повага до різних культур, цивілізацій, цінностей, а також до прав та основних свобод людини;

усвідомлення зростаючої взаємозалежності між народами і націями, а також необхідності міжнародного співробітництва;

готовність брати участь у вирішенні проблем різного рівня;

глобальна перспектива для освіти на всіх рівнях і у всіх формах.

Виходячи з цього, ми пропонуємо перехід до системно-культурологічного підходу до начання іноземної мови студентів -філологів. Це зумовлено тим, що вивчення іноземної мови повинно здійснюватись системно, тобто навчання різних видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння та письма) має відбуватись одночасно з формуванням культурологічної компетенції з виучуваної мови.

Слід зазначити, що при формуванні культурологічної іншомовної компетенції студентів на перший план виходить поняття співпраці, де суб'єкт і об'єкт навчання діють спільно і де значної самостійності набуває саме особистість, яка навчається, і яка традиційно розглядалась як об' єкт, цілком залежний від особи викладача.

У контексті Рекомендацій Ради Європи студент розглядається як суб'єкт, який сам ставить собі мету навчання, а викладач вибирає для нього стратегію досягнення цієї мети. За таких умов збільшується вага нових, в тому числі й інтерактивних сучасних технологій, як то: комп'ютерних програм, індивідуальних тестувань тощо. У світлі таких орієнтацій стає очевидним, що не кожний заклад вищої освіти має досвід використання більшості з цих технологій, але протягом останнього року викладачі тих навчальних закладів, які взяли участь в експерименті, вимушені були задіяти таки види роботи, які відповідають модульно- рейтинговой системі оцінювання знань студентів.

Зокрема, викладачі кафедри іноземної філології Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського розробляють тести, які націлені на перевірку засвоєння набутих знань і ступеня активізації мовних дій. Тестування проводиться наприкінці кожного модуля; діє накопичувальна система надбання балів. Таким чином має місце активна підготовка до подальшого впровадження кредитно-модульної системи, тобто приведення вищої освіти у відповідність до Рекомендацій Ради Європи.

Відповідно до основних постулатів Рекомендацій Ради Європи, викладач повинен бути освіченим методистом і не тільки усвідомлювати, чому і як навчити студента на даному етапі, але й вміти сформувати або навіть скоректувати студентські установки, показавши їхні позитиви й негативи. В Рекомендаціях підкреслюється, що мовні навички - це тільки база, інструментарій для досягнення позитивного результату на рівні комунікативних дій, і, наприклад, граматика чи лексика не повинні бути ізольованим від комунікативних цілей об'єктом викладання [2; с.20].

У рамках проекту "Вивчення мов та єврогромадянство" (1996) вже були передбачені спеціальні компоненти (субкомпетенції), які доцільно враховувати при навчанні іншомовних компетенцій, а саме:

лінгвістична компетенція - уміння перетворювати словникові одиниці в усвідомленні висловлювання, керуючись певними правилами;

соціолінгвістична компетенція - здібність вибирати мовні форми відповідно до ситуації;

дискурсивна компетенція - здатність зрозуміти й досягти зв' язності окремих

висловлювань у значущих комунікативних моделях;

стратегічна компетенція - використання вербальних та невербальних стратегій для компенсації прогалин у спілкуванні;

соціокультурна компетенція - соціокультурні знання контексту, де вживається мова;

соціальна компетенція - бажання та вміння спілкуватися в певних ситуаціях, яки склалися в суспільстві [4;с.37].

Вищезазначені компетенції не можуть бути повною мірою реалізовані в процесі навчання без опори на системно-культурологічний підхід, оскільки йдеться тільки про застосування окремих методів або підходів з метою внесення новизни у сам процес навчання, а не його суттєвої зміни. Тому студентам пропонують додатковий матеріал для самостійного опрацювання, що стало оптимальним способом залучення студентів до самоосвіти. Всі ці заходи спрямовуються на формування у студентів самоусвідомлення необхідності знання мов, що надає великих переваг на шляху реалізації інтелектуально-духовного зростання, до самоадаптації і конкурентоспроможності. Обмежимося у даній публікації науковими питаннями, пов'язаними з виділеною головною проблемою, незважаючи на деякі об'єктивні труднощі, які виникають у процесі активної євроінтеграції, як то:

неузгодженість вимог Міністерства освіти і науки України з Рекомендаціями Ради Європи;

відсутність прозорості навчальних планів і непоінформованість студентів відносно їх змісту до вступу у вищий навчальний заклад;

відсутність чітких рекомендацій щодо написання робочих програм відповідно до кваліфікацій.

Отже, для успішного вирішення питань щодо впровадження сучасних підходів до формування іншомовної комунікативної компетенції майбутніх філологів необхідно перш за все привести у відповідність існуючі вимоги Міністерства освіти і науки України, зорієнтувавши їх на виконання Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти, що можливо лише за умови впровадження системно-культурологічного підходу до навчання іноземної мови. Пріоритетним принципом вважаємо також організацію широкої кампанії з поінформованості абітурієнтів щодо змісту навчання іноземної мови у разі їх вступу до вищого навчального закладу.

ЛІТЕРАТУРА

Мовна освіта: шлях до євроінтеграції: Тези доповідей міжнародного форуму / За ред. С.Ю. Ніколаєвої, К.І. Онищенко. - К.: Ленвіт, 2005 - 290 с.

Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук. ред. проф. С.Ю. Ніколаєва. - К.: Ленвіт, 2003. - 273 с.

Програма з англійської мови для університетів/інститутів (п'ятирічний курс навчання): Проект / Колектив авт.: С.Ю.Ніколаєва, М.І.Соловей, Ю.В.Головач та ін. - К.: Київ. держ. лінгв. ун-т, 1998.

Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник /кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 1999.

Brian Holmes Problems in Education: A Comparative Approach. - London: Routledge, 1997.

Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment. - Cambridge University Press, 2001. - p. 24.

Mark Bray and R.Murray