УДК 378:808.5

Формування риторичної культури у майбутніх інженерів-керівників

У статті розглянуто роль комунікативного компоненту в майбутній управлінській діяльності фахівців-інженерів. Пропонуються шляхи формування та вдосконалення риторичної культури інженерів-керівників.

In article the role of a communicative component in the future administrative activity of experts-engineers is considered. Ways of formation and improvement of rhetorical culture of engineers - future leaders are offered. Спілкування є універсальною умовою людського буття.

К. Ясперс

Постановка проблеми та її зв'язок з науковими та практичними завданнями.

Сучасний стан вищої технічної освіти до недавнього часу відрізнявся посиленням вузької спеціалізації при все більш помітному ігноруванні загальної культури особистості, що проявлялося, зокрема, у відстороненні від гуманітарних дисциплін, зневажливому відношенні до них студентів. Наслідком технократичної освітньої парадигми стало формування інженера-фахівця, компетентного в певній галузі, але безпомічного у вирішенні організаційних, комунікативних питань.

Критична ситуація змусила педагогічну спільноту шукати шляхи вирішення цієї проблеми, збагачення та вдосконалення освітньої підготовки фахівців для їх майбутнього успішного працевлаштування, високої конкурентоспроможності на ринку праці. Один з таких варіантів широкої інтегрованої освіти був запропонований у НТУ "ХПІ" провідними вченими JI.JI. Товаж-нянським,

О.Г. Романовським, О.С. Пономарьо-вим та втілений у концепції національної гуманітарно- технічної еліти [1].

За статистичними даними біля 80 % керівників, що займають вищі щаблі в управлінській ієрархії, мають технічну освіту. Управлінська діяльність передбачає спілкування як один з ключових своїх компонентів. Це вимагає від людей, що обіймають високі посади, володіння знаннями з теорії комунікації та навичками комунікаційної, риторичної культури.

Аналіз останніх наукових публікацій та досліджень. Сучасну риторику визначають як науку про способи ефективного спілкування і впливу на аудиторію. Такої точки зору дотримуються А. Авеличев, Д. Олександров, П. Таранов та ін. Окремий розділ риторики - сфера ділового спілкування. У роботах В. Андреева, Г. Сагач, О. Дюміна, А. Ніколаєвої, Г. Хазагерова, О. Корнилової та ін. предметом розгляду стають важливі проблеми практичної риторики. Втім, навіть простий перелік тем, що розглядаються в кожній праці, присвяченій проблемам ділової комунікації, свідчить про первинний емпіричний етап освоєння даної галузі. У коло ділової риторики залучаються дуже різноманітні проблеми (мовленнєві, комунікативні, поведінкові тощо), які потребують подальшого опрацювання, систематизації, розвитку. Актуальними для сучасної української освіти є розробки з формування та вдосконалення риторичної культури в умовах вищих навчальних закладів.

Метою статті є аналіз шляхів формування риторичної культури у фахівців-інженерів в умовах вищої технічної освіти.

Виклад основного матеріалу. Спілкування, комунікація - невід'ємна частина людської культури. Порозуміння з великою кількістю людей, необхідність кожної хвилини переконувати, відстоювати, впливати є обов'язковим компонентом роботи інженера- керівника. Сучасна вища тех-нічна освіта не передбачає окремого курсу риторики чи ділової риторики для інженерних спе-ціальностей. Але великий інтерес студентів до цієї галузі переконує в необхідності включати інформацію та практичні вправи, наприклад, до курсу "Психологія та педагогіка", що передбачає окремий розділ з теорії і практики спілкування, у тому числі й ділового спілкування.

Питаннями формування та вдосконалення управлінської риторичної культури займається ділова риторика. Як вважає українських фахівець з риторики Г. Сагач, сучасне ораторське мистецтво ділової людини передбачає володіння:

культурою мислення - самостійність, самокритичність, глибина, гнучкість, оперативність, відкритість;

культурою мовлення - правильність, виразність, ясність, точність, образність, доцільність, стислість;

культурою поведінки - ввічливість, тактовність, коректність, точність, розкутість;

культурою спілкування - повага до співрозмовника через вивчення інтересів, управління поведінкою слухачів, згуртування однодумців, відповідальність за мовленнєвий вчинок [2, с. 26-27].

За словами В. Андреева, "ділова риторика - це галузь людської культури, що включає в себе науку, мистецтво та живу людську практику переконливої й ефективної промови в різних видах (жанрах) ділового спілкування". Такими жанрами, на думку вченого, є ділові бесіди, проведення засідань, публічні виступи, проведення дискусій, переговорів, у тому числі й телефоном, ділове листування, вирішення конфліктів [3, с. 7]. У статті з усього різноманіття ми зосередимося саме на публічних виступах, що мають місце на нарадах, засіданнях, презентаціях та ін.

Формування риторичної культури починається з загальної мовленнєвої культури людини. Багатий словниковий запас, чиста вимова, виразне мовлення - запорука успіху у спілкуванні з людьми. Для виховання цих якостей у студентів найбільш впливовими будуть застосування декількох психологічних механізмів. Це, по-перше, механізм ідентифікації, тобто передача досвіду, насамперед, не через направлені дії, а через власний приклад викладача, через наслідування, "зараження". По- друге, основи риторичної культури можуть передаватися через прийняття та засвоєння соціальної ролі керівника, наприклад у рольових ділових іграх.

Ще Діоген стверджував, що достоїнств мовлення п'ять: чистота, ясність, лаконічність, до-речність та красота. Сучасна ділова риторика вважає, що саме такі комунікативні якості мовлення як правильність, ясність, доречність, красота, роблять її ефективною та дієвою. Правильність - це відповідність плану висловлення нормам граматики та орфоепії; ясність - відповідність плану висловлення плану змісту, який формується в свідомості промовця; доречність передбачає відповідність плану висловлення та плану змісту умовам спілкування, тобто обставинам, ситуації, темі, жанру та ін.; красота - відповідність плану висловлення та плану змісту естетичним потребам учасників мовленнєвої комунікації.

У публічних виступах для того, щоб промова мала успіх і досягла поставленої мети, треба дотримуватися декількох правил:

новизна інформації. Мабуть, усім знайома ситуація: на нарадах, засіданнях, презентаціях промовець "пережовує" сто разів почуті факти, а слухачі з усіх сил намагаються позіхати непомітно. Щоб не стати