виховання; розвиваючу - набуття ними навичок і досвіду навчання історії з використанням елементів превентивної педагогіки. Передбачається, що вивчення цього навчального предмету збагатить як професійні, так і теоретичні знання, підвищить творчий потенціал студентів, поглибить їх практичні вміння і навички.
Викладання курсу можна проводити за модульною технологією. Проведені за такою технологією заняття відрізняються комплексною дедуктивною метою і дають можливість разом із засвоєнням нових знань приділити значну увагу формуванню у майбутніх вчителів історії вмінь самостійно вилучати і опрацьовувати інформацію з різних джерел [6]. Зміст заняття конструюється з декількох блоків інформації, які легко переміщуються і замінюються в залежності від ситуації. Для ознайомлення ми пропонуємо розглянути декілька типів мікромодулів: змістовно-пошуковий, адаптивно- перетворюючий, контрольно-корекційний.
1. Змістовно-пошуковий. Форма проведення занять - колективна, тип занять - лекції.
Тема. Проблема соціалізації в історії та превентивне виховання.
План:
Проблеми соціалізації людини.
Взаємовідносини соціалізації і виховання.
Соціальні відхилення і субкультури.
Проблеми соціалізації особистості у процесі національного відродження України.
(Тема шкільного курсу історії України "Україна в умовах незалежності").
Практичний компонент проводиться у
вигляді мозкового "штурму" [7].
Тема. Проблема соціалізації в історії та превентивне виховання.
План:
Особливості впливу негативних субкультур на соціальні процеси.
Виховання і превентивний феномен соціалізації.
Взаємозв' язок превентивного виховання і соціальної поведінки.
(Тема шкільного курсу історії України "Культура України в 30-ті роки ХХ століття").
Створення проблемної ситуації на лекції та практичному занятті дає можливість націлити студентів на творчий пошук і розвиток їх здібностей. Самостійна робота студентів планується у формі конференції. Такий вид самостійної роботи активізує роботу студентів з предмету, пробуджує інтерес до питань попередження негативних вчинків в історії людства.
2. Адаптивно-перетворюючий. Форма проведення занять - колективна. Тип занять - установча мотиваційна лекція.
Тема. Особливості об' єктів превентивного впливу.
План:
Об' єкти соціальних відхилень.
Характеристики негативних ситуацій.
Роль особистих якостей у прийнятті рішень на негативний вчинок.
(Тема шкільного курсу історії України "Україна в умовах десталінізації").
Практичний компонент проводиться у вигляді диспуту.
Тема. Особливості об' єктів превентивного впливу.
План:
Мотивація негативного вчинку на прикладі ролі особистості в історії.
Дезаптивні наслідки відхилень історичних особистостей і їх вплив на розвиток суспільства.
Педагогічна і правова оцінка вчинку, його роль у становленні і розвитку історичних процесів.
(Тема шкільного курсу історії України "Українське національно-державне відродження 1917-1920 рр.").
Самостійна робота студентів з урахуванням вимог шкільної програми спрямована на розробку опорних конспектів з певних тем історії України із застосуванням теоретичних і практичних знань, отриманих на заняттях.
3. Контрольно-корекційний.
Тема. Історичні шляхи захисту суспільства від негативних явищ.
План:
Методи протидії негативним явищам у контексті історії суспільства.
Закономірності розвитку суспільства під впливом різних стратегій протидії негативним явищам.
Сучасний характер превентивної діяльності в різних країнах світу.
Самостійна робота студентів проводиться у формі підготовки до науково-практичної конференції, тема якої формулюється як висновок важливого розділу. Студентам пропонується програма конференції, яка містить узагальнюючі і систематизуючі питання.
Така форма заняття націлює студентів на узагальнення та систематизацію основних історичних фактів та теоретичних положень, на співставлення історичних явищ, формулювання узагальнюючих висновків щодо особливостей історичного розвитку країн. В такому випадку очікуються фундаментальні аналітичні виступи студентів, які не виключають дискусій за певними проблемами теми.
Вузівська традиційність семінарів (лекцій) створює у студентів загальне уявлення про структуру знань і їх обов'язкові атрибути: план, список літератури, конспект. Останнім часом інтерес студентів до семінарських занять значно знизився, що стимулює викладачів шукати засоби їх реанімації. Перш за все, треба відмовитися від невиразних формулювань тем
формуванні професійних особистісних якостей майбутнього вчителя, необхідних для реалізації принципів превентивної педагогіки.
Незважаючи на величезний педагогічний і дидактичний потенціал, превентивне навчання майже не знаходить місце в сучасній школі. Це обумовлюється рядом причин, однією з яких, на наш погляд, є непідготовленість вчителів з питань методики використання можливостей превентивної педагогіки у викладанні шкільних історичних предметів.
занять, які несуть у собі готові висновки й оцінки. В назві лекції бажано одразу показати актуальність, дискусійність і визначити шляхи запобігання негативних процесів у історичному розвитку, визначити своє ставлення до минулого.
Такі заняття можна проводити, враховуючи індивідуальні особливості кожного студента, що і пропонує нам превентивна педагогіка. В кожному конкретному випадку використовується певна методика, творчо адаптована і спрямована на попередження будь- якого конфлікту серед школярів, водночас зацікавлюючи їх вивченням історії.
Знання превентивної педагогіки дають можливість учителю застосовувати для досягнення дидактичної мети як традиційні види навчальної роботи, так і спроектувати навчальне середовище по використанню дидактичних засобів непрямого і перспективного керування навчальною роботою школяра. Досвід підтверджує, що система навчання за принципами превентивної педагогіки органічно поєднується з системами традиційної педагогіки.
Завдяки результатам реалізації досліджуваної нами моделі підготовки вчителя історії за допомогою засобів превентивної педагогіки у педагога змінюється позиція. Він стає носієм нового педагогічного мислення і нових принципів педагогіки, здатним проектувати і перепроектувати свою діяльність. Набуті психолого-педагогічні знання та вміння активно застосовуються ним як в традиційних рамках, так і в рамках нетрадиційних моделей навчання. Суттєві зміни відбуваються у
С. 1.
Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / За редакцією І.А. Зязюна. - К.: Віпол, 2000. - 636 с.
Освітні технології: Навч.-метод. посібн. / За заг. ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001. - С. 118.
Вяземский Е.Е., Стрелова О.Ю. Теория и методика преподавания истории: Учебн. для студ. высш. учебн. заведений. - М.: Гуманит. изд. центр "ВЛАДОС", 2003. - С. 290.
Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України: Підручник для студентів, аспірантів та молодих викладачів вищих навчальних