УДК

Кучер С.Л., Криворізький державний педагогічний університет

Кучер Світлана Леонідівна - асистент кафедри педагогіки й методики трудового професійного навчання Криворізького державного педагогічного університету. Займається проблемою формування художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості під науковим керівництвом докт. пед. наук, професора Пікельної В.С.

Особливості впровадження особистісно орієнтованої технології в діяльність позашкільного закладу

Дана стаття присвячена дослідженню проблеми діяльності позашкільного закладу. Автор наголошує на тому, що одним із сучасних актуальних напрямків розвитку позашкільної освіти є її особистісна орієнтація. Розглядаються особливості зорієнтованої технології у навчально- виховний процес позашкільних закладів

The given article is devoted to the investigation of extra curriculum activity. Special attention is paid to one of the present day school, which investigate page extra curriculum activity, and personality orientated essence. The author discusses the peculiarities of introducing personality-orientated technology in educational process. Позашкільна освіта становить окрему галузь освітньої системи країни. З'явившись не так давно як самостійна частина наукового знання, позашкільна педагогіка стрімко розвивається, вбираючи новий позитивний досвід. Як нам відомо, перші позашкільні заклади були засновані в "радянський" час - дитячі майданчики, літні табори, клуби, Палаци піонерів. Вони були покликані забезпечити організоване дозвілля дітей та молоді у відповідності до потреб суспільства та вимог керівної ідеології. Поступово мережа закладів та ланок позашкільної галузі розширювалась і набувала освітньо-виховного характеру замість соціально-організаційного.

Зараз позашкільна освіта має значну структуру позашкільних закладів, законодавчу базу, статус. Проте існують і проблеми, які, на наш погляд, потребують нагального розв'язання. Серед них - оновлення змісту освіти на наукових засадах, впровадження інноваційних технологій педагогічної взаємодії тощо. Ми вважаємо, що для вирішення подібних питань співпраця спеціалістів педагогічного вузу та працівників позашкільних закладів є взаємовигідною і підвищує ефективність діяльності обох сторін.

Метою даної статті є розкриття організаційно-педагогічних умов, що сприяють творчому розкриттю і самоактуалізації особистості в освітньо-виховному процесі позашкільного закладу. Ці умови, на нашу думку, в першу чергу пов'язані із використанням педагогом ідей особистісно орієнтованого підходу, адже у позашкільному закладі провідне місце займає виховання особистості, яке відбувається в певній діяльності (навчальній, дослідницькій, суспільно-значимій та ін.).

Ознайомлення з новітніми педагогічними розробками вітчизняних та зарубіжних вчених (Р. Бернс, І.Д. Бех, А.М. Бойко, А.А. Лебеденко, С.І. Подмазін, С.Ю. Тьоміна, В.А. Ясвін та ін.) свідчить про докорінну зміну орієнтирів виховної роботи, ставлення вихователя до вихованця, піднесення індивідуальності дитини, вимагає створення діалогічних, а не авторитарних умов для діяльності і спілкування. Провідною ідеєю останнього десятиріччя в теорії і практиці виховання стала теорія особистісно зорієнтованого виховання, що підтверджують публікації названих авторів.

Зберігаючи найкращі традиції народної педагогіки, використовуючи матеріали сучасних досліджень, педагоги по-новому розробляють освітньо-виховні технології. Один із принципів сучасної освіти - її гуманізація, реалізація якого передбачає необхідність впровадження особистісно орієнтованого підходу до виховання молоді. Гуманістичні технології освіти відродили у ХХ столітті західні психологи і педагоги (А. Маслоу, К. Роджерс, та ін.). Ідеї особистісно орієнтованого підходу в освіті знайшли подальший розвиток в наукових роботах Є.В. Бон-даревської, А.А. Лебеденка, В. М. Оржеховської, Є. О. Помиткіна, 1.1. Риданової, І.С. Якіманської та інших.

Впровадження педагогічних технологій високого рівня в позашкільних закладах може відбуватися, по-перше, безпосередньо у педагогічному процесі, по-друге, щодо науково- методичного забезпечення, по-третє - у роботі з педагогічними кадрами та за іншими напрямками. У педагогічному процесі новації можуть стосуватися змісту, освітньої технології.

Посилаючись на дослідження соціально- філософського аспекту особистісно орієнтованої освіти С.І. Подмазіна, зауважимо, що "зміст особистісно орієнтованої освіти повинен включати все, що потрібно людині для будівництва і розвитку власної особистості" [1, с. 188]. Основними складовими таких знань, що дозволяють людині "віднайти себе", керувати своїм особистісним зростанням, Подмазін вважає аксіологічний, телеологічний та діяльнісний компоненти, які можна виділити в змісті освіти. Детальніше ці компоненти характеризуються таким чином: аксіологічний - "має на меті введення учнів у світ цінностей і надання їм допомоги у виборі особистісно значимої системи ціннісних орієнтацій... означає "персоналізацію людського знання". Учень повинен знати, ким і як створювалися Істина, Добро і Краса, щоб зрозуміти значення особистості у суспільному розвитку, в культурі. Телеологічний компонент покликаний ввести учнів у світ значимих цілей освіти, причому цілі повинні бути не лише прагматичними, але і духовними, спрямованими на "особистісне зростання", цілями не тільки індивідуального, але і глобального плану. Діяльнісний компонент сприяє формуванню і розвитку учнів як суб'єктів діяльності і соціальних відносин [1, с. 189-190].

У практиці позашкільної освіти названі змістові компоненти набувають особливого значення, що в свою чергу залежить від напрямку діяльності позашкільного закладу. Нас цікавлять можливості втілення особистісно зорієнтованого змісту у позашкільному педагогічному процесі художньо-естетичного напрямку.

Наявність ціннісного (аксіологічного) компоненту означає присутність в навчальному матеріалі гуманістичних цінностей (загально людських на основі засвоєння національних), а мистецтво і є скарбницею духовних цінностей - треба тільки відкрити її дітям, показати, як ціннісні уявлення відображені в народному мистецтві (фольклорі, пісні, образотворчому мистецтві), самоцінність народного мистецтва. Знання, що сприймаються дітьми у позашкільній діяльності, мають бути емоційно насиченими, впливати на свідомість через почуття, переживання, адже тільки тоді отримана інформація переростає у переконання.

У запропонованій нами програмі для гуртків позашкільних закладів "Народний розпис", яка діє на образотворчому відділенні Малої академії народного мистецтва м.