УДК 378.14

Лисиця А.Г., Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського (м. Одеса)

Лисиця Андрій Григорович - аспірант кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушин-ського (м. Одеса). Коло наукових інтересів - організація навчання студентів з підвищеними математичними здібностями.

Проблема організації навчальної діяльності студентів з підвищеними математичними здібностями в аграрних вищих навчальних закладах

У статті розглядається проблема організації навчання студентів, які мають підвищені здібності до вивчення математики. Розкриваються можливості реалізації сучасних дидактичних принципів професійної освіти при вивченні вищої математики.

The article deals with the problem of the organization of the teaching of students with the heightened capable for learning mathematics. Reveals the possibilities of professional education modem didactical principles in studying advanced mathematics. Одним із головних завдань розбудови національної системи освіти є реалізація ідеології українського державотворення. Сьогодні стає все більш очевидним, що процес удосконалення технічної та технологічної бази економіки визначається тим, в якій мірі організація суспільства забезпечує можливість кожному громадянину реалізувати свій розумовий потенціал, а також стимулює процес його нарощування.

"Традиційна модель освіти, цілеспрямована на передачу майбутньому спеціалісту необхідних знань, умінь, навичок, у наш час втрачає свою перспективність. Виникає необхідність зміни стратегічних, глобальних цілей освіти, перестановки акценту зі знань спеціаліста на його людські, особистісні якості, які постають водночас і як ціль, і як засіб його підготовки до майбутньої професійної діяльності", зазначає І. А. Зязюн [5, с. 11].

Проблемі здібностей та їх розвитку у процесі навчання приділяється значна кількість досліджень в галузі педагогіки та психології (Б.С. Алякринський [1]; Л.П. Добровольська, С.В. Яремчук [4]; Є.П. Ільїн [6]; К.К. Платонов [8]; В.Е. Чудновський [11]; В.Д. Шадріков [12] та інші). Математичні здібності досліджували Б.В. Гнеденко [3], В.А. Крутецький [7], Л.В. Черьомошкіна [10], С.І. Шапіро [13] та інші вчені-математики. Психолого-педагогічні основи технологізації навчання математики досліджував П.І. Сікорський [9]. Разом з цим потребує дослідження проблема організації навчальної діяльності студентів, які мають підвищені здібності до вивчення математики, у вищих закладах освіти, де даний предмет не відноситься до циклу дисциплін професійно- орієнтованої підготовки, зокрема в аграрних вищих навчальних закладах.

Досліджуючи чому і як треба навчати математиці, І. Васильченко зазначає: "Питання про те, чому навчати в математиці і як навчати математиці, знову гостро обговорюється сьогодні в зв'язку з підвищенням ролі математичних методів у розв'язанні конкретних практично важливих задач" [2, с. 33].

Метою даної статті є висвітлення проблеми організації навчання студентів з підвищеними математичними здібностями в аграрних вищих навчальних закладах і рекомендації щодо шляхів її розв'язання.

Дослідження умов, які сприяють підвищенню ефективності організації навчання, дозволили вченим виділити одну з основних - самостійну роботу студентів. Значна кількість вчених (А. Алексюк, А. Аюрзанайн, М. Гарунов, С. Гончаренко, В. Козаков, Н. Кузьміна, П. Підкасистий та інші) зазначають, що самостійна робота повинна стати основою діяльності вищої школи, фактором, який обов'язково потрібно враховувати при організації навчального процесу.

У зв'язку з необхідністю розв'язання проблеми організації навчального процесу в дидактиці давно і ретельно аналізуються вид та структура навчального заняття, визначаються функції та роль кожного його елемента, тип та роль завдань для самостійного виконання, способи контролю за засвоєнням тощо.

Досліджуючи процес засвоєння, потрібно зазначити, що засвоєння, як будь-яка керована система, може результативно здійснюватися тільки на основі отримання студентом інформації, яка в сучасний період дуже об'ємна. Методи та прийоми опрацювання інформації повинні постійно вдосконалюватися. Але існуючі недоліки лекційно-семінарської системи навчання, які будуть розглянуті нами нижче, не створюють сприятливих умов для засвоєння знань. Суть цих недоліків у аспекті досліджуваної проблеми заключається в тому, що не всі студенти зайняті в навчальному процесі. Основним джерелом інформації є викладач, у зв'язку з чим його діяльність переважає над діяльністю студентів. У процесі навчання без належного теоретичного обґрунтування використовуються методи контролю за успішністю (засвоєнням знань), тобто вони не виконують в повній мірі функції зворотного зв'язку. Вони не завжди стимулюють самостійну роботу студентів, а відповідно, не розвивають їхні навички до її виконання. Позаауди-торна робота є однією із слабодосліджених складових діяльності студента. До цих пір ще до кінця не досліджено, як студент використовує свій вільний час, і які раціональні корективи можна і потрібно внести в цю діяльність. Вирішенням даної проблеми є пошук нових, більш раціональних методів і методологічних прийомів навчання, які повинні підвищити якість знань студентів та ефективність навчального процесу.

В сучасній дидактиці виділилось три основних напрямки у розв' язанні даної проблеми: проблемне навчання, програмоване та диференційоване. При реалізації цих підходів організація самостійної роботи студентів здійснюється по-різному. В проблемному навчанні управлінню піддається мотиваційна та операційна сторони самостійної діяльності студента, в програмованому - організаційна та змістовна її сторони. При диференційованому навчанні управління здійснюється із урахуванням індивідуальних здібностей студентів. У всіх трьох підходах управління самостійною роботою повинно починатися із встановлення початкового, стартового, рівня підготовленості кожного студента.

Досліджуючи процес засвоєння з урахуванням загальної теорії управління, потрібно, насамперед, визначити об'єкт управління. У нашому дослідженні об'єктом управління є самостійна діяльність студентів, за допомогою якої здійснюється процес засвоєння знань. Погляди сучасних дидактів з питання управління самостійною діяльністю співпадають з положеннями, які розробили психологи. В свою чергу положення, розроблені психологами,