УДК 159.9.07:371.132

Савенкова Л.О.

ТРЕНІНГ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГО- ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ

У статті розкриваються особливості тренінгової програми для викладачів розробленої та впровадженої в практику діяльності КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. Ключові слова: тренінг, психолого-педагогічна компетентність, формування.

В статье раскрываются особенности тренинговой программы для преподавателей, которая создана и внедрена в практику деятельности КНЭУ им. Вадима Гетьмана.

Ключевые слова: тренинг, психолого-педагогическая компетентность, формирование.

This article examines distinctive features of the training programme for teachers, designed and implemented in practice the activity of the Kiev National Economic University.

Key words: training, psychological and pedagogical competence, forming У Київському національному економічному університеті ім. В. Гетьмана вже третій рік реалізовується спеціальна тренінгова програма «Формування психолого-педагогічної компетентності викладачів».

Вказана компетентність є обов'язковим складником професіоналізму викладача вищої школи.

У наукових дослідження не існує єдиного підходу до визначення структури психолого- педагогічної компетентності. У результаті аналізу наукових робіт та з огляду на завдання, які стояли перед нами, ми вирізняємо у структурі психолого-педагогічні компетентності наступні види компетентностей: комунікативна; гностична; проектувальна; організаторська; діагнос- тувальна.

Наш підхід до формування комунікативної компетентності передбачав розвиток та вдосконалення комунікативних здібностей та комунікативних умінь викладів, що необхідно для педагогічного спілкування. Гностична компетентність, яка забезпечує мотивацію навчальної діяльності студентів та реалізацію методів навчання. Організаторська - здійснення самоуправління своєю власною діяльністю та діяльністю студентів у процесі реалізації різних форм навчання. Проектувальна - проектування навчальних технологій. Діагностувальна - діагностика здатності студентів до навчання міжособистісних стосунків та мікроклімату в групі; дослідження психологічних особливостей студентів.

Про оволодіння тією чи іншою компетентністю свідчать професійні вміння, якими повинен володіти викладач. Ці уміння вирізняються нами в тематичному плані та програмі тренінгу «Формування психолого-педагогічної компетентності викладачів».

Про необхідність впровадження вказаного тренінгу в практику діяльності нашого універси-

У результаті аналізу наукових досліджень та з огляду на мету і завдання нашої роботи ми дійшли до висновку, що робота в тренінгових групах буде здійснюватися за принципами соціально-психологічного навчання та принципами андрагогіки.

Розкриємо сутність принципів соціально- психологічного навчання, а саме:

все, що відбувається в тренінговій групі повинно проходити на добровільних засадах;

використання зворотнього зв'язку між членами групи (завдяки цьому зв'язку кожний учасник тренінгу отримує уявлення про те, які емоційні реакції в членів групи викликає його поведінка; як він сприймається оточуючими; у яких випадках його інтерпретація ситуацій міжособистісного спілкування є неадекватною);

використання допомоги спеціально підготовленого тренера;

концентрація уваги на тому, що відбувається на конкретному занятті і в даний час;

конфіденційність того, що відбувається у групі;

прийняття членами групи кожної людини такою якою вона є (позитивне ставлення до особистості кожного учасника тренінго- вої групи в цілому при конфронтації за окремими формами його поведінки, які необхідно змінити).

Водночас подамо принципи андрагогіки на основі яких проходить робота у тренінгових групах, а саме:

самореалізація особистості, що вимагає такої організації навчання, яка б сприяла прояву здібностей особистості, можливості її самореалізації у професійній діяльності;

тету свідчать результати проведеного дослідження, а саме:

лише 40 відсотків викладачів університету мають спеціальну педагогічну освіту, відповідно 60 відсотків її не мають;

44 відсотки викладачів ніколи не проходили жодних курсів підвищення педагогічної кваліфікації.

проблемно-ситуативна організація навчання, реалізації якої вимагає відмовитись від традиційної педагогічної моделі, де основний засіб навчання - передавання інформації. Ми використовуємо такі методи і форми навчання, які вимагають від слухачів пошуку рішень; оволодіння уміннями ефективно діяти в умовах швидких змін у професійній діяльності;

розвиток морально-вольової сфери особистості - врахування того, що дорослі люди здатні не тільки вирішувати поставленні завдання, а й самостійно ставити проблеми. Цьому сприяє не лише інтелектуальна активність, а й розвиток емоційної, морально-вольової сфери людини.

Загальний ефект навчання забезпечується реалізацією певних вимог до учасників навчання, які передбачають володіння ними певними уміннями, а саме:

уміннями активно слухати (не тільки «слухання», а й «бачення» жестів, міміки іншої людини, змін інтонації її голосу);

уміннями вловити психологічний підтекст того про що йде мова (інтуїтивно відчути те, чого людина не може, але й не хоче сказати);

уміннями ставити запитання;

уміннями одночасно бути учасником групи навчання й спостерігати за діяльністю групи;

уміннями використовувати отримані під час тренінгового навчання інформацію і досвід.

Характерною особливістю нашого тренінгу є те, що його розробили 23 викладачі кафедри педагогіки та психології.

Тепер перейдемо до розгляду змісту та особливостей тренінгової підготовки.

Результати аналізу наукових досліджень свідчать, що найбільш ефективною формою, що забезпечує формування вказаної компетентності є тренінг. За результатами опитування викладачів

Результати вивчення груп викладачів, які беруть участь у тренінгу показують, що ці групи є неоднорідними за віком, статтю, досвідом викладання, психологічними особливостями. Наприклад, як свідчать дослідження Г.М. Романової, серед слухачів завжди зустрічаються представни-

Під час розробки програми тренінг-курсів нами враховувались особливості психолого- педагогічної підготовки слухачів. Тому першим блоком у вказаній програмі є, зокрема, так званий «Комунікативний», що спрямований на формування їх комунікативної компетентності. Цей блок включає наступні тренінгові заняття: «Мовленнєва діяльність викладача», «Асортивна поведінка та емпатія викладача», «Формування комунікативної компетентності викладача».

Характерною особливістю розробленої та реалізованої у практиці діяльності КНЕУ тренін-

КНЕУ, що провела доцент кафедри педагогіки та психології КНЕУ Г.М. Романова, тренінг займає перше місце серед бажаних форм підвищення педагогічної кваліфікації.

Подамо відповідну діаграму, підготовлену дослідницею.

ки різних психологічних типів, що впливають на мотиви викладання і навчання, стиль діяльності тощо.

Викладачі університету, що проходять