прослуховування навіть складних симфонічних творів [6, с.118-122.]. Таким чином, діти мають не синхронізувати свою поведінку з музикою, коли її прослуховуватимуть, музичні імпульси неминуче мають вплив на ритм їх мислення і емоційну поведінку.

Прослуховування музики має стимулювати молодшого школяра із затримкою психічного розвитку до створення власного творчого продукту, тому що це сполучено з емоційно- образною сферою. Музика має відповідати вже наявному настрою або здатна змінювати його в позитивний бік.

За результатами обстеження виявлений позитивний вплив звукових вібрацій, що перебувають у гармонії з внутрішніми процесами, які відбуваються в організмі дитини. В ході експериментів доведений сприятливий вплив багаторазового проспівування голосних звуків з посмішкою на обличчі на стан нирок, звук "Е-е" посилює роботу залоз внутрішньої секреції, "А-а" - масажує глотку, гортань і щитовидну залозу, "О-о" - доводить до ладу бронхи, легені, дихальну систему, "И-и" - масажує серце. Подібним чином визначений і ступінь впливу основних ладів звучання. Мінор має сприяти затримці обміну речовин, мажор підсилює вібрацію клітин в організмі та веде до їх активного росту і ділення [1, с. 43]. Саме тому на нескладних підспівах, вправах має йти послідовний вплив на мозок, нирки, залози внутрішньої секреції, серце, органи дихання й організм у цілому. Використання вокальних дидактичних ігор має вирішувати задачу корекції процесу звукоутворення, що позитивно впливатиме на загальний стан організму молодшого школяра із затримкою психічного розвитку, акустичне налаштування сприятиме фізичному й моральному здоров'ю. Систематична робота над розвитком вокальних навичок має дати позитивні результати.

Вірно підібрані музичні твори сприяють розвиткові здібностей до мов, формуванню почуття товариськості, комунікабельності, стимулюють процес навчання в цілому, а також створюють умови для відпочинку, релаксації, тобто сприяють розвитку емоційної сфери дитини. За даними сучасних науковців М.Чепига та С.Чепига, щоб зняти втому у дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку, слід прослухати: "Ранок" Е.Гріга; "Пори року" П.Чайковського; "Пори року" ("Літо", "Зима") А.Вівальді; Концерт ре мінор для клавесина з оркестром (ч. II), Бранденбурзький концерт № 4, Соль мажор (ч. II), Бранденбурзький концерт № 5, Ре мажор И.С.Баха. Творчий імпульс стимулюють твори "Болеро" М.Равеля, "Турецький марш" "Симфонія № 40" В.А.Моцарта; "Танець з шаблями" з балету "Гаяне" Д.Хачатуряна; "Кармен" Ж.Бізе; "Аїда" Дж.Верді. Зняти хвилювання і тривогу допоможуть: Ф.Шопен (мазурки та прелюдії); Й.Штраус (вальси); А.Рубінштейн ("Мелодії"); Л.ван Бетховен ("Місячна соната"); С.Франкл ("Соната ре мінор"). Для заспокоєння варто послухати: Й.Брамса (Гавот Ля мажор); К. Дебюссі ("Місячне світло"); Й.С.Баха ("Сиціліана", "Аве Марія", Токата ре мінор); Р.Шумана ("Мрії"); Ф.Шуберта ("Аве Марія"); П.Чайковського ("Баркарола") [12, с. 25, 49-50].

Л.Куненко стверджує, що саме музика Моцарта сприяє покращанню пам'яті, підвищує інтелектуальний індекс, підсилює творчі процеси дітей. За припущенням дослідника, цей феномен пояснюється тим, що початок творчої діяльності Моцарта як композитора припадає на вік шість років, тому його музика "ідентична природному репертуарові просторово-часових фігур раннього головного мозку. Тобто саме вона позитивно впливає на функціонування дитячої розумової діяльності та всього організму в цілому" [8, с. 11].

Враховуючи механізми впливу музики на дитину молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку, вважаємо за доцільне застосовувати музичну терапію, оскільки:

вплив музикотерапії на клітинному рівні дозволяє говорити про глибинний вплив на мозкові структури і на весь організм людини. Тому використання музикотерапії під час психокорекції допоможе забезпечити більш ефективні канали зв'язку з тілесною сферою дитини і з різноманітними рівнями його свідомості;

музикотерапія здатна викликати різному- нітні тілесні та рухові реакції в організмі. Вміло використовуючи цей механізм, можна гармонізувати і стабілізувати емоційну сферу дитини через зміни ритму дихання, серцево-судинну діяльність, мозкову активність;

з моторно-руховою реакцією на вплив музикотерапії пов'язане відновлення в пам'яті минулого досвіду. Музикотерапія є ключем до системи людської пам'яті. Це важливо враховувати в процесі психокорекції, коли відновлення минулих подій - одне із важливих завдань процесу музикотерапії;

музикотерапія і мова - це взаємо- впливаючі знакові, семіотичні види діяльності. Це дозволяє використовувати музикотерапію для стимуляції мовленнєвого спілкування, а також для розвитку мови;

музикотерапія несе в собі сильне комунікативне начало, в ній закладені великі можливості спілкування - це спілкування з особистістю автора, з ліричним героєм твору, а також з усім духовним досвідом людства;

музикотерапія - це метафора. Метафорична мова зрозуміла кожній людині, незалежно від віку. Метафори допомагають торкнутися неусвідомлених переживань дитини і тому надовго зберігаються в пам'яті;

у процесі сприйняття музичного твору діє механізм ідентифікації особистості з „ліричним героєм". Це має велике значення, особливо для дітей, оскільки діти активно ідентифікують себе з оточуючим світом;

музикотерапія впливає на підсвідомість людей. Музичні архетипи дещо узагальнені, їх розуміння не потребує спеціальних знань і навиків, вони мають генетичну "укоріненість" у свідомості дитини. Неусвідомлені образи, вступаючи в резонанс з музикою, посилюються і тим самим робляться доступними для усвідомлення;

музикотерапія пробуджує у слухача активну емоціональну реакцію. Первинні емоційно-акустичні одиниці музичної мови впливають на емоційну сферу дитини;

в музичному сприйнятті права півкуля головного мозку відіграє провідну роль;

позитивні емоції при музичному прослу- ховуванні потребують високої діяльності психіки. Неприємні ефекти при цьому підлягають деякій розрядці, знищенню, перетворюються на свою протилежність.

Отже, використання музикотерапії в поєднанні з традиційними методами навчання є дуже ефективним напрямком роботи для