УДК

Захарова Л.Г., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили

Актуальні питання гендерного підходу до формування життєвих стратегій особистості

Гендерна проблематика дедалі частіше стає предметом психологічного дослідження. Цю тенденцію можна розглядати просто як моду, а можна як перспективний напрямок у вивченні психологічних феноменів. Він дає можливість розглядати життєві стратегії особистості як похідні від комплексу гендерних настанов, ролей, моделей поведінки, які нею засвоєно незалежно від статі. Тобто можна відмовитися від звичного погляду на індивіда як на чоловіка або жінку, а розглядати особистість в її унікальності. У статті подається обґрунтування актуальності дослідження взаємовпливу гендерної ідентифікації та прояву життєвих стратегій особистості.

Problematics of gender becomes the question of psychological researches more frequently. This tendency can be explained both as a fashion and as a perspective direction in the study of the psychological phenomena. It enables to examine vital strategies of a personality as derivative from the complex of gender options, roles and models of conduct, which has been adopted by a personality regardless of sex. So it is possible to give up a usual look on an individual, both a man and a woman, and to examine a personality in its uniqueness. In the article it was grounded an actuality of the research of influence of gender authentication and representation of vital strategies of personality. Останнім часом гендерна проблематика все активніше стала заявляти про себе в різних галузях наукового знання. Ця тенденція відзначається і в психології. На сучасному етапі розвитку гендерних досліджень в психології домінує парадигма соціального конструювання гендеру. Згідно з нею, за словами Речел Харе- Мустін, "стать не є власністю, вона являє собою соціально приписані відносини, процес та соціальну конструкцію" [8, с. 5]. Акцент психологічних досліджень, таким чином, переноситься з позицій порівняльного аналізу внутрішньоособистісних характеристик (осіб різної статі) на вивчення соціального контексту, безпосередніх обставин соціальної взаємодії, що створюють ті чи інші прояви "статевої"

поведінки.

Ключовим поняттям концепції соціального конструювання гендеру є поняття "duing gender" - створення або будування гендеру, яке розуміється як процес взаємодії, в ході якого індивіди привласнюють гендерну ідентичність собі та приписують її іншим. Головними детермінантами будування гендеру слугують соціальні очікування, ролі та конвенціальні вимоги статевої адекватності поведінки. Соціальний символізм статевої дихотомії підтримується, на думку Р. Харе-Мустін і Д. Маречек, завдяки існуючим соціальним інститутам та прийнятим засобам регуляції соціальних відносин [9]. Одним з найбільш ефективних засобів збереження принципу диференціації статей є лінгвістичні та понятійні структури, котрі формують та підтримують соціальні уявлення про чоловіче і жіноче та визначають значення самого поняття "стать".

Отже, вивчення продуктивних стратегій і тактик поведінки чоловіків та жінок, окреслення умов подолання традиційних гендерних стереотипів, а також з'ясування причин низької продуктивності цих стратегій виявляються важливою соціальною і науковою проблемою.

Серед психологів, які досліджували проблеми статі та статевої диференціації з позиції соціально-конструктивістського підходу, найбільш відомими є Рода Ангер, Берніс Лотт, Р. Харе-Мустін, Д. Маречек, М.В Буракова, Н.К. Радіна, І.С. Кльоцина [1]. Також при розгляді висунутої проблеми слід ураховувати вже накопичений потенціал таких науковців, як С. Бем, С. Московічі, Г. Теджфела та ін. [1]. Значний внесок становлять досягнення в межах статево-рольового підходу до аналізу особистості (В.В. Абра-менкова, В.О. Васютинський, Т.В. Говорун, О. Кікінеджі, А.А. Палій, Т.М. Титаренко, Т.І. Юферова та ін.), у межах якого статево-рольові фактори розглядають як стрижньові, такі, що визначають різні сторони соціального функціонування особистості: професійну поведінку, вибір партнера до шлюбу, успішність шлюбу, психічне та соматичне здоров'я [2].

Мета запропонованої статті полягає у висвітленні проблеми взаємовпливу гендерної ідентичності та формування життєвих стратегій особистості, чинників та ознак віктимізованих життєвих стратегій; а також можливостей дослідження цих феноменів та цілеспрямованої корекції життєвих стратегій з метою їхньої гармонізації.

Основна проблема тендерної психології - статева диференціація - в контексті соціально- конструкціоністського підходу має наступну інтерпретацію: статеві відмінності - це лише поведінкові відмінності, які зобов' язані своїм походженням не біологічній природі, а стійкій ієрархії соціальних відносин, що історично склалися в даній гендерній культурі. Соціальні вимоги, яким повинна відповідати поведінка індивіда, функціонують як "самосправджувальні пророцтва"; вони настільки жорстко задають схему гендерних реакцій, що залишаються значущими і в тих випадках, коли і індивід перебуває наодинці з собою або опиняється в ситуації, коли статева належність особистості несуттєва [3].

Так зване будування гендеру передбачає привласнення індивідом гендерної ідентичності, до якої входять соціальна адаптація, яка означає сприйняття гендерних стереотипів, засвоєння гендерних цінностей, стандартизацію мовлення, жестів, символів, характерних для індивідів певної статі, формування відповідного гендерного типу особистості; та інтерпретація особистості, що включає розвиток специфічної ієрархії мотивів, цінностей, інтересів, формування гендерної ідентичності, відповідності між психічною статтю і гендерною роллю.

В ході історії гендерні стереотипи і гендерні ролі за своїм змістом починають розрізнятися все більше, врешті-решт, це протиріччя переходить у конфлікт, який на поверхні, в соціумі, виявляється напруженням в тій чи іншій сфері (виникнення феміністичного руху, втрати від невикористання можливостей особистостей та ін.). На рівні особистостей цей конфлікт проявляється дисгармонійністю у формуванні гендерної ідентичності [3].

Зрілу, або досягнуту, гендерну ідентичність можна визначити як статус людини, яка на основі самостійного