"Знання закону життя, - за словами Г. Спенсера, - набагато важливіше багатьох інших знань, є знання, які ведуть нас до самовдосконалення, є знання найважливіші".

Ці слова якнайкраще характеризують нові підходи до освіти у вузі, бо не заради нагромадження фактів, понять, запам'ятування різноманітних дат, положень навчається студент. Головна мета - через знання до самовдосконалення.

Процес навчання слід розглядати як діяльність студента, при цьому конче необхідно забезпечити поєднання основних функцій знань: інформативної та розвиваючої; навчальний матеріал наблизити до реальних потреб. Забезпечуючи професійно- орієнтоване навчання необхідно додержуватись принципу індивідуалізації та диференціації.

На основі системно-рольового підходу можна досягнути розгортання життєвого потенціалу студента шляхом засвоєння ними соціальних ролей і нових педагогічних технологій (М.І.Приходько).

Це дасть змогу сформувати їх соціальне і гуманістичне мислення, виробити систему критеріїв готовності до виконання своїх професійних функцій.

ЛІТЕРАТУРА

Акбашев Т.Ф. От общества потребления к обществу образования. - Уфа, 1999.

Беляев В.И. Теоретические основы педагогической концепции С.Т. Шацкого // Педагогика. - 1998. - № 6.

Вержиховська Л.Т., Литвінова Н.І., Ходочок Л.В. Психологічні умови підготовки школярів до творчої діяльності. Психологія: Респ. наук.-метод. зб. / За ред. О.В.Киричук та ін. - К.: Освіта, 1997. - Вип. 37.

Страунинг А. Методы активизации творческого мышления // Дошкольное восп. - 1997. - № 1, 3, 4.

Шелгунов Н.В. Письма о воспитании: Избр. пед. соч. - М., 1957.