УДК 371.302+378.937+371.31 

Паньков М.І., Мамотенко О.П., Вартик Д. В.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Стаття присвячена використанню новітніх підходів у навчанні та вихованні, які базуються на використанні зворотних зв'язків. Це дозволяє студентам та учням активізувати отримані знання і перетворити їх у практичні уміння та навички.

Ключові слова: навчання, структура, активізація, творчість.

Статья посвящена использованию новейших подходов в учебе и воспитании, которые базируются на использовании обратных связей. Это позволяет студентам и ученикам активизировать полученные знания и превратить их в практические умения и навыки.

Ключевые слова: учеба, структура, активизация, творчество.

The article is devoted the use of the newest approaches in studies and education, which are based on the use of feed-backs. It allows students and students to activate the got knowledge's and convert them into practical abilities and skills.

Key words: studies, structure, activation, creation. Нова соціокультурна реальність характеризується: 1) суттєвими змінами в субординації системи цінностей, що обумовлено формуванням нового типу відносин у суспільстві, тобто потребою в новій світоглядній орієнтації; 2) новими явищами в культурі, які надають великі можливості для оптимізації реалізації прихованого потенціалу особистості; 3) суттєвим розширенням поля диференціації життєвих потреб і здібностей; 4) початком діалогу між основними культурними течіями в сучасному світі; 5) зміною пріоритетів щодо джерел інформації [1]. Саме остання позиція вимагає нового рівня рефлексії самого поняття «освіта», змісту, соціокультурних особливостей, визначення сучасного аксіологічного підґрунтя освіти, ролі та місця її у суспільстві ХХІ ст. перспективи зближення природничих і гуманітарних наук, динамічний розвиток науки взагалі [2]. В Україні актуальність таких досліджень пов'язана, зокрема, з виходом освіти на якісно новий рівень, зумовлений змінами у суспільно-політичному житті, що є дуже важливим з точки зору вирішення нагальних завдань духовного розвитку суспільства [3; 4].

Постійне відставання освіти від потреб суспільства, відсутність нових активних освітніх форм для ретрансляції інтелектуальних здобутків людства, формування нового наукового знання молоді у процесі формування особистості ХХІ століття потребує обґрунтування методологічних засад філософії сучасної освіти як нового рівня дослідження і розв'язання багатьох проблем людського існування, зокрема розробки сучасних форм передачі інформації. З іншого боку, на сьогодні має місце недостатня кількість, а іноді і відсутність мультимедійних, електронних навчальних посібників за конкретними навчальними курсами як у школі, так і у вищому навчальному закладі. Це спонукає активізувати роботу викладачів, інженерів, програмістів, дизайнерів та інших фахівців до створення організованих по- сучасному джерел інформації. Тому актуальність теми, що порушена у статті, пояснюється необхідністю побудови логічно-обґрунтованого мультимедійного курсу, зокрема для студентів сучасного вищого закладу освіти за темою «Методологічні засади природознавства».

Мета роботи полягала у розробці алгоритму побудови ефективного джерела навчальної інформації (ДНІ). Предметом дослідження стали методологічні трактати древньогрецьких філософів, дидактичні принципи філософів середньовіччя, вчення про знання законів природи сучасних науковців, пізнавальні принципи фізичної науки з метою формування методологічних засад філософії сучасної освіти. Об'єкт дослідження пов'язаний з процесом трансформації філософських підходів до конкретної методичної концепції в навчальному процесі вузу. Відповідно до поставленої мети, в роботі вирішувалися наступні задачі: а) зібрати, систематизувати та проаналізувати літературу за темою дослідження; б) викласти даний матеріал у формі ДНІ; в) створити мультимедійний курс, який може бути використаний в навчальному процесі; провести його апробацію.

Отже, говорячи про значущість, плідність та теоретичну цінність досліджень у галузі ретрансляції навчальної інформації, необхідно зазначити, що основна задача полягає у тому, щоб виділити ту їх особливість, яка буде зумовлювати конкретний аспект і контекст сформульованого конкретного питання.

Величезні об'єми інтелектуального, культурного надбання людства оновлюється, зростає. Помірковані особистості суспільства розуміють велику силу розвитку та поглиблення сучасної науки, засвоєння студентами методологічних засад, вивчення методів наукового пізнання.

З іншого боку, сьогодення диктує нові підходи щодо передачі інформації молодому поколінню у процесі навчання, зокрема, з використанням комп'ютерних інноваційних засобів, наприклад, таких, як мультимедійні джерела.

Після розробки системи візуально-орієнтованих інформаційних фреймів (ВОІФ) ми провели їх апробацію в навчальному процесі Одеського інституту вимірювальної техніки та Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. Була поставлена мета - визначити ефективність запропонованої методики, тобто експериментально визначити місце та роль ВОІФ у процесі проведення навчальних занять зі студентами технічного та гуманітарного напрямку освіти. З' ясовано, що позитивний розвиток загальноосвітнього та інтелектуального рівня студентів забезпечують саме сучасні методологічні засади та високоефективні педагогічні умови. Вирішувалися наступні дослідницькі задачі:

а) яким чином ВОІФ впливає на зміну індивідуальних пізнавальних якостей студентів;

б) визначити рівень розвитку пізнавальних якостей студентів на етапі модельного констатуючого, формуючого та контрольного експерименту.

До участі у педагогічному експерименту були залучені студенти, які побажали, щоб з ними проводилася візуально-орієнтована пізнавальна робота, що направлена на розширення ерудиції. Такі студенти і склали експериментальну групу (ЕГ). До ЕГ було записано 23 студенти 5-го курсу. Зауважимо, що ми працювали з більшою кількістю молоді (додатково - заочного відділення). До закінчення експерименту кількість учасників не змінилася. Більше того, за останні два роки (2008-2010 н. р.) певна кількість студентів виявила бажання взяти участь у експерименті. Але ми відслідковували саме за динамікою пізнавального стану зміну характеристик лише означеної вище кількості студентів. Контролем слугувала група ровесників (контрольна група - КГ) за тією ж самою спеціальністю (їх кількість становила 25 осіб). За студентами