Аналіз розподілу всієї когорти досліджених школярів за рівнем фізичного розвитку (за даними антропометрії) у порівнянні з належними свідчать, що вони цілком відповідають апріорному розподілу (рис. 1)

свідчить про певну непропорційність антропометричних параметрів у них.

Достатньо інформативними виявились результати, отримані при застосуванні саногенетичного моніторингу за допомогою САКР. Аналіз функціонального напруження за системами кардіогемодинаміки дозволив встановити суттєві відхилення у порівнянні з статево-віковим розподілом окремих параметрів. На рис. 2 зображений розподіл показників функ-ціонального напруження міокарду за ЧСС та інтервалами РРК8Т. Як видно з рис. 2, досліджена когорта є виразно напруженою за рівнем функціонального стану міокарду, адже тільки у 37,8% випадків функціональний стан серця визначається як збалансований, в той же час у 29,7% - як виразно напружений.

Більш сприятливими в цієї категорії дітей були показники вегетативного забезпечення роботи серця, які визначались за даними дослідження варіабельності серцевого ритму (ВСР) (рис.3). При цьому слід зазначити, що аналіз за окремими параметрами ВСР свідчив,

Подальший аналіз розподілу окремих показників серцево-судинної системи виявив, що за даними дослідження системи підтримки артеріального тиску за показниками СТ, ДТ, САТ, ПТ (рис. 4.) відзначається певне відхилення рівня функціонального забезпечення даної системи в бік помірного напруження.

що у більшості дітей відзначається вірогідне зрушення в бік вегетативного переважання парасимпатичної гілки.

Однак, якщо звернути увагу на дані, представлені на рисунку, то необхідно констатувати, що у дослідженій когорті рівень вегетативного забезпечення серцевого ритму значно варіює в межах помірних напружень, які спостерігаються в цілому у 54,1% досліджених, що може характеризувати певний фізіологічний дисбаланс вегетативного забезпечення організму.

Достатньо інформативним виявився аналіз параметрів варіабельності артеріального тиску, який дозволив встановити, що досліджена популяція є певною мірою напруженою щодо вегетативного забезпечення артеріального тиску у 13,9% випадків (рис. 5) на відміну від вегетативного забезпечення серцевого ритму

Таким чином, поряд з показниками фізичного розвитку параметри функціонального забезпечення дозволили охарактеризувати стан організму школярів 10-11 років. Насамперед привертає увагу, що за параметрами фізичного розвитку відзначаються суттєві статеві відмінності, які характеризуються більш прискореним фізичним розвитком за ваго- зростовими параметрами, розвитком грудної клітини хлопців та кращими показниками функціонального забезпечення серцево- судинної системи дівчат (за даними тесту Руф'є). У той же час на підставі результатів дослідження САКР встановлено, що досліджена когорта в цілому характеризується суттєвим напруженням підтримки функції серця, переважно помірним напруженням вегетативного забезпечення функції серця та певним напруженням вегетативного забезпечення артеріального тиску.

Найважливішими умовами перебудови педагогічного процесу є чітке усвідомлення мети спільної діяльності учня й учителя, переклад його на принципи демократизації й гуманізації. Відповідно до цих принципів має бути переорієнтація навчально-виховного процесу з відтворення зразків готових знань, рухових умінь і навичок на формування в дітей і підлітків усвідомленої потреби у фізичному вдосконалюванні й вихованні звичок до здорового способу життя. З цією метою навчальний процес повинен бути в першу чергу насичений відомостями в галузі особистої й соціальної гігієни, фізіології, психології, теорії й методики фізичного виховання, які формують науково обґрунтовані погляди на соціально- біологічну сутність, на роль і можливості фізичної культури в розвитку людини. У цьому розумінні навчальні заняття з фізичної культури повинні поступово перетворитися в уроки*

пізнання себе, свого організму), своїх моральних і вольових якостей,

духовних і фізичних можливостей.

Не менш важливим є насичення навчально - виховного процесу більшою різноманітністю навчально-методичного матеріалу, використанням різноманітних форм, методів і організації навчальної й позакласної роботи, що враховує регіональні, національні традиції, сучасну спортивну моду, інтереси конкретного учня.

Перебудовуючи педагогічний процес на основі педагогіки співробітництва, варто орієнтуватися на її провідні положення:

виключення примусових методів навчання й застосування тільки таких методів, які включають дітей у загальний процес оволодіння фізичною культурою, викликають задоволення від занять і від досягнення результату, сприяють руху вперед і розвитку;

"важка мета", що забезпечує поступовий розвиток вольових якостей, особистої відповідальності, віру в можливість подолання труднощів;

"опора", що дозволяє будь-якому учневі послідовно просуватися в навчанні;

" випередження", що полягає в прискореному розвитку сильних, найбільш здатних у цьому виді рухової діяльності (фізичних вправах) учнів;

"великі блоки", які дозволяють засвоювати головні сутнісні поняття, зв'язки, опановувати "системами" засобів і методів фізичної культури, що сприяє збільшенню обсягу освоюваного матеріалу й знижує навантаження на учня;

"самоаналіз", співпраця із батьками;

форми контролю, нові підходи до оцінки успішності, які орієнтовані на навчання без примусу. Як показує передовий вітчизняний і зарубіжний педагогічний досвід, для успішного рішення завдань, пов'язаних з вихованням звички здорового способу життя, двох уроків фізичної культури в тиждень недостатньо. Починаючи з основної школи, два-три уроки у чверті повинні бути присвячені формуванню глибоких знань в області валеології й застосування цих знань у повсякденному житті.

Нагадаємо: фізичне навантаження під час виконання вправ дозується:

а) вибором вихідного положення (в.п.);

б) тривалістю виконання вправи;

в) кількістю повторення кожної вправи;

г) складністю й