опора на інтереси та потреби аудиторії. Д. Карнегі стверджував, що привернути до себе людей можна тільки тоді, коли ви проявляєте до них справжню щиру зацікавленість, у розмові торкаєтесь кола інтересів ваших слухачів, відчуваєте та підкреслюєте їх значущість [4, с. 98]. Зверхність та егоїзм ще ніколи не викликали в аудиторії співчуття;

сполучення теоретичної аргументації з конкретними прикладами, обгрунтовані докази практичної значущості та користі висунутих у промові пропозицій;

висування спочатку аргументів "за" і тільки потім "проти". Об'єктивний огляд будь-якої ситуації завжди містить у собі сукупність позитивних та негативних елементів. Приховування недоліків та проблем може призвести в подальшому до втрати авторитету та довіри до вас і ваших виступів. Психологічні закони сприйняття інформації, закони пам'яті свідчать, що найкращий спосіб презентації складних суперечливих тем - це "принцип бутерброду": викладення та підкреслення позитивних моментів, виважений огляд можливих недоліків та проблем, чіткий аргументований переконливий висновок, що закріплює в свідомості аудиторії вашу позицію;

оцінка фактів, їх інтерпретація. Факти - це явища або події, що справді відбулися. Факти характеризуються достовірністю і великою силою переконливості. Вони так само авторитетні, як і дійсність. Однак, факти ніколи не говорять самі за себе, факти інтерпретують люди. Той же самий факт у різноманітних сполученнях та відношеннях може бути пояснений по- різному. Тому необхідно розглядати факти в їх взаємозв'язку, єдності. Некоректно довільно вихоплювати з контексту потрібні факти і нав-мисно ігнорувати інші, небажані, підкреслювати одні сторони факту та нівелювати інші;

порівняння аргументів та проблеми, усвідомлення їх сумірності, необхідність застереження від навмисного применшення або ескалації проблеми;

поважання інакомислення, уникнення категоричності, помірність і толерантність;

пропонування співдружності та співробітництва. Ніхто не бажає відчувати себе змушеним зробити щось чи погодитися. Людина воліє спиратися на власні думки, бажання та потреби. Отже, необхідно знайти точки перетину, загальні переваги і спиратися в промові на те, що об'єднує промовця та аудиторію.

За словам Цицерона, поетами народжуються, а ораторами стають. На основі тесту для визначення комунікативно-

лідерських якостей [3, с. 142-145], проведеного серед студентів 4 курсу інженерних спеціальностей у НТУ "ХПІ", були виявлені рівень та характер комунікативно-лідерських здібностей, сильні та слабкі сторони у спілкуванні, переважне домінування певного стилю спілкування в процесі проведення творчих дискусій. На основні отриманих даних студентам було запропоновано програму

самовдосконалення, саморозвитку.

Як і будь-які інші, комунікативно-лідерські здібності проявляються та розвиваються в процесі діяльності. У зв'язку з їх специфікою, розвиток цих здібностей потребує активного включення в ситуацію спілкування, дискусій, суперечок. У зв'язку з цим, студентам можна запропонувати певні поради.

Необхідно збільшувати кількість своїх публічних виступів. Навіть, відчуваючи внутрішні бар'єри, скутість, ніяковість, треба мати мужність долати цей бар'єр і виступати, тому що риторичні навички не набуваються завдяки читанню книг або слуханню лекцій. Публічні промови дозволяють мобілізувати сили і вдосконалювати прийоми ораторського мистецтва. Втім, кожен наступний виступ повинен відбуватися тільки після аналізу попередньої спроби з урахуванням і виправлення можливих недоліків.

Під час виступу з промовою не слід захоплюватися монологом. Якщо це можливо (а ситуація ділового спілкування майже завжди дозволяє), треба використовувати діалогічні форми, задавати питання, розмірковувати разом зі слухачами. Якщо це не суперечить жанру ділового спілкування, необхідно застосовувати дискусію, полемізувати, але й не бути надмірно завзятим під час викладення своєї точки зору.

Спілкування з цікавими людьми, які сприяють професійному, пізнавальному зростанню майбутнього спеціаліста, істотно стимулює культуру мовлення, культуру поведінки студента як співбесідника і полеміка. Бесіда з неабиякою людиною створює ситуації, у яких зазвичай висловлюється та відстоюється власна позиція, що не завжди співпадає з позицією опонента.

Складним випробуванням для молодого амбітного інженера-керівника може стати необхідність виступу перед аудиторією, що має високий рівень професійної підготовки. У таких ви-падках потрібно з самого початку прихилити до себе слухачів, створити позитивний емоційний відгук, використавши яскраве порівняння, несподівану репліку. Основну проблему треба формулювати чітко, аргументовано, підкреслювати наукову та практичну значущість. Доказовість суджень та висновків повинна бути бездоганною, виваженою та абсолютно достовірною. Не слід демонструвати категоричність та

самовпевненість, стиль виступу краще обирати проблемно-критичний з показом протиріч та труднощів у вирішенні проблеми. Потрібно намагатися виступати "без милиць" у вигляді попередньо написаного тексту, але додержуватися чітко продуманого плану. Якщо доводиться виступати в таких складних умовах, дуже важливо уникати повторів та тривіальних суджень, демонструвати зверхність та

надмірну самовпевненість, обирати менторський тон, "сипати" цифрами або цитатами, говорити надто довго.

Розвиток комунікативних здібностей передбачає не просто розвиток вміння красно говорити, а насамперед, розвиток інтелігентності спілкування, уміння слухати інших. Уважність до співбесідника, спостережливість, що фіксує улюблені фрази, прийоми, манеру поведінки, вербальні й невербальні сигнали, поповнює власний багаж риторичних знань та умінь і дозволяє обгрунтовано підходити до побудови наступних бесід та промов.

Недосвідчених промовців нерідко жахає перспектива спілкування з незнайомими людьми. Але цю неприємну ситуацію можна перебороти, якщо, по-перше, все ж таки спробувати зібрати якнайбільше попередньої інформації про слухачів, по-друге, старанно готуватися до промови, продумати можливі "камені спотикання", відповіді на каверзні питання, зустрічні аргументи на свою користь та інше.

Вдосконалення риторичної культури потребує постійної рефлексії, осмислення достоїнств та недоліків, аналізу помилок, ретельної підго-товки до кожного виступу чи комунікативного акту. Окрім