Учні знаходять ціннісні орієнтири завдяки прикладу творчої діяльності народних майстрів, їх відданості мистецтву, адже багато хто серед них творять красу, незважаючи на матеріальні нестатки і повсякденні негаразди. Часто життєвий шлях і шлях до творчості народних майстрів, художників уособлює в собі духовний подвиг, зразок поєднання таланту із невтомною працелюбністю. В Малій академії народного мистецтва діти ознайомлюються із особистостями відомих майстрів: М. Приймаченко, Г. Собачко, сестер Гоменюк, П. Хоми, Т. Пати, Н. Білокінь, Л. Миронової, К. Білокур, П. Ганжі, М. Мухи та багатьох інших, включаючи і сучасних художників, що працюють в традиціях українського мистецтва. І хоча українське народне мистецтво - це лише частина багатобарвного світового образотворчого мистецтва, все ж ми переконані, що є сенс починати зі свого, "родового", що має відкрити в молоді усвідомлення власної значимості у світовій культурі.

Другий компонент змісту освіти - цілепокладаючий (телеологічний) - у позашкільній роботі мистецького спрямування реалізується через включення учнів у постановку цілей діяльності. Зауважимо, що цілі не обмежуються конкретним заняттям, хоча і на кожному занятті ставиться мета, яка має бути досягнута в підсумку. Щоб учні могли усвідомити і окреслити цілі власної освіти, проводилися бесіди, в яких з'ясовувалося: які вміння і навички можуть отримати учні на заняттях в позашкільному закладі, яким чином це знадобиться зараз і в майбутньому особистому та професійному житті, які обрії для духовного розвитку відривають заняття мистецтвом тощо.

Приходячи до позашкільного закладу, школярі керуються різними цілями - від спілкування з друзями і відпочинку до отримання початкової професійно орієнтованої освіти. Позашкільна освіта все ближче підходить до професійного спрямування. Ведеться обговорення питання про орієнтування позашкільних закладів на поступовий перехід від гурткової та секційної роботи до шкіл допрофесійної підготовки, видачу посвідчень про отримання позашкільної освіти як додаткової.

В практиці на місцевому рівні вживаються заходи щодо оновлення системи діяльності позашкільного закладу та його співпраці із іншими суспільними установами. По-перше, угодою між Центром дитячої та юнацької творчості Дзержинського району та художньо- графічним факультетом Криворізького державного педагогічного університету визначено такі положення: 1) викладачі даного факультету залучаються до проведення занять у Малій академії народного мистецтва та етнографії (МАНМ); 2) слухачам МАНМ, що успішно завершили своє навчання у цьому закладі, надаються пільги при вступі до вузу (КДПУ). Ця обставина має великий позитивний вплив як на слухачів МАНМ, які таким чином отримують додатковий сильний стимул, так і для університету, оскільки абітурієнти достатньо підготовлені. Нам відомо також про досвід співпраці Львівської Дитячої школи народного мистецтва із Львівською Академією мистецтва [2, с. 2].

В мережі технічних і спортивних об'єднань також налагоджені стосунки взаємодії, зокрема Клуб юного авіатора Довгинцівського району - із Запорізьким авіаколеджем і Кіровоградським інститутом льотної авіації, що дозволяє організовувати стрибки з парашутом на їх базі, вирішувати питання подальшого навчання за допомогою співбесіди. В цьому напрямку працюють й інші Центри дитячої творчості та Станції юних техніків міста.

З метою удосконалення і розвитку діяльності Малої академії народного мистецтва як одної з ланок Центру дитячої творчості існує необхідність звернутися до розв' язання за допомогою педагогічного ВНЗ таких задач: 1) розвиток творчості педагога і дітей в процесі художньо-творчої діяльності; 2) формування педагогічної майстерності; 3) встановлення активного взаємозв' язку різних ступенів системи у формуванні творчої діяльності; 4) формування професійної спрямованості творчої художньої діяльності у студентів педагогічного університету; 5) розвиток матеріально-технічної бази Малої академії; 6) підготовка спеціалістів з вищою педагогічною освітою до керівництва естетичним вихованням дітей і молоді у позашкільному закладі.

Багато вчених (Є.А. Антонович, В.А. Аронов, А.М. Бойко, О.Д. Борисов, В.Г. Бутенко, І.П. Волков, Е.С. Громов, Т.М. Завадська, Л.В. Котенко, Б.С. Мейлах, Б.М. Неменський, Л. В. Оршанський та інші) зауважують, що творча самореалізація сприяє становленню особистості, але реалізувати себе особистість може, як правило, тільки в певному виді діяльності, зокрема художньої.

Діяльнісний компонент змісту освіти, визначений С.І. Подмазіним, ми трактуємо як таку побудову програмного матеріалу, що зумовлює необхідність у учнів: 1) бути постійно активним, діяльним, зацікавленим у зміні себе і оточуючого світу; 2) використовувати наукову організацію діяльності, планомірно освоювати етапи і способи діяльності, щоб перейти від виконавства до творчості; 3) нести особисту відповідальність за свої вчинки і результати діяльності, усвідомлювати " цінність особистого достоїнства" [1, с. 192]. У програмі "Народний розпис" реалізується діяльнісний компонент як протягом всього курсу, так і окремо на заняттях з розділу "Школа майстерності".

Окрім особистісно зорієнтованого змісту освіти, до умов, які в позашкільному об' єднанні типу "Мала академія мистецтва" сприятимуть розвитку особистості, формуванню її значимих якостей, ми відносимо також: збагачене освітнє середовище; гуманістичні педагогічно вивірені методи взаємодії і спілкування; зацікавленість, захопленість діяльністю самого педагога; наявність наукової моделі виховного процесу з урахуванням мети, засобів і методів, варіативності, системності та змістових аспектів занять народним образотворчим мистецтвом.

Таким чином, дослідження особливостей впровадження особистісно орієнтованого підходу в діяльність позашкільного закладу дозволяє нам зробити такі висновки: 1) особистісно орієнтована технологія може реалізуватися найкраще тоді, коли її особливості