасно професійний розвиток молодого вчителя як фахівця буде здійснюватися:
у діяльності шкільного методичного об'єднання вчителів іноземних мов та в системі методичної роботи навчального закладу (діагностика, виявлення індивідуальних запитів, апробація досвіду роботи, опанування методичних прийомів та технологій навчання, оновлення змісту професійної діяльності тощо) - перший рівень;
у діяльності міського (районного) методичного об'єднання вчителів англійської мови та в системі науково-методичної роботи міськ/рай методичного кабінету (залучення до роботи творчих груп, участь у різноманітних методичних заходах та у роботі освітніх проектів, залучення до вивчення досвіду більш маститих колег, опанування інноваційних технологій навчання англійської мови, залучення до розробки змістовного наповнення уроків автентичним матеріалом тощо) - другий рівень;
у післядипломній освіті на курсах підвищення кваліфікації в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти та в системі науково-методичних заходів