чергу, сприяють формуванню полікультурної компетентності. Принцип міцності знань набуває особливого значення, оскільки володіння мовою у полікультурному контексті пов'язане з накопиченням знань мовного та мовленнєвого матеріалу з урахуванням культурних особи- востей як рідної, так і іншомовної культури. Майбутні політологи під час полікультурної комунікації застосовують знання, набуті під час вивчення іноземної мови завдяки вилученню з пам'яті відповідних мовленнєвих одиниць. Міцність знань постає запорукою плідного спілкування та отримання очікуваного позитивного результату з боку представників інших культур.
Принцип систематичності та послідовності вимагає подання навчального матеріалу полікультурного спрямування в системі, а не уривками. Систематичний процес надання інформації про культуру інших країн відбувається послідовно. Студенти отримують знання поступово, що дає можливість закріплення знань, які з часом набувають міцності. Повернення до вивченого матеріалу надає впевненості у свідомості студентів і нагадує та водночас доповнює їх мовленнєву базу, яка Грунтується на полікультурній обізнаності.
Принцип проблемності сприяє процесу формування критичного мислення. Студенти вчаться оцінювати події, що відбуваються, з позицій набутих знань та свого власного досвіду, з урахуванням процесів культурного та суспільного життя різних країн. Розв'язання проблеми власними зусиллями надає студентам більше впевненості в собі, у своїх комунікативних та мовленнєвих здібностях, зміцнює бажання вивчити більше, дає змогу використовувати набуті раніше знання. Врахування власної культури в принципі проблемності є важливим фактором для формування полікультурної компетентності, оскільки тут формується почуття толерантності до представників інших культур. Студенти- політологи відчувають різницю між власною та іншою культурами, що посилює їхнє критичне мислення та вміння толерантно ставитись до традицій і культурної спадщини інших народів.
На заняттях з англійської мови ми зіштовхнулися з тим, що студенти не вміють аргументувати свою точку зору щодо проблемного питання рідною мовою. Наше дослідження виявило, що студенти-політологи на проблемні питання, які вимагають критичного мислення, дають дуже лаконічні поверхові відповіді, які не містять суті проблеми. Якщо студент не виявляє зацікавленості, він не відчуває проблеми, не має з нею духовної близькості; він ніколи не запам'ятає, не побачить, не відчує її суті. Можливість проявити себе як особистість на заняттях з англійської мови зробить студента більш впевненим у своїх силах: він відчуває, що зможе зробити те, що здавалося йому до цих пір неможливим. Тому в процесі вивчення англійської мови студенти не тільки вчаться критично мислити; у них з'являється інтерес та бажання обговорювати проблемні теми, які торкаються їхньої майбутньої спеціальності, сучасного політичного становища різних країн, можливість запропонувати власне рішення щодо політичної кризи, яка обговорюється англійською мовою.
До методичних принципів належать принципи комунікативності, домінуючої ролі вправ, взаємопов'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності, врахування рідної мови [2]. Всі вони однаковою мірою сприяють формуванню ПКК, тому що цей процес неможливий за умов ігнорування будь-якого методичного принципу.
Принцип комунікативності передбачає здійснення студентами іншомовного
мовленнєвого спілкування в межах засвоєного навчального матеріалу. Цей принцип зумовлює добір мовного та мовленнєвого матеріалу полікультурного спрямування, вправи, які складаються з урахуванням культурологічного матеріалу, текстів-полілогів культурологічного характеру. Комунікативний підхід на даному етапі передбачається у всіх видах мовленнєвої діяльності: читанні, аудіюванні, мовленні та письмі.
У нашому дослідженні ми дійшли висновку, що для формування полікультурної компетентності майбутніх політологів найбільш ефективним є впровадження культурологічного підходу з опорою на комунікативну методику. Це дає змогу майбутнім політологам набувати комунікативних навичок через вивчення культури англомовних країн та власної культури, відчувати різницю культур, бути толерантними та отримувати досвід у міжкультурній комунікації.
Принцип урахування рідної мови дає можливість спрогнозувати труднощі у навчанні фонетичного, лексичного та граматичного аспектів іншомовного мовлення. Цей принцип сприяє формуванню полікультурної компетентності, оскільки такі труднощі виникають за умов нерозуміння культури іншомовних країн: вміння вести ділові переговори по телефону (телефонний етикет), інтерв'ю, норми поведінки, культура повсякденного життя тощо. Урахування рідної мови передбачає знання з рідної культури, оскільки ми вивчаємо мову через культуру та культуру через мову. Ці два поняття взаємопов'язані та передбачають взаємопроникнення двох культур через мову. Формування внутрішнього відчуття органічної цілісності світу розширить у студентів поняття культури та позитивно вплинуть на процес формування ПКК.
Наведемо деякі приклади застосування принципів формування ПКК у процесі вивчення англійської мови. Так, тема Political Career дає можливість студентам уживати лексику з вивченої раніше теми Characters & Personalities (принцип міцності знань, принцип систематичності, принцип комунікативності, принцип домінуючої ролі вправ, принцип урахування рідної мови), тому що це допоможе їм порівнювати характери політичних лідерів, життєві кредо та пріоритети тієї чи іншої політичної постаті; які саме риси характеру загартовують людину у політичній кар'єрі та допомагають їй досягти поставленої мети, які з них не відчувають гармонію з самими собою та з суспільством.
Тема Human Rights базується на знанні теоретичного матеріалу щодо прав людини в Україні та англомовних країнах, а також на висловлюванні власної думки, вмінні поставити власне запитання щодо проблеми (принцип систематичності та послідовності, принцип проблемності, принцип комунікативності, принцип взаємопов'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності, принцип урахування рідної мови). Ознайомлюючись з правами бездомних людей в Україні, Великобританії та США, майбутні політологи повинні вміти обговорити та порівняти права бездомних у цих країнах: чи можуть такі люди брати участь у виборах, який ступінь соціального захисту вони мають, чи є в них право на медичне обслуговування та страхування; чи