На констатувальному етапі дослідження:

Проаналізовано стан сформованості готовності досвідчених вчителів (стаж роботи до 20 років, вища категорія) і вчителів- початківців (стаж роботи до 3 років І категорія) до використання освітніх технологій при викладанні фізики.

Визначено зацікавленість учнів в певних видах пізнавальної діяльності на уроках фізики, проаналізовано найбільш цікаві для учнів методи, технології та форми організації навчального процесу з фізики.

Проаналізовано стан сформованості готовності майбутніх вчителів фізики до використання освітніх технологій у майбутній професійній діяльності в процесі їх предметно- методичної підготовки в університеті:

визначено необхідність орієнтації професійно-педагогічної підготовки студентів університетів на теорію освітніх технологій і практику їх використання в навчанні фізики на основі аналізу професійної діяльності вчителів фізики;

проаналізовано цілі, завдання, зміст університетських навчальних планів та програм циклу педагогічних дисциплін, а також методики викладання фізики та ступінь їх орієнтації на використання освітніх технологій навчання в майбутній професійній діяльності;

визначено необхідність орієнтації професійно-педагогічної підготовки студентів університетів на теорію освітніх технологій і практику їх використання в навчанні фізики на основі аналізу методів навчання, які використовуються при викладанні курсів фізики та методики її викладання (на основі анкетування та бесід з викладачами університету).

Визначено критерії, за яких визначається готовність майбутніх вчителів фізики до використання освітніх технологій навчання, а саме її вихідне значення:

Критерій А - професійна спрямованість майбутніх вчителів на технологізацію навчально- виховного процесу з фізики.

Критерій Б - цілісність особистісно- привласнених знань з теорії освітніх технологій.

Критерій С - уміння використовувати елементи технологізації навчального процесу з фізики.

Критерій Д - уміння майбутнього вчителя будувати індивідуально-прийнятну дидактичну систему навчання фізики.

Встановлено на основі виявлених критеріїв рівні готовності майбутніх вчителів фізики до використання освітніх технологій в процесі професійно-педагогічної підготовки.

Створено концептуально обґрунтовану модель формування готовності майбутніх вчителів фізики до використання освітніх технологій у майбутній професійній діяльності.

Вирішення цих завдань дало можливість створити цілісну методику формування готовності до використання освітніх технологій і підготувати відповідні до цієї методики методичні рекомендації.

Під час формувального експерименту нами перевірялась ефективність запропонованої моделі і виділялось чотири послідовних етапи професійно-особистісного зростання майбутніх вчителів фізики. Вони відповідали цілям, змісту, структурі і функціям використання освітніх технологій у майбутній професійній діяльності, а також завданням формування готовності до їх впровадження.

Перший етап був присвячений формуванню у студентів цілемотиваційного компоненту готовності до використання освітніх технологій. Цей етап передбачав систематичне засвоєння нової інформації про зміст і структуру освітніх технологій, оволодіння елементами теоретичних знань, закономірностей, принципів, що вводять майбутнього вчителя фізики в теорію освітніх технологій. На даному етапі в зміст дисциплін професійно-педагогічного циклу, які вивчалися студентами експериментальних груп, вводилися поняття: гуманізація освіти, педагогічні теорії і системи, особистісний підхід в освіті, особистісно-орієнтована ситуація, особистісно- орієнтована освіта, особистісно-орієнтоване навчання, педагогічна технологія, освітня технологія, сучасні концепції освітніх технологій, пропонувалися завдання з елементами технологізації майбутньої професійної діяльності. Програма експериментальної роботи даного етапу включала:

вивчення студентом циклу професійно- орієнтованих дисциплін, зміст яких збагачувався теорією освітніх технологій;

створення кожним студентом автопортрета, що відображає рівень його педагогічної спрямованості: мотиви, цілі, інтереси, потреби в майбутній професійній діяльності;

визначення із студентами експериментальних груп перспектив їхньої педагогічної діяльності, зв'язаних з елементами теорії і практики використання освітніх технологій при викладанні фізики на основі узагальнення досвіду роботи вчителів фізики.

Формування основ педагогічного мислення на другому експериментальному етапі було пов'язано з реалізацією принципів контекстного навчання, в якому одиницею роботи викладача і студентів стає не навчальна інформація, а ситуація в її наочній і соціальній визначеності (А.А. Вербицький). В результаті діяльності студенти набували риси, що втілюють одночасно особливості навчальної і майбутньої професійної діяльності. Контекстне навчання виступало як професійно-орієнтоване навчання, при якому всі знання отримувалися лише в контексті майбутньої практичної професійної діяльності, а все, що не може бути включено в цей контекст, по можливості виключалося з навчання.

Третій етап формувального експерименту був пов' язаний з розвитком умінь "переробляти" інформацію про педагогічні технології і використовувати її при викладанні фізики. Освоєння технологічних умінь відбувалося на основі трансформації дій і прийомів навчальної і дослідницької роботи в педагогічні уміння. Студенти навчалися не тільки самостійно використовувати елементи технологізації навчання фізики, технології постановки фізичного експерименту, технології розв' язування задач, технології вивчення фізичних явищ, але і навчати елементам цих технологій учнів. Процес і результати власного досвіду використання елементів технологізації навчального процесу з фізики включалися в зміст курсових робіт.

Програма дослідно-експериментальної роботи на третьому етапі включала:

вивчення спецкурсу "Освітні технології: фізика";

проходження педагогічної практики, що припускає виконання додаткових завдань студентами експериментальних груп:

а) застосування освоєних узагальнених вмінь в умовах педпрактики;

б) моделювання навчального процесу з фізики з використанням освітніх технологій, які вимагають від вчителя умінь конструювання і відтворення основних елементів цих технологій; в) конструювання і впровадження основних елементів проведення бінарних уроків, уроку-бенефісу, подорожі в предмет, свята знань, семінару, дискусії, комплексної екскурсії, конференції;*

написання дипломної роботи з методики викладання фізики, по технологіям навчання фізики.

Четвертий етап передбачав розробку і наповнення професійного портфеля вчителя фізики.

Перевірка набутих знань і умінь майбутніх вчителів проводилась шляхом вивчення результатів навчальної та науково-дослідної роботи студентів: контрольних зрізів знань, планів-конспектів, професійних портфелів викладача, рефератів, курсових та дипломних робіт. Кількісний аналіз успішності студентів