гової програми є те, що вона забезпечує доцільне поєднання як індивідуальної, так і групової роботи. У ході тренінгу застосовується комплекс методів навчання, а саме: інформаційно-презен- тативні (презентації, міні-лекції, бесіди, розповіді, покази, демонстрації, ілюстрації), алгоритмічно-дійові (мозкові «атаки», дискусії, кейси, робота в малих групах, рольові та дидактичні ігри), самостійно-пошукові (робота з літературою, письмові творчі роботи, проектування). Співвідношення методів та форм роботи на кожному тренінговому занятті визначається викладачем кафедри педагогіки та психології, який проводе заняття.

Водночас слід підкреслити, що загальний підхід до проведення тренінгових занять передбачає наявність наступних структурних елементів:

організаційні заходи (повідомлення теми, мети, плану та процедури тренінгу, встановлення правил та принципів роботи);

актуалізація опорних знань (обговорення досвіду слухачів, аналіз виконання випереджаючих завдань);

інформаційні блоки;

блоки практичних завдань;

Аналіз результатів опитування слухачів тренінг- курсів дозволяє нам зробити наступні висновки:

більше половини викладачів прийшли на заняття не за власною ініціативою, та в процесі роботи їх ставлення до навчання змінилося;

значна кількість слухачів ніколи не брали участі в тренінгах і не знайомі з особливо - стями такого навчання;

більшість викладачів відчувають, що їх учать у тренінгу підтримують колеги та керівництво;

водночас слухачам тренінг-курсів було запропоновано декілька відкритих питань. На перше з них: «Чим саме ви хотіли б оволодіти?», більшість із них говорили про удосконалення своїх комунікативних умінь.

Цікавими були відповіді слухачів тренінг- курсів на питання: «Яким, на Вашу думку, повинен бути сучасний викладач університету?». Більша кількість відповідей розподілилися між бажаннями «бути гарним викладачем» і «бути цікавим як особистість». Ці відповіді свідчать про існування двох тенденцій у професійній діяльності цих викладачів, а саме: прагнення до предметного та особистісно-орієнтованого викладання. Також слухачі тренінг-курсів часто відповідали на вказане питання таким чином: «бути готовим до змін, інновацій», «вдосконалю-

блоки активізації (цікаві факти, приклади та рекомендації);

зворотній зв'язок (обговорення результатів виконання всіх завдань, які надаються до тренінгу та в ході його проведення, анкетування та загальний аналіз результатів тренінгу, презентації робіт слухачів та їх оцінювання).

У ході анкетування, яке проводиться на початку навчання, вивчаються очікування слухачів від тренінг-курсу «Формування психолого-педаго- гічної компетентності викладачів». Подамо відповідну таблицю з отриманими результатами.

ватись», «бути психологом», «бути відкритим для спілкування».

З метою об'єктивізації системи контролю за діяльністю слухачів із минулого навчального року запроваджено рейтингову систему оцінювання за 100-бальною шкалою, що враховує поточну успішність (оцінювання роботи слухачів на тренінгах) та підсумкову оцінку за виконання педагогічного проекту і його презентацію. Максимальна кількість поточних балів дорівнює 70, а підсумкових - 30. Такий розподіл зумовлений специфікою тренінг-курсів, оскільки основні результати навчання забезпечуються за умов активної роботи в аудиторії.

Підсумком навчання на тренінг-курсах є підготовка та захист слухачами педагогічного проекту, що надає їм можливість продемонструвати набуті знання та вміння. Під час підготовки цих проектів слухачі отримують необхідну методичну допомогу, яку їм надають тренери-кон- сультанти.

Захист проектів слухачів тренінг-курсів здійснюється на підсумковому занятті. Експерти (викладачі кафедри педагогіки та психології) оцінюють вказані проекти за шкалою від 0 до 30 балів за певними критеріями та їх показниками.

Протягом двох навчальних років тренінг- курси закінчили 53 викладачі КНЕУ. Серед них 19 (36 %) з відзнакою.

Тепер вважаємо за доцільне розкрити особливості проведення одного із тренінгових занять, а саме «Комунікативна компетентність викладача». Так, на початковому етапі цього заняття організовується робота з удосконалення умінь викладачів управляти своїм психічним станом та створювати робоче самопочуття. З метою оволодіння на високому рівні технікою мовлення викладачам пропонувались вправи та розвиток фо- надійного дихання професійного голосу, правильних навичок вимови голосних і приголосних звуків та їх поєднання. Далі йшла робота з удосконалення вмінь відбирати в конкретній ситуації спілкування найбільш точний стилістично- виразний та довершений варіант мовлення, що передбачало роботу над системою комунікативних завдань. Виконання цих завдань забезпечувало логічний перехід до виступів викладачів перед аудиторією. У процесі цих виступів, що здійснювались за спеціально підготовленими темами, виконувався ряд комунікативних завдань, а саме:

завоювання уваги аудиторії;

установлення з нею емоційного та ділового контактів;

переконування слухачів.

Під час проведення вказаного тренінгового заняття значна увага приділялась оволодінню вміннями здійснювати комунікативну «атаку». На першому етапі цієї роботи слухачі розробляли змістовний аспект вказаного комунікативного методу. З цією метою відпрацьовувалось використання завдань і питань, які можуть мобілізувати слухачів. Викладачі, які навчались на тренінг- курсах звертались і до іншого шляху проведення початкового етапу комунікативної «атаки», де необхідно було здійснити короткий виклад якогось цікавого факту, історії, зіставлення різних поглядів з одного і того самого питання.

Одним із необхідних методів, що використовувався у вказаній «атаці», стало укрупнення мовлення. Цей метод, як відомо, збільшує значущість змісту, що виражається словами. Укрупнення мовлення слухачів тренінг-курсів реалізували таким чином:

потрібну фразу (ту, яка укрупнюється, «розгорнути», тобто промовляти повільно в «розрядку»), подовжуючи голосні звуки і зберігаючи логічну стрункість фрази;

далі відпрацьовувався її початковий етап, який мав на меті завоювання уваги аудиторії. На кінцевому етапі кожний зі слухачів тренінг-курсів повинен був провести комунікативну «атаку», обов'язково реалізовуючи самостійно розроблені елементи, імпровізації.

Результати дослідження, проведеного викладачами кафедри педагогіки та психології КНЕУ, впевнюють у значному зростанні у слухачів тре- нінг-курсів рівнів оволодіння психолого-педаго- гічною компетентністю.

Визначення вказаних рівнів здійснювались у процесі підготовки та захисту слухачами проектів проведення лекцій та практичних занять. 

ЛІТЕРАТУРА

Савенкова Л.О.