формування самостійності студента (спеціальна ціль навчання);

розвиток здібностей, умінь, знань та навичок студентів (основна

ціль діяльності учіння).

Таким чином, самостійна робота студентів - це специфічний вид діяльності учіння, головною метою якого являється формування самостійності навчаючогося суб'єкту, а формування його умінь, знань та

навичок здійснюється опосередковано через зміст усіх видів навчальних занять. [3, с. 11-14]

Аналіз педагогічних досліджень організації самостійної роботи студентів разом з різними підходами до її означення виявив однакову ціль самостійної навчальної діяльності студентів - розвиток такої риси особистості як самостійність, тобто здатності організовувати і реалізовувати свою діяльність без стороннього керівництва та допомоги [3, с. 11]. Ефективність професійно-педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів залежить від розуміння ними меты своєї самостійної навчальної діяльності. Для цього в ході організації самостійної роботи перед інженерами- педагогами необхідно ставити задачі з області їх майбутньої професійної діяльності. Зокрема, на заняттях з вищої математики проводити орієнтацію навчальних завдань на застосування математичних методів в практичній діяльності інженера-педагога.

Головним завданням самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін є підготовка їх до самостійної діяльності в закладах профтехосвіти. Серед інших професійно значимих завдань можна виділити такі:

розвиток самостійності як риси особистості;

мотивація до педагогічної діяльності засобами дисциплін природничо- наукового циклу;

формування навичок самостійної творчої діяльності;

орієнтація завдань природничо-наукових дисциплін, зокрема курсової роботи з вищої математики, на майбутню професійно педагогічну діяльність інженерів-педа-гогів.

В педагогіці вищої школи виділяються два основних види самостійної роботи студентів:

аудиторна - проходить під час навчальних занять за участю та під керівництвом викладача;

позааудиторна - виконується студентами без безпосередньої участі викладача або під частковим його керівництвом.

Аудиторна самостійна робота майбутніх інженерів-педагогів на заняттях з вищої математики реалізується у вигляді дидактичного комплексу занять, який включає в себе лекційні, лабораторні та практичні заняття. При цьому завдання для самостійної роботи мають направленість на майбутню професійну діяльність інженерів-педагогів.

Позааудиторна самостійна робота майбутніх інженерів-педагогів сприяє формуванню у них навичок самостійної творчої роботи, а також мотивації до професійно-педагогічної діяльності. Зокрема, з дисципліни "Вища математика" виконується така позааудиторна самостійна робота:

підготовка до лекційних, лабораторних та практичних занять;

розв'язання типових розрахунків;

виконання та оформлення розрахунково- графічних та курсових робіт;

дослідницька діяльність у науковому гуртку: "Застосування математичних методів до розв' язання педагогічних задач";

підготовка доповідей на науково- практичні студентські конференції

Досягнути цілей самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін допомагають різні форми її організації. Однією з ефективних форм організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів є курсова робота з вищої математики. "Вона дає можливість шляхом вирішення конкретних питань у навчальному процесі залучити студента до наукових досліджень і виховати в нього відповідальність за якість виконуваної роботи. Курсова робота сприяє закріпленню, поглибленню і узагальненню знань, одержаних студентом, застосуванню цих знань у практичній діяльності" [1, с. 101].

У системі вимог до професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів закладено уміння проводити та аналізувати результати соціолог- гічних досліджень. Формування цих умінь забезпечується при вивченні змістовних модулів:

Елементи теорії ймовірностей. Випадкові події. Алгебра подій.

Елементи теорїї ймовірностей. Випадкові величини. Числові характеристики випадкових величин.

Елементи математичної статистики. Вибірковий метод. Статистичні оцінки параметрів розподілу.

Елементи математичної статистики. Елементи теорії корреляцій.

Тематика курсових робіт розробляється та затверджується на кафедрі, але студент може виявити ініціативу і сам запропонувати тему, яка його цікавить. Бажано, щоб курсова робота була основана на фактичному матеріалі, одержуваному шляхом експерименту. Тема роботи має бути актуальною і комплексною, тобто об' єднувати єдиним задумом всі питання, одне з яких розробляється детальніше. Для того, щоб уникнути проблеми копіювання та переробки готової роботи рекомендується скласти і погодити з керівником проспект курсової роботи, календарний план спостережень, постановки експериментів і оформлення кожного розділу [1, с. 101-102].

Виконуючи курсову роботу з розділу "Елементи теорії ймовірностей та математичної статистики", майбутній інженер-педагог повинен пройти через всі етапи застосування математичних методів для розв' язання інженерно-педагогічних задач, а саме:

Постановка задачі з області майбутньої професійної діяльності інженера-педагога.

Математичне формулювання задачі, тобто побудова математичної моделі процесу чи явища, що вивчається.

Якісний аналіз створеної математичної моделі.

Аналітичне дослідження моделі.

Аналіз отриманих результатів.

Курсова робота з вищої математики підвищує інтерес майбутніх інженерів-педагогів до математики, активізує їх самостійну творчу діяльність, формує мотивацію до педагогічної діяльності. В ході виконання курсової роботи інженер-педагог приходить до висновку, що математична статистика слугує розв' язанню

Отже, професійно-педагогічна підготовка майбутнього інженера-педагога буде значно ефективнішою, якщо він розумітиме цілі своєї самостійної навчальної діяльності. Для того, щоб у інженера-педагога сформувати самостійність, як рису особистості, необхідно мету самостійної роботи на дисциплінах природничо-наукового циклу орієнтувати на їх майбутню професійно-педагогічну діяльність. Формуванню навичок самостійної творчої діяльності інженера-педагога та мотивації до педагогічної праці в закладах профтехосвіти будуть сприяти різні форми та методи самостійної роботи, зокрема курсова робота з вищої математики.

Окреслені у статті питання не вичерпують всіх аспектів організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів в процесі їх професійно-педагогі чної підготовки. Подальшого вивчення та розробки, на наш

ЛІТЕРАТУРА

Євдокимов В.І., Покроєва