З одного боку - прагнення індивідуального, а з іншого - бажання спілкування, прагнення до соціуму. Саме органічне поєднання індивідуального і соціального складає основу індивідуально-кооперативного навчання.

Розкриття сутності індивідуально-кооперативного навчання дозволяє уточнити змістовність діяльності студента у процесі визначення як рівня активного розвитку, так і рівня найближчого розвитку. Рівень активного розвитку визначається виключно самостійною роботою над типовими завданнями під час екзамену та інших контрольних заходів. Зона найближчого розвитку має прояв у більш широкому спектрі навчальної діяльності. Основні компоненти - це виконання завдань до практичних занять (самостійна робота, але за умов консультації або викладача, або колег) та практичні заняття у кооперації з колегами та консультацією викладача.

Реалізація основних положень індивідуально-кооперативного навчання вимагає перегляду деяких сталих уявлень про організацію спільної навчальної діяльності. Перед тим, як навести приклад вивчення теми з англійської мови за моделлю індивідуально-кооперативного навчання, звернемо увагу на те, що мова іде не лише про доцільніть використання індивідуально-кооперативного навчання з метою підвищення ефективності на заняттях, а й про те, що ми розглядаємо цю технологію навчання як дидактичну умову розвитку комунікативних якостей студентів у процесі навчання англійської мови.

Наведемо приклад серії занять, присвячених вивченню теми "Nature and ecology" студентами І курсу екологічного факультету. Кінцевою метою занять було засвоєння лексики з теми екологія та вміння вільно користуватися нею, обговорюючи різні питання. Студентам було запропоновано обрати країну, представниками якої вони є. Студенти розділились на чотири групи - чотири різні країни: Україна, Великобританія, США, Австралія. Представники кожної брали участь у міжнародній конференції з питань захисту навколишнього середовища. Кожна країна повинна була розповісти про існуючі проблеми, а також про ефективні шляхи їх усунення. Кінцевою метою конференції було створення загальної програми поліпшення ситуації із забрудненням навколишнього середовища. Першим етапом організаціїї заняття було вивчення лексики з теми екологія. Потім студентам був запропонований тест, який містив питання з варіантами відповідей на тему зменшення площі тропічних лісів. Метою цього тесту була не перевірка, а набуття знань. Тест зацікавив студентів, і вони знайшли додаткову інформацію про тропічні ліси. Другим етапом роботи було сформулювання теми, завдань та мети конференції. Наступний етап - це підбір матеріалу та розробка презентацій своїх країн. Процес пошуку матеріалу передбачав повністю самостійну роботу, а процес підготовки презентації - це кооперативна робота студентів. Вони працювали в команді, аналізували знайдений матеріал, робили висновки, передбачали розвиток подій. Викладач не був повністю ізольований від цього процесу. Він виконував роль спостерігача-консультанта. Четвертим етапом було проведення конференції. В ній брали участь не лише студенти групи, яка все готоува- ла, а й паралельної групи. Студенти іншої групи були аудиторією - вони слухали, ставили запитання, робили підсумки та оцінювали роботу груп - учасниць конференції. Останній етап - це аналіз виконаної роботи. Студенти аналізували, те що вони зробили, обговорювали методи роботи, звертали увагу на помилки організації та підготовки та шляхи їх уникнення у майбутньому. Таким чином, при вивченні теми "Nature and ecology" студенти не лише засвоїли теоретичні та практичні знання, а й вчились визначати і ставити конкретні цілі, брати відповідальність за результати діяльності, призначати відповідальних, розподіляти доручення, визначати терміни виконання доручень і їх контролю, раціонально розподіляти час і ресурси, акумулювати необхідну інформацію й вибирати з неї найважливіше, синтезувати, прогнозувати й проектувати розвиток діяльності, культивувати в групі діалог, дискусію, плюралізм думок;

розуміти і переконувати інших; долати конфлікти і непорозуміння; заохочувати за творчість, ініціативу; надихати людей на виконання справи; здійснювати самоконтроль своєї діяльності; самостійно приймати рішення; творчо мислити; активно і наполегливо працювати. Тобто у ході роботи формувались комунікативні якості студентів.

Дослідження проводилось на базі Миколаївського державного гуманітарного університету ім. П. Могили протягом чотирьох років. Використання індивідуально-кооперативного навчання на заняттях з англійської мови дозволило не лише покращити знання студентів з іноземної мови, а й приділяти увагу розвитку у них комунікативних якостей. Про ефективність роботи свідчить аналіз анкет та творчі роботи студентів. Анкетування проводилось за методикою В. В. Синявського та Б.О. Федоришина для визначення рівня комунікативних здібностей, методикою Т. Елерс для визначення рівня мотивації досяг-

Така динаміка росту кількості студентів з високим показником рівня розвитку КС зумовлюється впровадженням інноваційних технологій навчання, а саме - індивідуально-кооперативного навчання.

Сучасне суспільство вимагає наявності висококваліфікованих фахівців, здатних приймати рішення, вести дискусію, переговори, готових до самостійних дій, впевнених у собі. Процес формування та розвитку цих якостей не може бути відокремлений від процесу навчання.

нення успіху [5, с. 363]. Тестування проводилось на першому курсі, на початку третього та у кінці четвертого курсів у контрольній та експериментальній групі. В експерименті брали участь 633 студенти 1-4 курсів нефілологічних спеціальностей (майбутні юристи, економісти, політологи). Наведемо приклад результатів тестування за таким показником, як Рівень комунікативних схильностей (КС). На першому курсі більшість студентів мала середній рівень розвитку КС (72% у конторльній та 70% у експериментальній