УДК 37.013

Черкасенко В.П.

Розвиток вмінь критичного мислення студентів як імператив розвитку сучасної освіти США

Критичне мислення: як ми його означимо?

Означень і підходів до поняття "критичне мислення" існує в американській освіті не один десяток, що крім негативної має й позитивну сторону, адже свідчить про одночасну розробку теми багатьма дослідниками та групами дослідників. При знайомстві з їх роботами впадає в око плюралізм підходів і теорій, а також прагматична їх націленість і намагання постійно застосовувати теорію і ув'язувати та перевіряти її практикою. Серед застосовуваних моделей варто згадати таксономію навчальних цілей Р.Блума, теорію сімох видів інтелекту Гарднера, триповерхову модель інтелекту Стернберга та структурну модель інтелекту Гілфорда та інші.

Для критичного мислення існують і інші назви - "аналітичне мислення", "мислення вищого порядку", які приблизно відповідають даному поняттю. Багато дослідників відділяють критичне та творче мислення, або критичне мислення як розв' язування погано структурованих проблем від розв'язання більш спрощених типів завдань. Для даної статті суттєвим буде об'єднання у понятті "критичне мислення" розумових навиків високого рівня: аналізу інформації або міркування, співвіднесення його з іншими, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, визначення ступеня його достовірності, вироблення ставлення до нього, створення власного продукту (точки зору, ідеї, плану, прогнозу, гіпотези, рекомендацій, системи заходів) аж до практичного застосування такого продукту.

Ось деякі з означень, які можна знайти в роботах освітян США:

"Critical thinking is deciding rationally what to or what not to believe" [ 1 ].

"Critical thinking is the use of those cognitive skills or strategies that increase the probability of a desirable outcome" [ 2 ].

"Critical thinking is careful and deliberate determination of whether to accept, reject, or suspend judgment" [ 3 ].

"Critical thinking is best understood as the ability of thinkers to take charge of their own thinking. This requires that they develop sound criteria and standards for analyzing and assessing their own thinking and

routinely use those criteria and standards to improve its quality" [ 4 ].

Яка існує необхідність займатись критичним мисленням в США?

Питання характеру та направленості освіти, зокрема вищої, завжди були предметом активного обговорення та дискусій як освітян, так і широких верств американської громадськості. Відповіді на них повинні вироблятись, переосмислюватись кожною окремою епохою та суспільством заново, адже вони залежать від багатьох притаманних саме даному конкретному часові, країні, рівню розвитку суспільства, економіки, психології і т.д. чинників. Освіта не існує сама по собі, вона тісно пов'язана з іншими елементами суспільства як системи; вона визначає їх динаміку і сама певною мірою визначається цією динамікою.

Саме цю динаміку слід мати на увазі, аналізуючи стан та процеси у вищій освіті Сполучених Штатів Америки. Американське суспільство останньої чверті двадцятого сторіччя являє собою складну та дуже динамічну систему. Особливо динамічними є процеси економічного життя. Жорстка конкуренція, швидкий технологічний прогрес, збільшення кількості інформації у відкритому для аналізу доступі, зокрема для клієнтів, партнерів та конкурентів, поява нових форм управління та структури організації і навіть нових типів організацій, глобалізація багатьох явищ життя вимагають від кожної серйозної організації, яка навіть просто намагається продовжити своє існування, вже не кажучи про завоювання або утримання передових бізнесових позицій, якомога ефективнішого використання всіх наявних матеріальних та інтелектуальних ресурсів. Багато процесів в сучасній Америці показують необхідність гло-бального переосмислення та зміни концептуальних підходів та парадигм навіть найосновніших явищ суспільства, таких як ставлення до ризику та помилок, до власних працівників ("Кадри вирішують все" - антикомуністична Америка наповнює зараз цей комуністичний лозунг новим звучанням), до конкурентів, до найближчого оточення та навколишнього середовища, до володіння інформацією і т.д. Наприклад, основ-ним своїм капіталом передові компанії вважають зараз інтелект та компетенцію своїх працівників, а не, скажімо, будівлі та обладнання.

Тому на даний момент в американському суспільстві існує чітко виражене соціальне замовлення на інтелектуально розвинутих працівників, причому в масових масштабах. Цим теперішня ситуація відрізняється від минулих років, коли інтелектом своїх вихованців переважно турбувалась (деяка) частина освітян та батьків.

Так, книга [5] наводить твердження співдиректора Центру досліджень навчання та розвитку при Піттсбурзькому університеті Л.Резник про те, що вміння та здатності, які вимагають роботодавці сьогодні - це що-найменше вміння та здатності, які потрібні були для вступу до коледжу в 1983 році, а в майбутньому для одержання роботи потрібно буде мати підготовку теперішнього другокурсника вузу.

Тож питаннями такого роду стурбовані зараз в США не тільки батьки нинішніх та майбутніх студентів та самі ці студенти, але й роботодавці (які беруть на роботу випускників), освітяни та керівництво коледжів та університетів (від конкурентоздатності яких безпосередньо залежить їх фінансовий стан та перспективи) і навіть політики рангу до президента включно. Так, 8 вересня 1999 року агентство "Ассошіейтед Пресс" повідомило результати соціологічного опитування американців на предмет виявлення питань, які найбільше турбують американський електорат і які слід, отже, зачіпати кандидатами у президенти на виборах 2000 року. Виявилось, що з 18 тем - злочинність, податки, зайнятість, екологія і т.д. - найбільш хвилюючою для американських виборців стала освіта їх дітей.

Це не є дивним. Багато проведених наукових досліджень зв'язку, скажімо, між рівнем одержаної освіти та середньою зарплатнею американця -