це на тлі загрозливої демографічної і економічної ситуації, яка склалася в даний час у країні взагалі і у вищій школі зокрема, про що говорилося вище.
Постає питання, чи це не є процес чергової «утечі мозків» із держави, яких ми відчули вже декілька.
Тому, на думку авторів, приєднання України до Болонської конвенції є передчасним. Для того, щоб відзначені проблеми не мали місця, треба починати цей процес тоді, коли Україна за економічними показниками наблизиться до Європи.
Висновки. Результати виконаного у статті аналізу свідчать про те, що Україна в теперішній час знаходиться у дуже складній демографічній ситуації, яка активно впливає на ефективність підготовки кадрів для народного господарства. Це пов'язано зі скороченням кількості учнів випускних класів, що не дає змоги вищим навчальним закладам освіти виконати якісний набір студентів на навчання, а, як наслідок, підготувати кваліфіковані кадри для роботи на підприємствах і в організаціях. Ситуацію погіршує той факт, що наукові й навчальні заклади в останні часи відчувають дуже значний відтік кадрів вищої кваліфікації у бізнесні структури, що погіршує якість професійного складу викладачів ВНЗ і, в кінцевому підсумку, знижує якість науково-дослідних розробок і підготовки фахівців.
Погіршення економічної ситуації у країні викликає чергові труднощі у підготовці кадрів, особливо вищої кваліфікації (кандидатів і докторів наук) з числа молодих науковців, які не мають змоги самостійно сплатити досить великі гроші на усіх стадіях цієї підготовки.
Приєднання України до Болонської конвенції, на думку авторів, викличе відтік талановитої молоді, яка закінчила вищі навчальні заклади України і отримала дипломи загального для країн, членів Болонської конвенції, зразка. І це буде черго - вою причиною погіршення забезпечення держави кваліфікованими кадрами.
Все це свідчить про те, що керівництву України треба приймати термінові й невідкладні заходи щодо розглянутих у статті питанням, якщо держава спрямована на входження до Європейського економічного простору.
ЛІТЕРАТУРА
Вильчек В.М. Прощание с Марксом. - М., 1991.
Воронович Б.А.. Философский анализ структуры практики. - М., 1972.
Добренков В.И.. Концепция человека у Эриха Фромма // Вестник МГУ, серия Философия, 1968. - № 4.
Категории диалектики как отражение закономерностей перехода к коммунизму. - Л., 1965.
Льюис.Д. Социализм и личность. - М., 1969.
Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т. 3.
Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т. 8.
Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т. 22.
Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т. 25.
Маркс К. и Энгельс Ф.. Соч., т. 25, ч. II.
Маркс К. и Энгельс Ф.. Соч., т. 37.
Мстиславский П.С. К полному благосостоянию и всестороннему развитию человека. - М., 1969.
Степин B.C. Философская антропология и философия науки. - М.: Высшая школа, 1992.
Ширяев Н. Концепция производства в основном экономическом законе формации // Экономические науки, 1958. - N° 6.
Klaus L, Shulze Н.. Sic lesetz und Fortschrett in der leschiche. Ditz Verlong, Berlin, 1967.