У такий спосіб електронні семінари сприяють формуванню навичок прийняття оперативних рішень, розвитку культури спілкування, активізуванню студентів, прояву індивідуальності, досвіду спільного творчого пошуку.

3. Створення студентами власних інформаційних ресурсів і розміщення їх у мережі Інтернет. Розробка учнями електронних освітніх ресурсів є важливим елементом у підвищенні якості підготовки фахівців. Створення своїх власних інформаційних ресурсів дозволяють авторові виявити оригінальність мислення, розвивати творчі здатності. Введення такої практики в навчальний процес дозволяє:

забезпечити вивчення й вироблення навичок використання Інтернет-ресурсів як джерела інформації в процесі підготовки інформаційного продукту;

набуття практичних навичок створення власних інформаційних ресурсів за допомогою спеціальних програм;

отримати досвід самостійного вивчення певного напрямку;

розвити вміння та навички планування структури інформаційного ресурсу по конкретній тематиці;

забезпечити розвиток навичок подання свого проекту перед аудиторією, проведення дискусії, оцінювання своєї роботи з методичної точки зору.

Впровадження в навчальний процес зазначених вище інформаційних і комунікаційних технологій створює оптимальні умови для формування інформаційної культури студентів, що не зводиться тільки до вмінь в області обробки інформації, але й має на увазі всебічний розвиток особистості, підготовку її до професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства. Таким чином, застосування сучасних технологій дозволяє забезпечити:

розвиток конструктивного, алгоритмічного мислення завдяки особливостям спілкування з комп'ютером і роботі зі спеціалізованими навчальними програмами;

розвиток творчого мислення в ході виконання пошукових завдань, при виконанні завдань дослідницького й творчого характеру в інформаційному середовищі;

розвиток комунікативних здібностей на основі виконання спільних проектів, під час роботи з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;

формування вмінь у прийнятті оптимальних рішень й адаптації в складних нестандартних ситуаціях у ході комп'ютерних експериментів, при участі в електронних семінарах і конференціях;

досягнення рівня компетентності в області інформаційних і комунікаційних технологій, 

ЛІТЕРАТУРА

Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учебн. пособие / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров. Под редакцией Е.С. Полат. - М., 2000. - 197 с.

Гуревич Р.С. Формування інформаційної культури майбутнього фахівця як невід'ємна складова сучасної професійної освіти // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: Збірник наукових праць / за редакцією І. А. Зязюна та Н.Г. Ничкало. - К., 2003. - С. 354-360.

Винарник J1.C., Щедрин А.Н. Информационная культура: эволюция, проблемы. - Донецк, ИЄП НАН Украины, 1999.

Формування і реалізація концепції підготовки національної гуманітарно-технічної еліти в Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут": Навч. посіб. - Харків: НТУ "ХПІ", 2002. - 160 с.

УДК 378.14/81.243

Шерстюк JI.B., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили

диференціація навчання як технологія

У статті йдеться про технологію диференційованого навчання іноземної мови студентів нефілологічних спеціальностей. Автор розкриває сутність, принципи та основні складові диференціації навчання як педагогічної технології.

The article is devoted to the techniques of differentiated foreign language teaching to non-philological students. The author clears out the essence, principles and main components of differentiated teaching as a pedagogical technique. Динамічні соціально-економічні та політичні перетворення, які відбуваються в українському суспільстві, інтеграція України у світове това-риство, обмін досвідом, значні досягнення в різних сферах життя сприяють самоусвідомленню та духовному росту українців. Зміна рівня і якості життя, орієнтація на світові стандарти ставить перед державою вимоги забезпечити широкі можливості для розвитку особистості, розкриття її інтелектуального та творчого потенціалу, задо-вільнення освітніх та професійних потреб. Відповідно до цих вимог відбувається реформування та технологізація системи освіти, її галузей та окремих дисциплін.

Метою даної статті є аналіз існуючих педагогічних технологій та описання технології диференційованого навчання іноземної мови студентів нефілологічних спеціальностей.

Завданнями статті передбачено:

розкрити сутність поняття педагогічна технологія;

проаналізувати існуючі підходи та технології навчання іноземних мов студентів нефілологічних спеціальностей;

дати визначення та описати технологію диференційованого навчання іноземної мови у вищому навчальному закладі.

Поява терміна "педагогічна технологія" - це об'єктивна необхідність, зумовлена глобальними змінами в освіті, що знайшли відображення у відмові від традиційного навчання, яке передбачало підготовку людини до вступу в самостійне життя на основі передачі досвіду старшого покоління молодшому. Натомість з'явилися педаго-гічні технології - системні методи створення, застосування і визначення процесу викладення і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів у їх взаємодії.

Ґрунтовний аналіз літературних джерел дозволив нарахувати деяким авторам понад 300 визначень "педагогічна технологія". Близьким до нашого розуміння цього терміна є таке визначення:

Педагогічна технологія - це створена адекватно до потреб і можливостей особистості і суспільства теоретично обгрунтована навчально- виховна система соціалізації, особистісного і професійного розвитку і саморозвитку людини в освітній установі, яка, внаслідок упорядкованих професійних дій педагога при оптимальності ресурсів і зусиль усіх учасників освітнього процесу, гарантовано забезпечує ефективну реалізацію свідомо визначеної освітньої мети та можливість оптимального відтворення процесу на рівні, який відповідає рівню педагогічної майстерності педагога [1].

Будь-яка сучасна педагогічна технологія являє собою синтез досягнень педагогічної науки і практики, поєднання традиційних та інноваційних елементів і задовольняє основним методологічним вимогам, критеріям

технологічності:

концептуальність (має в основі концепцію з психологічним,

дидактичним, філософським та соціально-педагогічним обгрунтуванням освітніх цілей);

системність (педагогічна технологія повинна мати