УДК 378.81'243:32

Суткевич Г.О., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПОЛІТОЛОГІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

У статті йдеться про принципи формування полікультурної компетентності майбутніх політологів у процесі вивчення англійської мови за професійним спрямуванням. Автором визначено принципи навчання англійської мови, які сприяють формуванню полікультурної компетентності, та створено модель її формування.

The article deals with the principles of forming of future politologists' polycultural competence in the process of learning English for special purposes. The author defines the principles of teaching English facilitating polycultural competence and makes up the model of its forming. Діалектичний взаємозв'язок між мовою та культурою вже багато часу є предметом дослідження сучасних вітчизняних та закордонних учених, які опікуються процесом навчання іноземної мови у вищих закладах освіти. Дихотомія "мова - культура" створює необмежені можливості для вивчення культури через мову та мови через культуру. Опановуючи англійську мову, студенти мають змогу отримати знання не тільки мови як такої, але й культури англомовних країн. Знання іншомовної культури, норм комунікативної поведінки, правил етикету особливо необхідні майбутнім політологам, оскільки їм у своїй практичній діяльності доведеться спілкуватися з представниками різних культур.

В Україні професія політолога відносно нова у порівнянні з класичними спеціальностями (вчителі, економісти, юристи, інженери тощо). Сучасні студенти-політологи мають серйозні та цікаві перспективи на ринку праці. Саме вони мають впливати на політичне життя суспільства, відігравати важливу роль у державотворчих процесах. Формування полікультурної компетентності надає можливість студентам- політологам усвідомити реалії та цінності як своєї власної, так і іншої культури, бути учасником подій у полікультурному просторі.

Полікультурна компетентність (далі ПКК) визначається вченими по-різному: Н.С. Журавель - як обізнаність у контексті певних культур (культурна спадщина, життєві пріоритети, поведінка, мовний етикет тощо) [3, 179]; О.О. Смирновою - як спроможність висловлювати власну думку у міжкультурній комунікації з урахуванням особливостей іншої культури [9, 158 - 159]; О.С. Ковальчук - як усвідомлення різниці між власною культурою та культурою народу інших країн для запобігання непорозуміння, як взаємодію культур [4, 65]; І.Ф. Лощеновою - як уміння адекватно поводитись у процесі спілкування з представниками інших культур з урахуванням особливостей їхніх національних цінностей [2, 3 - 4]; Ю.Б.

Кузьменковою - як уміння застосувати надбані мовні знання та знання з культури інших країн у полікультурному середовищі у будь-якій мовленнєвій ситуації [5, 129]. Ми поділяємо думки провідних учених, і в нашому дослідженні спираємось на ці визначення.

Для формування ПКК необхідно суттєво змінити підхід до навчання іноземної мови. Згідно з Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти [1], рівень володіння іноземною мовою випускника вищої школи має відповідати рівню В2 (незалежний просунутий користувач). Сучасна методика навчання іноземних мов спирається на комунікативний підхід до вивчення мови та базується на використанні фактологічного матеріалу. Водночас, як доводять останні дослідження вітчизняних учених (В.М. Гірчак, О.В. Глушич, Г.В. Онкович, О.Б. Тарно- польський та ін.), для формування полі культурної компетентності необхідно впроваджувати культурологічний підхід до навчання мови з опорою на інноваційні технології, що забезпечують органічне поєднання отриманих знань та набутих навичок комунікативної поведінки в полікультурному просторі.

Впровадження культурологічного підходу сприяє формуванню ПКК студентів нефілологічних спеціальностей, зокрема майбутніх політологів. Формування полікультурної компетентності студентів-політологів у процесі вивчення англійської мови сприятиме їхньому ефективному функціонуванню в культурному розмаїтті навчального та професійного середовищ.

Провідні вітчизняні вчені-методисти присвятили чимало наукових досліджень дидактик- ним та методичним принципам навчання іноземної мови студентів нефілологічних спеціальностей. У роботах С.Ю. Ніколаєвої [6] описані загальні дидактичні та методичні принципи формування комунікативної компетенції; Н.О. Саєнко досліджує принципи навчання іноземної мови студентів технічних спеціальностей; принципам формування іншомовної соціокультурної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей присвячені роботи P.O. Гришкової; на формування полікультурності як дидактичного принципу звернено увагу в дослідженнях Г.О. Дмитрієва, Л.В. Мельник; І.Ф. Лощенова досліджує принципи формування полікультурної компетенції студентів-філологів у процесі виховання на заняттях з англійської мови. Водночас принципам формування полікультурної компетентності майбутніх політологів у сучасній педагогічній науці не приділялося достатньо уваги. Тому метою нашої статті є дослідження принципів формування полікультурної компетентності майбутніх політологів у процесі вивчення англійської мови.

Завданнями статті передбачається:

визначити принципи навчання іноземної мови, які сприяють формуванню полі куль-турної компетентності майбутніх політологів;

створити модель формування полі культурної компетентності студентів-полі- тологів.

Навчання іноземної мови у вищому навчальному закладі відбувається згідно з програмою з англійської мови для професійного спілкування (АМПС) та базується на таких її принципах: інтернаціоналізм та плюрилінгвізм, демократія та рівні права [1, 4]. Програма підтримує концепцію європейського громадянства та створює студентам надійний фундамент для навчання з перспективою міжнародних професійних можливостей. Плюрилінгвальний підхід до навчання англійської мови забезпечує розширення мовного досвіду від рідної мови до мов інших народів. Програма АМПС орієнтується на виховання інтересу до культур наших європейських сусідів, розвиток демократичного суспільства, формування відкритості, толерантності й поваги до "несхожості" й відмінностей. Також навчання англійської мови базується на дидактичних та методичних принципах [6]. До дидактичних принципів належать принципи наочності, посильності, міцності, свідомості, науковості, активності, виховуючого навчання, індивідуалізації, доступності, систематичності та послідовності, колективності, проблемності, розвиваючого навчання.

Серед дидактичних принципів ми виділяємо принцип міцності знань, принцип систематичності і послідовності та принцип проблемності, які, в першу