Актуальність проблеми підготовки інженерно-педагогічних кадрів для аграрної освіти - об'єкт навчання, а усвідомлюються як умови і засоби досягнення успіху в навчанні, �...

Стаття - Актуальність проблеми підготовки інженерно-педагогічних кадрів для аграрної освіти

об'єкт навчання, а усвідомлюються як умови і засоби досягнення успіху в навчанні, житті та професійній діяльності, тим самим трансформуючись в професійно важливі здібності та особистісні якості [4, с. 171]. Напевно, це була б одна із продуктивних моделей підготовки інженерно-педагогічних кадрів. В реаліях же спостерігаються деякі розбіжності між задуманим та існуючим. Традиційне розмежування процесу навчання на дві половини, коли суспільні дисципліни вивчаються на початкових курсах, а потім на старших курсах проводиться спеціалізація, аж ніяк не спонукає до вищезазначеного процесу розвитку особистості майбутнього спеціаліста. До моменту вивчення предметів спеціалізації фундамент теорії втрачається. І коли приходить час осмислення спеціалізації, дуже часто спостерігаються "прогалини" в теоретичній підготовці. Тому якщо й існують окремі дисципліни, які створюють певні зони розвитку, то в навчальних планах вони не об'єднуються в єдиний простір, в якому проходить цілісний розвиток студента - майбутнього спеціаліста [5, с. 191]. У рамках проекту "Реформування ПТО в Україні" було проведено дослідження з оцінки куррікулума підготовки педагогів професійної школи - викладачів та майстрів виробничого навчання для професійно-технічних навчальних закладів України. В рекомендаціях на ближню та віддалену перспективу щодо вдосконалення психолого-педагогічної підготовки педагога професійної школи акцентується увага на необхідності розробки державних стандартів психо- лого-педагогічної підготовки педагога професійної школи, які б передбачали запровадження з першого курсу практичної педагогічної підгото- вки студентів, зокрема проведення практичних занять з використанням інтерактивних методів, неперервної педагогічної практики безпосередньо в закладах профтехосвіти, переддипломної практики за місцем майбутнього працевлаштування, можливо з наступною його сертифікацією. Науково обґрунтувати та розробити систему педагогічної профорієнтації учнів, механізму їх відбору до вищих навчальних закладів для подальшого оволодіння педагогічними спеціальностями [6, с. 20].

На відміну від існуючої системи професійного навчання в Україні, професійне навчання країн з розвинутою ринковою економікою (США, Великобританія, Японія, Нідерланди, Франція, ФРН) має дуже вагому перевагу. Існуюча дуальна система професійної освіти цих країн передбачає якщо не пропорційне, то, принаймні, із значним відношенням впровадження в навчальний процес теоретичного та практичного курсів залежно від структури навчальних планів. Наявність у структурі професійного навчання значної частини практичних занять вирішує цілу низку основних питань, пов'язаних із подальшою долею як робітника, так і галузі, для якої його готували. Якщо в розрізі даної проблеми розглядати питання професійно-педагогічної готовності інженерно-педагогічних кадрів до подальшої навчально-виробничої діяльності, то абсолютно спрощується задача процесу адаптації до самостійної професійної діяльності, оскільки спеціаліст проводив би значну частину практичних занять у різних навчальних закладах та на виробництві. Тільки в практичній діяльності значно простіше відслідковувати сформованість суто професійних навичок, потрібних для педагогічної діяльності, які допоможуть реалізувати намічені навчальні цілі.

Специфіка навчального закладу, як відомо, і визначає особливості кваліфікаційної підготовки фахівців. Навчальний заклад аграрного профілю орієнтований на організацію навчально- виховного процесу, який буде забезпечувати підготовку спеціалістів робітничих професій для сільськогосподарського виробництва. Вищий навчальний заклад бере на себе функцію проводити професійну підготовку спеціалістів для даної галузі, а також перепідготовку викладачів для навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних навчальних закладів, профільних факультетів за відповідною специфікою, організовувати процес навчання та перекваліфікації незайнятого населення. Тому зовсім недавно на інженерно-педагогічних факультетах вищих навчальних закладів почалася підготовка фахівців за спеціальністю "Професійне навчання". Професійна освіта сьогодні - це складний державно-освітянський комплекс, який складається з навчальних закладів для підготовки робітничих професій, індустріальних та педагогічних технікумів (коледжів) для підготовки майстрів виробничого навчання, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, де готують педагогічні кадри для професійно-технічних училищ [7, с. 76]. Чітко виражена, сільськогосподарського напряму, спеціалізація зорієнтувала деякі аграрні заклади на введення професійного навчання до спеціальності "Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт". Підготовка фахівців даної спеціальності практично крокує з часом, але актуальність та перспективи розвитку зрозумілі ще не всім. Об'єднавши в собі концептуально важливі складові професійної освіти, педагог професійного навчання бачить проблеми навчання учнів як на теоретичних заняттях, так і у виробничому навчанні, і це дає можливість порівняти розумові та практичні здібності учнів та оцінювати їх навчання та опанування професією більш об' єк- тивно. Однією із переваг педагога професійного навчання є те, що він враховує особливості групи, особливості тих підприємств, на яких працюють учні, а також типовість помилок під час виробничого навчання і подає матеріал таким чином, щоб він був доступний кожному учневі. Подібна ситуація спостерігається й у виробничому навчанні - педагог професійного навчання коригує теоретичні знання і втілює їх у виробничому навчанні, враховуючи специфіку даного підприємства [8, с. 128].

Відсутність державного замовлення на спеціальність "Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт" виділяє ряд проблем, які постійно доводиться вирішувати аграрним навчальним закладам у процесі реалізації суто професійних програм. Однією із проблем професійно- технічних та вищих навчальних закладів аграрного профілю є мала кількість баз практичного професійного навчання. Професійне навчання на виробництві має свої труднощі. Тут, аналізуючи потребу в кадрах, підприємства і господарства самі визначають кількість людей, яку необхідно підготувати і перепідготувати на власній базі. Оскільки професійна освіта пов' язана з матеріальними витратами, а підприємства та господарства зацікавлені в якнайшвидшому випуску своїх слухачів на виробництво, вони прискорюють процес навчання на конкретних робочих місцях. Підготовлений на виробництві фахівець володіє ситуацією, йому не потрібно проходити процес

Сторінки: 1 2 3