УДК 378.014.15

Мещанінов О.П., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. П. Могили

Університет у контексті сталого розвитку людства

Висвітлена ідея університету сучасної України, що полягає у поєднанні класичної моделі В. Гумбольдта єднання держави-нації та моделі єднання інтелекту творчих особистостей на міждисциплінарній та полікультурній основі у своєрідний "інтелектополіс ".

The idea of a university in modern Ukraine is analyzed in the article. It includes a combination of V.Humbold's classical model - unification of state and nation, and a model of uniting the intellect of creative personalities on the interdisciplinary and multicultural basis into a so-called "intellectopolis ". Світові соціально-економічні явища справляють все більший вплив на систему освіти. Розвиток системи освіти відповідає розвитку суспільства, а напрями реформування вищої освіти мають адекватно враховувати тенденції реформування соціально-економічних відносин у країні.

За дослідженнями Комісії ООН, прибутки всього 1% найбагатших людей у 2001 році еквівалентні прибуткам 57% найбіднішого населення планети. Близько 25 млн. осіб, що складає 10% населення США, має сукупний прибуток вище, ніж сукупний прибуток 43% населення світу [1, c. 2]. У 2000 році понад 80% населення світу значних зусиль докладало у боротьбі за виживання. Як свідчать прогнози, через 25 років ця кількість людей сягне 90% [2, c. 46]. Цивілізація, де весь час поглиблюється небезпечний розрив між багатими та бідними державами й людьми, не може вважатися сталою.

Поняття "сталий розвиток" виникло, перш за все, всередині блоку екологічних проблем як домінуюча течія після закінчення етапу холодної війни. Все більше людей розуміють потребу знайти якусь усталену рівновагу між природою та суспільством. Необхідність побудови сталого суспільства з часом перемогла та порушила захисний пояс старих парадигм росту, валового національного продукту як цілей соціального розвитку. Концепція сталого розвитку почала перетворювати свідомість епохи індустріалізації у збалансоване екологічне бачення.

Поширення суто ринкових принципів поведінки на всі сфери суспільного життя в Україні вкрай небезпечно. Спостерігається відторгнення фундаментальних морально- етичних і духовних цінностей, які напрацьовані суспільством у процесі попереднього розвитку на шляху своєї історії. Утверджується пріоритетність ринкових цінностей над соціальними та духовними, замінюються фундаментальні принципи суто ринковою доцільністю. Внаслідок цього суспільство втрачає свої ціннісні орієнтири. Як небезпідставно наголошує відомий фінансист Дж. Сорос, "коли люди відмовляються від своєї віри у фундаментальні принципи і намагаються керуватися виключно результатами своїх дій, суспільство втрачає стабільність" [3, c. 24]. Сучасна модель глобалізації, в першу чергу для себе, для її окремих суб'єктів, а не глобалізація для всіх, є глибоко хибною [2, c. 49].

Тобто сталий розвиток людства постає як фундаментальна наукова та практична проблема, без розв' язання якої людство прийде до глобальної кризи. На цьому підгрунті організаційно-педагогічна проблема сталого розвитку університетської системи освіти є новою науковою педагогічною проблемою, через вирішення якої буде можливо наблизитися до вирішення глобальної проблеми сталого розвитку людства. Однак рішення окремих аспектів, складових цієї наукової проблеми, що набуває риси міждисциплінарності, знайшло відображення у філософських, психологічних, педагогічних, соціально-економічних та екологічних дослідженнях.

Філософсько-педагогічне поняття сталого розвитку університетської системи освіти в умовах її реформи як категорії педагогічної науки, на нашу думку, точно характеризує вислів І.А. Зязюна: "Для працівників освіти в умовах її реформи рівновага забезпечується, передусім, "подібністю поглядів". Це процес і модель єдності, в якій переконаність і довір'я підтримують цілісність, компетентність і уміння передбачати. Її мета (єдності) - підвищити ефективність освітньої системи, яка набуває життєвості і тривалості на особистісній і соціальній рівновазі. У моделі "подібності поглядів" переконання є об'єднуючою властивістю, яка визначає поведінку людини незалежно від ситуації; довір'я ж - це об'єднуюче начало, яке зумовлює розуміння залежності поведінки від переконань" [4, с. 80]. І.А. Зязюн особливо наголошує на тому, щоб "подібність поглядів" розповсюджувалась, стала невід' ємною рисою усіх учасників навчально- виховного процесу знизу. "Об'єднання зусиль багатьох людей полегшує важкі завдання, і це надихає всіх працювати ефективніше".

Побудові теорії розвитку системи народної освіти Росії присвячена робота О.М. Новикова, де вченим викладені основні ідеї розвитку освіти: гуманізація, демократизація, випереджаюча та неперервна освіта. При цьому кожна з цих ідей розкрита через більш ніж 20 принципів, що виступають основними початковими положеннями, структурними елементами педагогічної теорії [5, с. 20-23].

Відзначимо, що "проведення необхідних змін у системі навчальних закладів професійної освіти" Т. Десятов пов'язує з необхідністю "урахування збереження стабільності й стійкості системи, а також здібності її до самовідтворення" [6, с. 12]. Дослідник підкреслює, що "вища освіта і наукові дослідження в сучасних умовах виступають найважливішими компонентами культурного, соціально-економічного та екологічно сталого розвитку людини, співтовариств і націй". Тобто світовою тенденцією виступає сталий розвиток людства, а система вищої освіти виступає її найважливішим компонентом. Тому і система вищої світи повинна слідувати тенденції сталого розвитку, адекватної тенденції сталого розвитку людства.

Одним з визначальних пріоритетів голландської програми допомоги південноафриканському вузу - Технікону Північного Готенга [7] - є дослідження проблеми сталості вищого навчального закладу. Метою співробітництва університетів є стале удосконалення та укріплення роботи закладу у цілому.

Під сталістю прийнято вважати [8] здатність вищого навчального закладу зберегти та покращити результати, які були досягнуті за рахунок зовнішньої підтримки після її закінчення. Необхідні умови сталості університету визначені як: фінансова надійність, сталий кадровий склад,