Встановлювати кількість престижних позицій потрібно "зверху", а вже вибори на ці престижні позиції потрібно здійснювати демократичним шляхом. Потрібно організовувати опитування фахівців, викладачів та студентів, оцінювати за якісними показниками, і тоді вірогідність того, що дійсно будуть обрані найкращі кандидатури, - досить висока.

С.П. Капіца підкреслює, що "нині людство переживає найзначніший цивілізаційний поворот від кількісного зростання до якісного. Це стосується і народонаселення, і навколишнього середовища, і технологій, і споживацьких товарів, а ще більшою мірою - освіти й охорони здоров'я... Альтернативою якісного шляху розвитку може бути лише занепад" [21, с. 88].

Цілком природно, що С.П. Капіца, як і його батько П.Л. Капіца 55 років тому при створенні Фізтеху, робить висновок, що "сьогодні є нагальна потреба створення нового вищого навчального закладу, здатного відповідати новим вимогам історичного розвитку і заснованого на досвіді Фізтеху. Впевнений, що прийшов час розглянути можливість створення на базі ліпших інститутів РАН, які діють у Москві, нового науково-технічного університету, який буде проводити підготовку кадрів за такими напрямками: прикладна математика, економіка й управління, біолого- технологічні спеціальності, фізико-технічні спеціальності, хіміко-екологічні спеціальності...

Підкреслюю: університет, у первинному розумінні цього слова, що не зазнав розподілу на вузькі спеціальності, що вбачає свою силу більше в умінні, ніж у кількості; університет, що розвивається як центр міждисциплінарних досліджень і заснована на них комплексна підготовка спеціалістів і наукових кадрів" [21, с. 97-98].

Доцільно звернутися до світового досвіду. Так, на Заході сильно розвинута система регіональної багатопрофільної освіти і найкращі університети не завжди знаходяться у столицях. В сучасних умовах України природним є процес утворення на базі наукомістких виробництв багатопрофільних регіональних університетів чи відокремлених структурних підрозділів провідних університетів. Це дозволяє готувати фахівців, викладачів та науковців для потреб регіону за широким переліком спеціальностей. Одночасно з цим кадри для підготовки залучаються з регіону і забезпечується процес самооновлення та самовиробництва.

Чим конкретніше поставлена мета навчання в університеті, тим легше знайти та побудувати відповідну систему навчання, організувати навчальний процес. При цьому діє принцип: краще за всіх вчить саме той, хто ближче за всіх стоїть до мети, для досягнення якої готують студентів, хто сам пройшов та продовжує йти до неї, хто сам припуститься помилкок на цьому шляху.

Сучасний університет має свою особисту корпоративну культуру, дух. Основою цієї культури є традиції. Частіше за все університетські традиції сьогодення - це процес стихійний, який існує завдяки ентузіазму окремих людей. Об'єднання університетської спільноти якраз доцільне саме для ствердження, розвитку та шанування її корпоративної культури. Потрібно всім усвідомити всю важливість своїх університетських традицій як ключа до збереження своєї культури [22, с. 674].

Об'єднання університетської спільноти доцільно влаштовувати навколо університетського дослідницького центру, де виконуються практичні інноваційні проекти. Випускники університету і є тією продукцією, яка задовольняє потреби замовників одночасно з реалізацією розроблених проектів.

Таким чином, всі без винятку факультети сучасного університету повинні додатково до традиційних дисциплін надавати студентам такі фундаментальні предмети, як комп'ютерні технології та іноземні мови, історія країни та світу, культура та філософія, економіка та правознавство. Сучасний університет забов'язаний забезпечити оволодіння двома-трьома іноземними мовами. Все це і є підґрунтям для подальшої роботи найкращих студентів у складі університетського дослідницького центру. Майже один відмінний англійський та знання комп' ютерів вже багато чого варті. Самостійність у навчанні та у дослідженнях, сам підхід до життя в цих умовах

необхідному об' єднанні особистостей і через них - закладів, установ та організацій, усіх зацікавлених у саморозвитку;

повороті від кількісного зростання до якісного розвитку усіх без винятку складових та у їх єдності;

вихованні ставлення професіонала до розв'язання проблем, з якими йому прийдеться зустрітися, через формування нового рівня світогляду вільної сучасної людини, особистості;

впровадженні математичної культури крізь усі дисципліни, усюди, де є навіть якась мінімальна можливість. Мета - створення математичних моделей об' єктів та систем кожної з цих наук як інноваційної форми існування та здобуття нового знання для моделювання як бази інноваційної технології організації навчання;

доцільності та ефективності об' єднання особистостей через освіту на всіх етапах різнорівневої підготовки фахівців з розширенням свободи вибору як основи розв'язання проблеми виховання нового рівня світогляду вільної людини, формування висококваліфікованого кадрового потенціалу регіону, здатного розбудувати державу та інтегрувати її у світовий простір. Об'єднання молоді та виховання свідомих громадян правової суверенної держави шляхом використання її наполегливого прагнення до якісної освіти. Об'єднання через освіту - не нова, але дуже ефективна соціальна ідея, коли педагогічна наука є фактором інтеграції, сприяє сталому розвитку соціальної сфери у регіоні та в Україні.

ЛІТЕРАТУРА

Доклад о развитии человека за 2001 год. - Нью- Йорк; Оксфорд, 2001. - С. 2-9.

Гальчинський А. Глобальна криза чи криза глобалізації // Віче. - 2002. - № 1 (118). - С. 44-50.

Сорос Дж. Криза глобального капіталізму. Відкрите суспільство під загрозою. - К.: Основи, 1999. - 148 с.

Зязюн І.А. Технологізація освіти як історична неперервність // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. - 2001. - Випуск 1. - С. 73-85.

Новиков А.М. Российское образование в новой эпохе: Парадоксы наследия, векторы развития. - М.: Эгвес, 2000. -