Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент







УДК 376

УДК 376.352.016:78 Куненко Л.О.

ВИКОРИСТАННЯ АРТ-ПЕДАГОГІЧНИХ МЕТОДІВ У КОРЕКЦІЙНІЙ ПЕДАГОГІЦІ

У статті розглядається використання арт-педагогічних методів у коректувальній педагогіці. Розкривається їх особливе корегуюче і загально- розвиваюче значення в роботі з дітьми з порушеннями зору.

Ключові слова: арт-педагогіка, корекція, діти з порушеннями зору.

В статье рассматривается использование арт-педагогических методов в коррекционной педагогике. Раскрывается их особое корегирующее и обще- развивающее значение в работе с детьми с нарушениями зрения.

Ключевые слова: арт-педагогика, коррекция, дети с нарушениями зрения.

In this article the usage of art-pedagogical methods in corrective pedagogy are under the author's consideration. Their corrective and generally developing meaning in work with poor-sighted children is touched upon.

Key words: art-pedagogy, correction, poor-sighted children. Під використанням арт-педагогічних методів в умовах корекційної педагогіки ми розуміємо використання комплексу доступних категорії дітей з особливими потребами видів мистецьких діяльностей через їх творче самовираження, спрямованих на виправлення психофізичних недоліків, дорозвиток і подальший повноцінний емоційно-художній розвиток дитини.

Тому метою даної статті є висвітлення важливих для ефективного навчання арт-педагогічних методів, що використовуються в корекційній педагогіці. Розглянемо спочатку етимологію слова «терапія» від якого утворився напрямок «арт- педагогіка». Слово «етимологія» складається з двох грецьких слів etymon - істина, основне значення слова і logia (від грец. logos) - слово, учення; це слово також використовується як друга частина складних слів, яка відповідає поняттям галузевих «наук» (філологія, біологія тощо). Тобто етимологія - це наука про первинне, істинне значення слова, його походження й подальший розвиток.

Це стародавнє слово прийшло до нас ще з тих часів, коли мандрівниками-мореплавцями (у VI- V ст. до н. е.) на території Причорномор'я були закладені грецькі міста-поліси, які тривалий час були культурними і торговельними центрами та впливали на формування культури сусідніх племен, що мали відношення до генофонду праукраїнців. Термін «арт-терапія», який вперше був використаний у 30-х роках минулого століття А. Хілом, має багато тлумачень, найбільш поширене в англомовних державах «Art Therapy» слово «Art» розглядається як візуальне пластичне мистецтво - тобто як особлива форма психотерапії, що здійснюється художніми засобами, а саме: живописом, графікою, скульптурою, дизайном та іншими художніми формами, які сприймаються і можуть впливати на пацієнта тільки завдяки наявності повноцінної роботи зорового аналізатора [2].

Якщо розглядати це поняття з позиції генезису його словотворення, то «арт-терапія» складається з двох слів: арт і терапія. Арт походить від лат. аrtista - освічений, магістр мистецтва; тобто людина, яка обрала своєю професією публічне виконання творів різних видів мистецтва. Терапія - від грец. therapeia - лікування - розділ медицини, що вивчає внутрішні хвороби, розробляє методи їх лікування і профілактики [3].

У сучасних реабілітаційно-оздоровчих центрах різних типів під модним терміном «арт-терапія» використовують різні види психотерапії через творчу діяльність пацієнта, а саме: ігрова терапія, казкотерапія, драмотерапія, танцювальна терапія, музикотерапія, ізотерапія, куклотерапія, пісочна терапія та ін. [3].

Популярність цього методу, який можна також перекладати як «лікування мистецтвом» або «творчим самовираженням», швидко поширювалась і стала використовуватись у трьох самостійних наукових напрямках: медицині, соціології, педагогіці.

У контексті нашої проблеми використання цього методу в умовах корекційної педагогіки особливої актуальності набуває при роботі з дітьми з порушеннями зорового сприймання і пов'язаних з цим проблемами нормалізації їх розвитку. Тому, враховуючи специфічність використання даного методу в корекційній педагогіці, доцільно визначати його як арт-педагогічний метод, який найкраще використовувати в навчально - пізнавальній діяльності на заняттях або святах інтегрованого типу.

Арт-педагогічні методи і засоби, що їх забезпечують, є одночасно реабілітаційними і креатив- но-терапевтичними засобами та заходами психофізичної гармонізації розвитку дитини, оскільки охоплюють різноманітні види мистецької діяльності, що мають корекційно-компенсаторний вплив. Ці заходи з використанням арт-педаго- гічних методів допомагають дитині з вадами зору деталізувати, розширити уявлення про навколишній світ, усвідомлювати його цілісність.

Використання нестандартних форм засвоєння нового матеріалу, систематизованого в тематичні заходи або музично-естетичні комплексні заняття, спрямоване на творчо-пошукову співпрацю учителів і дітей (можливо й батьків), корекцію і конкретизацію уявлень про художні образи поетичних і пісенних творів, пов' язаних однією темою, з'ясування і уточнення зв'язків між словами і образами, вираженими в музично- поетичній формі.

Аналізуючи зміст різних текстів (літературних і музичних), які містять спеціальні слова- поняття, діти спершу ознайомлюються з їх еталонно-акустичним образом під час читання текстів вчителем та кращими учнями, дізнаються про їх значення в житті кожної людини, різноманітність використання в творах.

Через різні види музично-естетичної діяльно - сті та комплекс збережених аналізаторних систем (у процесі сприймання і відтворення пісень, танцювальних елементів, образотворчої діяльності, драматизації тощо) закріплюється коло асоціативних зв'язків, за допомогою яких виділяються, групуються і заповнюють відсутні в досвіді дитини з вадами зору якісні характеристики цілісних образів (змістовні, художні, емоційно-кінестетичні тощо.)

Продуктивність тематичних комплексних занять з використанням арт-педагогічних методів полягає перш за все в тому, що перед дітьми розкривається милозвучність української мови в текстах пісень і віршах, характер, настрій, зміст кожного твору, відчутий дитиною із зоровими вадами через власну творчість (декламацію, спів, гру на дитячих шумових інструментах, використання ритмічних рухів, прикладне мистецтво). Це допомагає узагальнити і систематизувати знання, поглибити їх, викликати емоційні переживання, розвинути відтворюючу уяву під час слухання і виконання літературно-музичного матеріалу, сформувати ціннісні якості особистості.

Комплексні заняття розробляються і проводяться спільно


Сторінки: 1 2 3