По-третє, старший шкільний вік відзначається прагненням до самоствердження своєї незалежності, оригінальності, зневагою до порад старших; прагнення до самоврядування, потреба осмислити все навколишнє. Для юності характерна вікова інтровертованість, коли самотність дає можливість реалізувати здібності (музичні, ху-дожні, літературні, технічні, тощо). Отже, го-ловною ознакою періоду ранньої юності є потреба знайти внутрішню позицію дорослої людини, придбання певного ступеня психологічної зрілості, обрати професію, усвідомити себе членом суспільства, виробити світогляд, вибрати свій життєвий шлях. Все це дає можливість у цей віковий період здійснювати пошуки сенсу життя.

Ряд науковців в галузі вокальної педагогіки (Є.М. Калініна [3], О.О. Юрко [6], Ю.Є. Юцевич [7] та ін.) займалися вивченням вікових фізіологічних змін, розвитку і охорони дитячого голосу.

Вчені наголошують, що юнацький період називають иіслямутаційним, який охоплює час після мутаційного розвитку співацького голосу до дорослого стану, приблизно не менше двох- трьох років. Водночас у деяких учнів старшого шкільного віку в цей період ще можуть зберігатися залишкові явища мутації (неповний діапазон, фальцетне звучання головного регістру у дівчат, недостатньо сформовані верхні або нижні ноти, нерівність звучання протягом усього голосу та інше). Голоси юнаків та дівчат, пройшовши перелом, продовжують ще формуватися. Поряд із загальним змужнінням організму, йде подальший розвиток дорослого голосу.

Юнацький період характеризується поступовим збільшенням діапазону й сили співацького голосу, його тембрового збагачення. У хлопців зникають хворобливі відчуття під час співу та виявляються більш-менш чіткі типологічні ознаки голосу. Вони починають користуватися новими нижніми нотами, переходячи на спів у теситурі чоловічого голосу. Діапазон тенорів, як правило, не перевищує децими, у баритонів і басів (останніх доцільно називати "підбасками" через несформованість тембрового забарвлення), голос рідко виходить за межі октави, виявляючи тен-денцію до "зсування" вниз за діапазоном, і лише пізніше з'являються ознаки типологічного розширення - у баритонів - угору, у басів - униз [7, с. 148]. У дівчат у цей період залежно від типу голосу (сопрано чи альт) відбувається розширення діапазону вгору або вниз таким чином, що він досягає не менше, ніж півтори октави. Темброве забарвлення повільно набуває рис дорослого голосу, рівень високої співацької форманти зростає дуже повільно.

Отже, можна зазначити, що старший шкільний вік відзначається зміцненням співацького голосу та набуттям характерних ознак повнолітньої людини (чоловіка та жінки), що сприяє подальшому успішному його розвитку.

Успішність формування та розвитку співацького голосу старшокласників значною мірою залежить від організації їх навчання та відпочинку, дотримання певних правил загальної гігієни (режиму дня, правильного раціонального харчування, співвідношення у часі харчування та співу, відвідування спортивних секцій, уникнення шкідливих впливів та звичок тощо). Загальний тонус організму залежить від режиму сну та харчування. Сон старшокласників має бути досить глибоким і тривалим (не менше 8 годин на добу). Режим харчування має бути правильним, оскільки на голос впливають кількість та якість їжі. Надмірна кількість їжі обмежує рухи діафрагми, заважаючи вільному співацькому диханню. У більшості дівчат цього віку відмічається надмірне захоплення "модними" дієтами. Суворе обмеження себе у кількості їжі призводить до погіршення загального стану організму, що значно відбивається на якості та неповноцінності розвитку вокальних здібностей учнів старшого шкільного віку. Для старшокласників, які займаються співом, дуже корисним є відвідування різних спортивних секцій, але за умов дотримання помірності у фізичних навантаженнях, щоб запобігти порушенню еластичності дихання.

Циклічні фізіологічні зміни, що відбуваються в організмі дівчат старшого шкільного віку також впливають на стан слизової оболонки гортані, носа і глотки, впливаючи на якість звучання голосу. Як відомо, спів потребує пружності голосових зв'язок, рівномірності їх коливання, еластичності змикання та протистояння напору повітря, що видихається. Це можливо лише під час нормального стану гортані, а вона, як і вся нервово-м'язова система в ці дні, ослаблена, їй дуже легко зашкодити. Про ці зміни слід пам'ятати музичним вихователям та вчителям музики. Дівчат у цей період на два-три дні від співу необхідно звільняти.

Для нормального перебігу вокального розвитку старшокласників надто важливим є уникнення шкідливих впливів та звичок. У деяких учнів старшого шкільного віку виявляється цікавість до вживання алкогольних напоїв та паління тютюну, що, на їхню думку, робить їх дорослими та самостійними. Проте старшокласники мають усвідомити, що вживання алкогольних напоїв є дуже шкідливим для голосу. Вчитель співу має пояснити, що це обпалює і сушить слизову оболонку голосового тракту, викликає зайвий приплив крові та запалення голосових складок, що призводить до захриплості.

Вчителям музики та музичним вихователям слід звертати увагу на те, що не менш шкідливим для голосу учнів старшого шкільного віку є паління тютюну, навіть пасивне, коли людина сама не палить, але знаходиться у задимленому приміщенні, або поруч з тим, хто палить. Вчитель має постійно наголошувати на тому, що це викликає подразнення дихальних шляхів, яке може приз-вести до хронічних запалювальних процесів, у тому числі таких, як "кашель курця'' та фонастенія, коли голос швидко втомлюється, погіршується інтонація, "тьмяніє" тембр, звужується дина-мічний діапазон, з'являється відчуття незручності, печії в горлі, сухості, подразнення, що викликає бажання