оцінює знання студентів за 100- бальною системою.
Вміє порозумітися зі студентами, доброзичливий і тактовний з ними.
Постійно дотримується розкладу та часу проведення занять.
Окрім зазначених змін, у критеріях в анкету додано відкрите запитання, в якому студенти зможуть висловити свої побажання щодо викладання тієї чи іншої дисципліни.
Особливої уваги потребує проблема надання інформації студентам і викладачам за результатами даного опитування. Тому загальні результати дослідження розміщують на сторінці «Новини» сайту університету.
Результати опитування доводяться до кожного викладача. Вони є чинником для прийняття рішення кадрової комісії при укладанні договору, визначенні рейтингу. З одного боку, в умовах ринку і комерціалізації освіти такій метод оцінювання якості має право на життя, з іншого - його використання породжує складнощі, з якими доведеться зіштовхуватися. На наш погляд, важливими з них можуть бути:
1) Деформація відносин між викладачами і студентами. У студентів виникає споживацький підхід до викладача, знижується його авторитет у навчальному процесі. З боку викладачів можна спостерігати «загравання» зі студентами. В той же час, щоб навчання було якісним, необхідна спільна творча діяльність викладача та студентів з обміну знаннями, аналізу, рішень проблем, розуміння того, що досягнення добрих результатів залежить не тільки від викладача. Важливе значення має внесок студента, його зусилля.
2) В силу різного змісту, методик викладання дисциплін якість навчання не можна оцінювати за допомогою однієї методики. У шкалі оцінювання повинні бути не тільки кількісні але й якісні показники. Слід враховувати, що для оцінки професійного рівня викладача у студентів не вистачає професійних знань, досвіду. Тому вони можуть оцінити суб'єктивні відносини, якість спілкування, поведінку, лідерські якості, використання інформаційних та інших технологій, методичного забезпечення тощо. Тобто таке оцінювання не в повній мірі відображає якість викладання, і це слід враховувати.
Досить різною є організаційна культура, мотиваційні особливості студентської групи, що також може серйозно вплинути на результати оцінки викладача. На результати також можуть вплинути індивідуальний інтерес, відносини до виду знань (гуманітарні, математичні, економічні тощо).
Таким чином, у силу цих та інших обставин використання результатів оцінки роботи викладача студентами не може бути абсолютним критерієм при вирішенні життєво важливих напрямів його діяльності - укладання контрактів, оплати праці. Ця оцінка може бути деяким орієнтиром у тому, як складаються стосунки у викладача зі студентами, як реалізується його творчий потенціал.
В організації та проведенні цього опитування слід дуже уважно відноситися до кожного етапу роботи - від розробки анкети до використання отриманих результатів.
Таким чином, можна стверджувати, що у вирішенні завдань підвищення якості знань студентів значна роль належить постійним дослідженням цієї проблеми, адекватному прийняттю відповідальних, корегувальних дій із боку як викладачів, так і керівництва.
ЛІТЕРАТУРА
Трайнев В.А., Мкртчян С.С., Савельев А.Я. Повышение качества высшего образования // Болонский процесс: обобщенная отечественная и зарубежная практика. - Л.: Изд-во корп. Дашко, 2008. - 392 с.
Електронний ресурс. - Режим доступу: www.worldbank.org.