УДК 37.014.24

Статінова Н.П.

ЯКІСТЬ ОСВІТИ У КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ У ВСЕСВІТНІЙ ПРОСТІР

У статті розкривається досвід проведення моніторингу якості освіти, визначено позитивні аспекти цього процесу під час інтеграції вищої вітчизняної школи у всесвітній простір, а також проблеми та шляхи їх рішення.

Ключові слова: контроль за навчанням, якість освіти, інтеграція.

В статье освещается опыт проведения мониторинга качества образования, раскрываются позитивные аспекты этого процесса в условиях интеграции высшей отечественной школы, а также проблемы и пути их решения.

Ключевые слова: контроль за обучением, качество образования, интеграция.

Experience of leadthrough of monitoring of quality of education opens up in the article, certain positive aspects of this process during integration of higher domestic school in world space, and also problems and ways of their increase.

Key words: control of teaching, quality of education, integration. Якість освіти на різних етапах розвитку вищої школи виступає як мета, як найважливіший критерій оцінки роботи вищого навчального закладу, як складний процес. В останні роки проблемі підвищення якості освіти присвячується все більше наукових конференцій, зустрічей, проводиться багато досліджень. Так, наприклад, слід згадати третю Міжнародну конференцію, яка відбулася у 2009 році у Шанхаї. Учасники конференції виділили, як найбільш структуровану, презентацію координатора програм в області вищого утворення Всесвітнього банку доктора Джаміля Салми (Jamil Salmi), автора монографії «Виклики створення університетів світового класу», в якій він підкреслює, що переконливі результати діяльності найкращих освітніх навчальних закладів пов'язаний із трьома групами [2]:

а) високою концентрацією талантів серед викладачів і студентів;

б) значними фінансовими можливостями, що дозволяють створити ефективне освітнє середовище і проводити найсучасніші наукові дослідження;

в) оптимальною управлінською моделлю, що включає бачення стратегічної мети, інноваційні підходи і гнучкість, які дозволяють приймати рішення й оперативно здійснювати управлінську діяльність без бюрократичної тяганини. Джаміль Салмі пропонує три основні стратегії

побудови університету світового класу.

Перша стратегія - це модернізація декількох вибраних університетів. З фінансової точки зору, даний варіант буде найдешевшим, але на рівні залучення талановитих викладачів і студентів та формування відповідної корпоративної культури і моделі управління виникають чималі проблеми.

Друга стратегія - об'єднання вже існуючих університетів у нові навчальні заклади. З фінансової точки зору це більш затратний варіант, але він надає більше можливостей для залучення талановитих викладачів і студентів, а також створення сучасної корпоративної культури й управлінської моделі.

Третя стратегія - побудова університету світового класу - це створення нових університетів. Тут, у містичній крапці ab origine, з'являється можливість зібрати команду кращих викладачів, дослідників і студентів зі всього світу, впровадити найсучаснішу управлінську модель, адекватну управлінську модель та адекватну управлінську культуру.

В нашій країні також здійснюються заходи зі створення університету майбутнього, що знайшло відображення у змінах до Закону «Про вищу освіту», у програмі «Наука в університеті», у Положенні та критеріях діяльності дослідницького університету тощо.

Для того, щоб університет можна було вважати сучасним, необхідно вирішувати найголовнішу мету - забезпечити якість знань. Проблема якості знань випускників вузів залишається однією з важливіших, і в той самий час однією зі складних.

У цих умовах необхідною складовою цієї проблеми є система моніторингу. Можна сказати, що така система складається протягом останніх років у КНТЕУ. Важливими ланками у цій системі є:

соціологічні дослідження, які проводяться лабораторією професійної діагностики серед викладачів, студентів, роботодавців:

опитування студентів «Викладач очима студентів»;

проведення контролю знань Центром тестування та моніторингу знань.

За результатами опитувань моніторингу якості освіти в КНТЕУ приймаються відповідні рішення, планується підвищення кваліфікацій викладачів.

У 2008 р. ми вперше провели опитування «Конкурентоспроможність випускників КНТЕУ». Було опитано 292 роботодавця з 38 організацій, які є постійними або потенційними роботодавцями для випускників КНТЕУ та 250 викладачів університету. Проведене опитування показало, що конкурентоспроможність випускників КНТЕУ знаходиться на високому рівні. Вони є гідними конкурентами студентам-випускникам інших вищих навчальних закладів. Найбільший рівень задоволеності професійними якостями наших випускників, які, в свою чергу, впливають на їх конкурентоспроможність, є потреба у постійному кар'єрному зростанні, уміння працювати на комп'ютері, здатність швидко адаптуватися до постійних змін у бізнесі, здатність швидко та самостійно приймати, виконувати рішення.

На сьогодні в рамках моніторингу якості освіти вже проведено 3 таких дослідження,

Як свідчать результати, думка студентів, порівняно з минулим навчальним роком, майже не змінилася. Серед професійних та особистісних компетенцій, які необхідні сучасному фахівцю, студенти різних років на перші позиції ставлять знання іноземної мови (72,2 % та 81,4 %); практичні вміння та якості (62,0 % та 74,1 %); володіння комп'ютером (54,3 % та 72,6 %); глибокі професійні знання (53,8 % та 62,1 %). Останні позиції, як і в минулому році, студенти результати порівняно та передано керівництву університету.

Для того, щоб виявити проблемні сторони якості освіти, ми вирішили проводити також у вигляді моніторингу опитування студентів старших курсів та викладачів щодо якості освіти в КНТЕУ. Перше опитування було проведено у листопаді 2008 р. за вибіркою 610 осіб. Друге - у березні 2010 р. також за вибіркою 610 осіб. Метою даного соціологічного дослідження є вивчення думки студентів і викладачів щодо рівня якості освітньої підготовки та відповідність отримуваного освітньо-кваліфікаційного рівня вимогам ринку праці. Отже, ми досліджуємо:

відповідність спеціальних знань, здобутих під час навчання, попереднім очікуванням студентів;

плюси/мінуси організації навчального процесу;

ефективні форми співпраці викладачів