УДК 371.134:94

Білюк О.В., Сургова С.Ю., Миколаївський державний університет ім. В.О. Сухомлинського

Модель підготовки вчителя історії з урахуванням специфіки дисциплін педагогічного циклу

Розглядаються теоретичні та практичні аспекти підготовки майбутніх вчителів історії. Аналізуються цілі та задачі спецкурсу превентивної педагогіки у системі підготовки вчителя історії. Наводяться приклади програмного матеріалу курсу з використанням модульно- рейтингової технології.

Observed theoretical and practical aspects of training the future teachers of history. It is analyzed the aims and tasks of the special course of outstripping pedagogic in the system of training teachers of history. It is given the examples ofprogram materials of the course with the usage of the module rating category. В педагогічній системі освіти в цілому на цей час ще не завершено процес осмислення нових явищ, нових підходів в теорії і методиці історії. На сучасному етапі розвитку українського суспільства, науки і освіти виникли проблеми, які стали наслідками докорінних змін, що відбулися в усіх сферах життя. Всі ці процеси неминуче впливають на шкільну історичну освіту.

Згідно з Національною доктриною розвитку освіти "глобалізація, зміна технологій, перехід до інформаційного суспільства зумовлюють розвиток людини як головну мету, ставлять перед державою завдання пріоритетності розвитку освіти і науки" [1].

Відповідно до сучасних потреб суспільства зміст історичної педагогічної освіти та шляхи її реформування викладені у концепції історичної освіти середньої 12-річної школи. Концепція передбачає необхідність "зростання соціальної ролі особистості, престижу гуманітарних дисциплін. Саме гуманітарна освіта формує особистість учня, готує його до життя в сучасному світі, розвиває критичне мислення, формує патріота своєї Вітчизни та громадянина" [2].

Як наслідок цього, в методиці викладання історії має бути здійснено кардинальний перехід від інформаційно-пояснювального до історично- порівняльного підходу, спрямованого на розвиток творчого та критичного мислення учнів, розуміння ними того, що думати по- різному - добре і вірно. Розв'язування цих важливих завдань значною мірою залежить від діяльності вчителя історії на сучасному етапі розбудови освіти. "Педагогічна праця - своєрідна творча діяльність. Учитель чи викладач - вихователь, який, організовуючи навчально-виховну роботу, зобов'язаний вміти проектувати розвиток особистості, уявляти, яким повинен стати його вихованець як громадянин незалежної України" [3].

Проблеми підготовки вчителя в системі вищої педагогічної освіти досліджувались в працях А.М. Алексюка, Є.Є. Вяземського, С.У. Гончаренка, М.Б. Євтух, Н.В. Кузьміна, В.О. Моляко, В. А. Семиченко, М.М. Солдатенко, І.М. Тарасевича та ін. Значний внесок в розробку методології і теорію особистістно орієнтованої освіти зроблений сучасними вітчизняними психологами і педагогами (Г.О. Балл, І.Д. Бех, І.А. Зязюн, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, І.Г. Нічкало, В.А. Семиченко, В.В. Рибалка та ін.) [4].

У сучасних наукових розвідках стосовно цієї проблеми недостатня увага приділяється таким аспектам:

підготовка вчителів історії, здатних ефективно проводити навчальний процес в умовах ідеологічного плюралізму;

виховання у підростаючого покоління загальнолюдських моральних цінностей, поваги, сприйняття та розуміння розмаїття культур сучасного світу, форм самовираження та самовиявлення особистості;

вироблення якостей мислення, необхідних для адаптації повноцінного функціонування людини в сучасному суспільстві, засвоєння історичного апарату як засобу визначення і

розв'язання проблем реальної дійсності;

- перенесення акцентів на інтелектуальний розвиток особистості за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності.

Не стала предметом спеціального дослідження вітчизняної педагогічної науки проблема підготовки вчителів історії з урахуванням дисциплін педагогічного циклу, а саме - превентивної педагогіки, направленої на створення умов гармонійного розвитку особистості, підготовку підростаючого покоління до праці та інших форм участі в житті суспільства.

Професійні вміння учителя мають бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності, на розвиток вмінь інтегрувати набуті знання. Гуманізація освіти, її орієнтація на розвиток особистісного потенціалу учня вимагають суттєвого поліпшення змісту та методики психолого-педагогічної підготовки вчителя.

Актуальність проблеми, її недостатнє висвітлення в науковій літературі, а також потреба педагогічних університетів в удосконаленні професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів історії визначили тему нашого дослідження "Модель підготовки вчителя історії з урахуванням специфіки дисциплін педагогічного циклу".

Об'єктом нашого дослідження стала професійно-педагогічна підготовка майбутнього вчителя історії у педагогічному університеті. Предметом - історичні аспекти розвитку превентивної педагогіки в системі підготовки вчителя історії.

Сьогодні проблема полягає в тому, щоб озброїти майбутнього вчителя методологією та методикою реалізації змісту превентивної педагогіки в цілісному освітньо-виховному процесі. Виникла об' єктивна потреба запровадити відповідний навчальний предмет у навчальні плани педагогічних освітніх закладів.

Підготовленість учителя до творчого пошуку разом з учнями, уміння створити атмосферу продуктивного пізнання в навчанні залежать від його обізнаності та оволодіння арсеналом дидактичних умінь та навичок, знань превентивної педагогіки, глибокого інтересу до її вивчення. Лише на основі цього вчитель може творчо використовувати навчальні та виховні прийоми, комбінувати їх, впроваджувати нові методики, виробляти нові, нестандартні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів. "У центрі уваги педагогів повинен перебувати не середній учень, а кожен школяр як особистість у своїй унікальності. Навчання повинно орієнтуватися на учня, який свідомо ставиться до всіляких засобів пізнання" [5].

З метою розв'язання існуючих проблем у підготовці вчителя історії нами розроблено курс "Превентивна педагогіка" в обсязі 54 години, з яких 34 - лекційних, 17 - практичних. В межах вивчення курсу була організована різноманітна самостійна робота студентів. Курс "Превентивна педагогіка" має дві основні мети: дидактичну - знайомство студентів історичного факультету з теоретичними основами, функціями та типами систем превентивного