віднести уміння школяра пропонувати виконання виробу "за власним задумом", оскільки це дозволить певною мірою виявити зацікавленість школяра роботою та рівень його власних досягнень.
Особистісно орієнтований підхід формує потребу відкритого спілкування педагога з учнем, спільного обговорення "учнівських проектів" (індивідуальних і колективних), проведення дискусій щодо оригінальності виконаних виробів, планування оригінальних експериментів з матеріалом, з якого будуть вироблятися учнівські "шедеври". Педагог повинен створити умови, за якими школяр має спробувати свої можливості в різних видах прикладного мистецтва. Доцільно порекомендувати педагогам ознайомитись з досвідом І.П. Волкова - вчителя праці, досвід якого широко розповсюджувався. Педагог досить давно реалізує у своїй діяльності особистісно орієнтований підхід. Він досить давно створив кабінет творчості, в якому учні мають можливість працювати в різних видах технічної і художньої діяльності з метою випробування своїх творчих можливостей. Саме в кабінеті творчості відбувається "чудо" - захоплення роботою; починає відчуватися "радість успіху", розвивається фантазійне сприйняття оточуючого світу і таке інше. Найголовнішим в цьому процесі є те, що відбувається духовне ставлення особистості. Таке усвідомлення наслідків розвитку стійкого інтересу школярів до творчої праці дозволяє формувати духовні стосунки між учнями і дорослими.
Творчість завжди пов'язана з пошуком, з необхідністю розвитку просторового, фантазійного мислення, але в основі цих психічних процесів має залишатися стійкий інтерес до роботи. Педагоги повинні вивчати і знати специфіку інтересів, оскільки останні можуть бути поверховими і ситуаційними. Але тільки стійкі інтереси захоплюють учня, розвивають пристрасть до праці і при досягненні успіху роблять людину щасливою.
Чому мотиви так важливі для творчої діяльності? Бо саме вони " задають направленість" у сприйнятті оточуючої природної і соціальної дійсності, розвивають вже згадуване нами "гнучке мислення", пам'ять, уміння критично мислити, робити висновки тощо. Цінним є і те, що розвинутий інтерес до праці сприяє вихованню сильної волі, що вкрай необхідно творчій людині.
У ранньому віці у дитини інтересів багато, але вони "аморфні". При поступовому, цілеспрямованому управлінні процесом їх розвитку вони стають стійкими і людина навчається управляти власною поведінкою і своєю діяльністю. Інтерес виступає і важливою особистісною характеристикою учня, оскільки зміст інтересу дозволяє педагогам висловлювати певні судження про якості особистості.
Існує ще одне досить важливе положення: розвиток особистості (в тому числі розвиток її творчих здібностей) відбувається лише тоді, коли діяльність педагога (її зміст, організація роботи, характер спілкування тощо) відповідає потребам учнів. Інтересами можна управляти, а потребами майже "ні". Разом з тим перетворення індивідуальних потреб особистості в постійно збуджуючий мотив діяльності активізує процес нарощування
ЛІТЕРАТУРА
Освітні технології / За ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001. - 256 с.
Пікельна В.С. Розвиток духовної особистості в умовах гуманізації освіти // Розвиток особистості в системах трудової і професійної підготовки молоді. - Кривий Ріг: І.В.І., 2002. - С. 4-9.
Радул В.В., Михайлов О.В., Краснощок І.П., Кушнір В.А. Соціально-професійне ставлення
особистості / За ред. В. В. Радула. - Кіровоград: Імекс ЛТД, 2002. - 263 с.
Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. - М.: Народное образование, 1998. - 256 с.
Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. - К.: Радянська школа, 1988. - 310 с.