УДК 37.03:330.3

Дімант Г.С., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. П. Могили

Робота з бізнес-планом як методом у формуванні готовності студентів-економістів до іншомовного професійного спілкування

У статті йдеться про роботу з бізнес-планом як методом у формуванні готовності студентів-економістів до іншомовного професійного спілкування; висвітлено сутність бізнес- плану як документа у роботі економіста; проілюстровано метод роботи з бізнес-планом.

The article is devoted to the problem how to give an incentive in the process of teaching English for the students of the economic department. The article describes various methods and didactic principles in the system of teaching English using business-planning. За умов переходу нашої країни до ринкових відносин, посилення конкуренції на ринку праці, співпраці з іноземними партнерами перед вищою освітою постає завдання підготувати економіста з розвиненими творчими здібностями, впевненого у власних силах, здатного зайняти стійку позицію в бізнесі, готового до іншомовного професійного спілкування у всіх напрямках його професії.

Проблема використання бізнес-плану як методу у формуванні готовності студентів- економістів до іншомовного професійного спілкування є досить актуальною в наш час і визначається суттєвими змінами в Україні: реформуванням економіки, реорганізацією підприємств, розширенням меж фахової взаємодії особистості економіста, змінами у взаємовідносинах між учасниками економічної діяльності, необхідністю здійснювати іншомовне професійне спілкування. На сьогоднішній день наша держава має велику кількість підприємств із застарілим обладнанням, низьким рівнем виробництва, відсутністю каналів розподілу та дуже низькою конкурентоспроможністю її товарів.

Виходячи з вищезазначених фактів, ми вирішили вперше показати роботу з бізнес- планом не лише як з документом у веденні економічних справ, а як метод у формуванні готовності студентів-економістів до іншомовного професійного спілкування. У зв'язку з цим нами було поставлено мету у даній статті висвітлити метод роботи з бізнес-планом, який ми застосовуємо у власній педагогічній діяльності.

Для досягнення мети ми поставили такі завдання:

висвітлити сутність бізнес-плану як документу у роботі економіста;

проілюструвати метод роботи з бізнес- планом у формуванні готовності студентів-економістів до іншомовного професійного спілкування.

Аналіз економічної літератури показав, що проблему бізнес-планування вивчали ряд вітчизняних та зарубіжних учених. Так, проблему бізнес-планування у новому економічному середовищі вивчав В.С. Черняк. У своїй роботі "Business Estimation" автор подає цілі, задачі і методи укладання бізнес-плану. Науковець має великий практичний досвід у роботі з бізнес-планом у великих проектах. Тому книгу призначено для спеціалістів, які розробляють даний документ, а також для інвесторів, банкірів, студентів та викладачів [7].

Даній проблемі присвятив роботу Р.Г. Ма- нілівський. Його публікація "Business Ріап" включає такі матеріали: особливості бізнес- плану для інноваційних проектів, розробка різних фінансових питань, особливості використання бізнес-плану в діяльності регіональних органів влади. Роботу призначено для підприємців, які створюють нові структури та управляють власним бізнесом [8].

Джон Деніелс видав книгу "International Business. External Environment and Business Transactions", в якій він розробив проблему взаємозалежності між системою та підприємством. У даній роботі висвітлено проблему взаємовідносин між споживачами, конкурентами та постачальниками, а також їхні відношення до економічних та інфраструктурних ресурсів, а саме: до природних та людських ресурсів, технологій та "know-how", фінансів та соціально-економічної інфраструктури.

Питання організації та сучасної практики складання бізнес-плану досліджував В.М. Попов. Науковець зазначає, що будь-який бізнес-план - це всеохоплююче окреслення бізнесу та бізнес- середовища, в якому він діє, а також системи управління для досягнення сформульованих цілей. Взагалі бізнес-план - це інструмент для отримання кредиту, але він також має інші цілі:

установити мету бізнесу;

сприяти розробці стратегічної мети та оперативній тактиці для досягнення цілей

бізнесу;

оцінити результати діяльності;

створити знаряддя для управління бізнесом;

оцінити сильні та слабкі сторони бізнесу [6, с. 19].

Бізнес-планування може бути розподілено на 4 головних ступені:

предіагностичний;

діагностичний;

сам бізнес-план;

реорганізація підприємства [6, с. 27].

Вивчаючи проблеми підприємницької

діяльності в Україні, порівнюючи вітчизняні теорії та практикум, які стосуються розвитку бізнес-планування, із зарубіжним підходом до цієї ж самої проблеми, виникають наступні методологічні моменти:

Стратегічними елементами успіху є інвестиційний аналіз, сам бізнес-план, аналіз проекту, моніторинг проекту та його завершення. Поняття "проект" в основному використовувався інженерами та був пов'язаний з технічною документацією, необхідною для створення нових конструкцій, машин та технічних систем. Зараз це поняття використовується бізнесменами, підприємцями, економістами, фінансистами та політиками, тобто тими творчими людьми, які реалізують свої плани відносно строків, вартості, ризику та якості очікуваних результатів. Бізнес-план - це невід'ємна частина управління цими проектами. Той факт, що бізнес-план є елементом, який не залежить від інших рівнів проектування, відображає рівень менталітету в період перехідної економіки, з одного боку, та стан законодавства в країні, з іншого [1, c. 32].

Бізнес-план відносно нового документа для багатьох вітчизняних підприємців. Але існує точка зору, згідно з якою необхідність даного документа повністю заперечується [3, c. 12]. Але в сучасних умовах така позиція не припустима для отримання інвестицій. Проблема використання бізнес-плану у вітчизняному бізнесі майже не розроблена. Ті підприємці, які користуються порадами, що їх подають зарубіжні джерела, стикаються з великою кількістю труднощів, невідомих у зарубіжній практиці. Це пояснюється тим, що бізнес- планування в Україні має свою специфіку. Найбільш відомий документ, прийнятий у країнах з перехідною економікою, - "Основні принципи підготовки техніко-економічних досліджень", розроблені організацією промислового розвитку, та його комп'ютерна модель по техніко-економічному аналізу [3].

На початку 90-х Європейська Спільнота розробила спеціальну програму для країн