Але нас повинна цікавити не "загальна", а специфічна залежність - як впливає на успішність перспектив випускника та суспільства в цілому характер, направленість одержаної освіти. І тут слід відзначити значну активність американських дослідників по встановленню того, які якості, вміння та знання котуються на сучасному ринку праці або просто сприяють успіху в житті Як показують такі дослідження, в еру комп'ютерів, швидких змін в технології та бізнесовому середовищі, жорсткої конкуренції, "обвалу" інформації на перший план виходять такі риси працівника, як вміння та смак до навчання і перенавчання (за нашою приказкою "Вік живи - вік учись", таке враження, починають жити саме американці), здатність ґрунтовно і активно опрацювати великі об'єми інформації, приймати і реалізовувати на кожному робочому місці складні та важливі рішення, вміння ефективно спілкуватись, психологічна зрілість. Ці якості стають більш важливими, ніж конкретні технічні навички навіть у такій традиційно "педантичній" сфері, як бухгалтерський облік та аудит [7].

Деякі конкретні підходи до розвитку критичного мислення

Необхідність розвитку у працівників навичок критичного мислення можна проілюструвати наявністю та змістом відповідних розділів у посібниках, розрахованих на безпосереднє навчання працівників навичкам «робочого місця». Так, у другому виданні ґрунтовного і об'ємного довідника з роботи з персоналом [8] наводяться 26 стратегій та прийомів розвитку критичного мислення працівників, які слід застосовувати при їх навчанні: проведенні різноманітних курсів, семінарів, підвищенні кваліфікації і т. д.

Перша група наведених тут стратегій - це більш узагальнені, укрупнені, так звані макростратегії: уточнення узагальнень та уникання надмірного спрощення, зіставлення аналогічних ситуацій та перенесення розуміння на нові контексти, створення або дослідження переконань, аргументів або теорій, прояснення спірних питань, висновків або переконань, прояснення та аналіз значень слів і фраз, розвинення критеріїв оцінювання та пояснення цінностей та стандартів, аналіз достовірності джерел інформації, порушення глибоких питань, які сягають кореня проблеми, аналіз та оцінювання аргументів, тлумачень, переконань або теорій, вироблення або оцінка рішень, аналіз дій або політик, критичне читання прояснення або критикування тексту, критичне слухання, встановлення зв'язків між дисциплінами, практикування Сократового обговорення: пояснення та ставлення під сумнів переконань, теорій або перспектив.

Друга група - більш конкретні, дрібніші прийоми, такі як: зіставлення та порівняння ідей та фактичної діяльності, мислення про мислення, знаходження суттєвих подібностей та відмінностей, дослідження та пояснення припущень, відокремлення фактів, що стосуються питання, від тих, що не стосуються, розробка надійних висновків, прогнозів, тлумачень, оцінювання свідчень та стверджуваних фактів, помічання протиріч, дослідження прихованих припущень та наслідків.

У книзі [9], назву якої можна перекласти як "Навчання навичкам робочого місця", автор присвячує цілий розділ навчанню студентів ще у вузі навичкам критичного мислення і наводить 40 стратегій та методичних прийомів для цього. В цілому вони відповідають тільки-но наведеному переліку з [8], але варто згадати ще такі підходи, як "взаємонавчання" студентів, виконання групових проектів, аналіз навчальних ситуацій, ведення студентами "журналів" думок та інші активні форми навчання, при контролі знань перевірка саме ходу мислення студента, включення в тести питань відкритого характеру.

Розвиток критичного мислення студентів та учнів США: що вже зроблено?

Згадане надзвичайне підняття вимог до підготовки студентів ставить безпрецедентні завдання перед освітньою системою США. Багато в чому мова йде про інший якісний рівень викладання та організації освіти, про зміну способів взаємодії учителя та учня (викладача та студента) або студента з матеріалом, або студента з іншими студентами. Доповіді урядових контролюючих організацій, таких як NAEP (National Assessment of Educational Progress), показують, що ефективність сучасної освіти США є недостатньою для такого рівня завдань. Наприклад, у 1990 році менше за 27 відсотків одинадцятикласників змогли написати на аде-кватному рівні переконуюче есе (невеликий твір на задану тему з повсякдення), а лише біля 40 відсотків показали вміння аналізувати наукові процедури, пояснити, як дані підтримують теорію, або зрозуміти побудову наукового експерименту [10].

Загалом, як відмітив у 1988 році президент найкрупнішої освітньої корпорації (Lducational Testing Servise) Г.Анріг [11], двадцятирічна практика замірів знань та вмінь учнів "показала критичну недостатність ефективних розумових навиків серед нашої молоді". З тих пір аме-риканська освіта немало попрацювала над подоланням цієї вади.

Розроблено та впроваджується багато методик та прийомів активного та проблемного навчання, великий відсоток середніх та вищих навчальних закладів та освітніх організацій працюють над освітніми інноваціями. Зрозуміло, що критичне мислення слід починати розвивати ще у дошкільнят, не кажучи вже про школярів. Тому відповідні дослідження з практичним виходом у вигляді детально розроблених програм та проектів (включаючи збірники конкретних вправ та рекомендацій) ведуться в США для всіх рівнів. Можна говорити і про прийняття широкою освітньою громадськістю відповідних підходів. Наприклад [12], у 1991 році більше 70000 американських вчителів використовували спеціальну програму "Тактики мислення", а 1700 шкільних комплексів використовували програму "CoRT" (63 уроки по 35 хвилин кожен) авторства відомого науковця Е.де Боно. Це, очевидно, свідчить про серйозні масштаби впровадження