Однією з форм реалізації особистісно- орієнтованого підходу в професійній підготовці майбутнього вчителя інформатики є проблемно- діалогова лекція. Методика проведення такої лекції істотно відрізняється від традиційної.

За декілька днів до лекції студенти отримують конспект основних положень, які передбачено розглянути на лекції. На початку конспекту наводиться декілька проблемних питань, спірних цитат, які мотивують у студентів пізнавальний інтерес до проблеми, що вивчається. Студентам пропонується ознайомитися з конспектом лекції, обміркувати певні питання. Лекція проходить у формі діалогу викладача зі студентами, обговорюються спірні положення, викладач роз'яснює складні або незрозумілі моменти, спільно зі студентами робить висновки. Впродовж лекції студенти доповнюють конспект, роблять в ньому необхідні позначки. В кінці конспекту наводяться питання і завдання для самостійної роботи, яку повинен виконати студент після прослуховування даної лекції. Питання і завдання є проблемними, творчими, носять особистісно-професійну орієнтацію.

Досвід читання проблемно-діалогових лекцій, спостереження за студентами дозволяють нам зробити висновок про те, що в процесі проведення подібного роду лекцій значно зростає пізнавальна активність студентів. Попереднє самостійне вивчення конспекту майбутньої лекції і активне обговорення основних питань з викладачем і однокурсниками сприяють розвитку самостійності професійного мислення, а надалі - зростанню навичок науково-дослідницької діяльності. Проблемні питання і розглянуті на лекції педагогічні ситуації активізують аналітичну розумову діяльність студентів, підвищують рівень розвитку гностичних і проектувальних професійних умінь. Особистісно направлений характер лекції формує у майбутніх вчителів навички особистісно-професійної рефлексії.

Водночас зростає рівень вимог до викладача, який читає проблемно-діалогову лекцію. Крім глибоких професійних знань на рівні аналізу і узагальнення, лектор має володіти комунікативними і ораторськими вміннями, особистісно орієнтованими технологіями навчання, мати педагогічну спрямованість на особистісно- професійний розвиток студентів і професійний

саморозвиток.

Підвищенню рівня професійних знань і умінь, мотивації їх подальшого самоудосконалення сприяють активні форми проведення практичних занять, в основі яких лежить особистісно- діяльнісний підхід. Метою подібних занять є включення студентів в активну суб'єктну навчально- професійну діяльність. У своєму дослідженні ми використали наступні активні форми практичних занять: моделювання фрагментів різних за цілями уроків інформатики, імітаційно-ділову гру ("Відкритий урок інформатики", "Позакласний захід з інфор-матики"), міні-конференції з проблем методики викладання шкільного курсу інформатики.

Практичні заняття в курсі методики викладання інформатики розділені на три модулі, перший з них - це модуль традиційних методик.

Основною метою вивчення модуля традиційних методик є підвищення рівня професіонально- педагогічних і дидактичних умінь майбутнього вчителя інформатики (організатор-ських, конструктивних, комунікативних). Тому невипадково фактичним матеріалом для цього модуля ми обрали тему "Алгоритмізация і основи програмування". Ця тема найбільш розроблена в методичному плані, студенти на достатньому рівні володіють навчальним матеріалом. Традиційні форми проведення уроків також знайомі студентам із шкільної лави, що дає можливість не зупинятися детально на змісті фактичного матеріалу і формах проведення уроків, а розглядати і формувати досить важливі професійні уміння, яким за традиційного навчання методиці не приділяється належної уваги. Ми маємо на увазі такі уміння, як уміння правильно провести фронтальне і індивідуальне опитування учнів, уміння правильно формулювати прямі і навідні питання, вміння мотивувати вивчення нового матеріалу, пояснювати новий матеріал у формі діалогу з учнями, вміння об'єктивно оцінювати знання і вміння учнів і т.п. Формування даних умінь можливо тільки при діяльнісному підході до навчання, тобто навчанні за допомогою навчально- предметної діяльності студентів. У кожного з них в процесі цієї діяльності виробляється свій індивідуальний стиль, і задача викладача - вправно спрямувати студента на розвиток своїх професіонально-особистісних здібностей і умінь. Це досягається шляхом виконання студентами на заняттях різних творчих завдань: складанням текстів опитування учнів, взаємоконтролем і обговоренням методичного аналізу розв'язування задач, моделюванням фрагментів діалогу з учнями тощо. У цей момент дуже важливим є індивідуальний контакт викладача з кожним із студентів, заохочувальний відгук викладача про його професійні уміння або особистісні особливості.

Наступним етапом реалізації особистісно- діяльнісного підходу в предметно-методичній підготовці вчителя інформатики є навчання студентів методам цього підходу. Це відбувається під час вивчення наступного модуля практичних занять, змістом якого є методика вивчення теми "Інформаційні технології".

Моделювання на практичних заняттях фрагментів уроків вивчення інформаційних технологій переконує студентів в тому, що традиційна методика мало придатна до вивчення цієї теми. Тому пропонується вивчати НІТ за допомогою особистісно-діяльнісного підходу до навчання. При цьому основоположною є мета сприяти розвиткові учня як особистості, формувати у нього потреби в самоосвіті та самовизначенні в навчальних і життєвих ситуаціях з усвідомленням особистої відповідальності. Знання, уміння і навички в цьому випадку розглядаються не як мета, а як засіб розвитку особистості, яка навчається. Характер взаємодії учасників навчального процесу відбивається в принципах педагогіки співпраці. До числа основоположних відносяться: демократичність, відвертість, альтернативність, діалогічність (полілогічність як форма демократичності), рефлексивність (усвідомлення цілей, змісту, способів діяльності і характеру взаємодії). У такому спілкуванні досягається розуміння і визнання особистості учня, засноване на бажанні вчителя встати на місце учня.

Третім модулем практичних занять є модуль педагогічних технологій вивчення шкільного