УДК 378.37.03

Пономарьов О.С., Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

Професійна культура в системі категорій філософії освіти

На основі результатів онтологічного, гносеологічного, аксіологічного та морально-етичного статусу поняття професійної культури обґрунтовано необхідність її віднесення до категорій філософії освіти. Наведено значення оволодіння професійною культурою в особистісному розвитку людини. Показано наявність прямих і зворотних зв 'язків між професійною культурою і життєвими цінностями людини, її духовністю взагалі.

On the basis of the results of the ontological, gnosiological, axiological and ethics status of a professional culture concept, the necessity of its attributing to the categories of philosophy of education is grounded. The importance of possessing professional culture in a person's private development and life is underlined. The existence of direct and reverse connections of a person's professional culture, life values and spirituality in general is shown. Предметом сучасної філософії освіти як міждисциплінарної галузі філософської науки виступають сутність і природа всієї множини явищ, притаманних освітньому процесові. Розглядаючи онтологічний статус самого соціального феномену освіти і гами процесів, що його супроводжують, філософія освіти зосереджує свою увагу на призначенні, функціях і структурі освіти, на шляхах її розвитку відповідно до вимог логіки соціального прогресу.

Відповідно до цього фор-мується і понятійно- категоріальний апарат філософії освіти. Як і в інших напрямках прик-ладної філософії, він певною мірою є спільним як з категоріями самої філософії, так і з системою основних понять у галузі освіти. Йдеться перш за все про філософію вищої освіти. Адже саме тут людина отримує фахову підготовку і особистісний розвиток відповідно до соціальних вимог стосовно її професійної та соціальної компетентності.

Тому в системі категорій філософії освіти вживаються перш за все такі поняття, як сутність і призначення освіти, її цілі, завдання і зміст, цінності освіти і професійна компетенція, особистість і особистісний розвиток, світоглядні позиції та ціннісні орієнтації, культура і соціалізація особистості тощо. При цьому звичайно вважається, що завдання вищої освіти полягають у забезпеченні належної професійної та загальнокультурної підготовки фахівця та його особистісного розвитку, тобто ці завдання обмежуються формуванням його професійної та соціальної компетенцій. У той же час ще вкрай недостатня, на наш погляд, увага і в педагогічній теорії, і в освітній практиці приділяється такому надзвичайно важливому завданню, яким постає формування і розвиток професійної культури майбутніх фахівців.

У зв'язку з цим вважаємо доцільним окремо загострити питання про необхідність філософського осмислення і узагальнення сутності та змісту самого феномену професійної культури і надання цьому поняттю належного статусу однієї з основних категорій філософії вищої освіти. Без цього нам уявляється проблематичною сама можливість успішного розв'язання важливого і вкрай відповідального завдання системи вищої освіти з прищеплення студентам професійної культури та її належного розвитку в процесі їх фахової підготовки. Тому розглянемо основні філософські аспекти сутності й ролі поняття професійної культури.

Онтологічний статус професійної культури пов'язаний з її проявом, по-перше, як однієї з основних цілей навчально-виховного процесу у вищій школі, а по-друге, як визначальної характеристики професійної діяльності фахівця, тобто важливого аспекту його людського буття. У цьому відношенні професійна культура істотно змінює розуміння сутності фахової освіти та її змісту, піднімаючи на новий рівень їх відповідність соціальним очікуванням.

Гносеологічний статус професійної культури означає, з одного боку, її визначальну роль у прищепленні людині прагнення до подальшого пізнання як предметної сфери своєї діяльності, так і суміжних сфер, до постійного самонавчання і самовдосконалення. З іншого ж боку, сам процес формування і розвитку професійної культури вимагає від науково- педагогічного складу нав-чальних закладів постійного оволодіння новими знаннями, щоб залишатись справжніми професіоналами і принаймні не відставати від студентів, які мають змогу користуватись різними джерелами інформації. Нарешті, гносеологічна роль професійної культури полягає в тім, що вона сприяє більш глибокому усвідомленню сутності діяль-ності та логіки її здійснення.

Аксіологічний статус професійної культури визначає її роль як одного з найбільш характерних атрибутів у системі життєвих цінностей та ідеалів людини, оскільки саме усвідомлення цією людиною соціальної значущості своєї фахової діяльності та її визнання одним з істотних життєво ціннісних чинників власне і виступає основним індикатором рівня розвитку особистості фахівця та його професійної культури. Крім того, на наше переконання, існує і ще один аксіологічний аспект професійної культури, який певною мірою споріднений з онтологічним її статусом. Цей аспект полягає у значному підвищенні суспільної цінності фахівця, якому вона притаманна.

Морально-етичний статус професійної культури зумовлений тією обставиною, що вона передбачає в загальній структурі складної системи різних відтінків ставлення людини до своєї діяльності ще й глибоке відчуття особистісної відповідальності перед Богом, людьми і своєю совістю, перед нинішніми і прийдешніми поколіннями за можливі результати і наслідки цієї діяльності. І це відчуття вимагає його постійного самонавчання з метою підвищення професійної компетенції, а відтак і професійної культури.

Наведений аналіз основних аспектів цікавого і важливого соціального феномену, яким виступає професійна культура, дозволяє синтезувати всі висновки у вигляді твердження, що її поняття дійсно має характер однієї з важливих категорій філософської рефлексії освіти. Така постановка питання зумовлена тією постійно зростаючою роллю, яку має відігравати саме професійна культура у забезпеченні ефективної фахової діяльності людини в умовах сучасних реалій постіндустріального

суспільства. Дійсно, розробка і