Проводячи заняття, де використовувалися ВОІФ, ми визначили найбільш ефективні методичні прийоми, що сприяють не лише поглибленню знань, формуванню умінь та вдосконаленню навичок студентів, але й впливають на зміну їх інтелектуального стану. Оволодіння певними ВОІФ потребує від студентів конкретних самооцінок за рахунок концентрації уваги на виконанні того чи іншого прийому, суттєвого розумового навантаження.

Під час спостереження приділялася увага не лише тому, які результати показали студенти, але й тому, як було визначено ставлення студентів до досягнення мети. Ці моменти фіксувалися на кожному практичному занятті. На особливу увагу заслуговувало те, з яким бажанням студенти працюють, зосереджують увагу на виконання своїх дій, з метою внесення коректив та змін у процес навчальної підготовки та виконання тестів.

Аналіз отриманих даних довів, що важливо брати до уваги вплив як позитивних, так і негативних результатів. Крім цього, часте повторення невдалого (або, навпаки, вдалого) результату тесту досить часто суттєво впливає на його поведінку. Вивчення цього питання проводилося за наступною схемою. ВОІФ у межах однієї групи проводили з використанням різних навчально-методичних прийомів та певною свободою вибору у процесі проведення тестових вправ. Ефективний засіб ВОІФ дозволяв компенсувати певний інший недолік у швидкості розуміння інформації студентом. Вибір засобу визначався темою, а також індивідуальними особливостями студента.

Кількісним показником був час виконання тесту-вправи (Т1), який заносився до індивідуальної анкети (саме такі студенти й утворювали експериментальну групу, тобто це були студенти майже однакового віку, різного темпераменту, різного початкового рівня підготовки). Табл. 1 та рис. 1 ілюструють динаміку зміни параметру Т1 за період проведення педагогічного експерименту на початку та наприкінці його проведення.

Використання візуальних методів навчання і виховання, коли викладач ставить перед студентами задачу і надає їм можливість знаходити засоби її вирішення, дозволяє спиратися на раніше придбані знання та вміння. У цьому варіанті при доборі пар доцільно використовувати об'єднання студентів різних за початковим рівнем та швидкістю виконання. Варто змінювати складність тесту, щоб студенти могли діяти як у сприятливих умовах, так і несприятливих. Водночас необхідно

Як видно з представлених даних, час, який потрібен був, щоб обробити (усвідомити та виконати) тест з елементами методології пізнання (Т2), на початку експерименту тримався на одному рівні, чого не можна сказати за даними на кінець дослідження. Для ЕГ показник перевищує аналогічну величину для КГ менше, аніж удвічі.

Робота з наочними слайдами дозволяє визначити, наскільки спеціально створена обстановка вирішує головну задачу насичення інформацією: «.. .привчитися встановити зв язок між життєвим досвідом студентів та ефективністю їх знань. Тому на початку дослідження потрібно визначити ті знання та уміння, якими володіють студенти, розуміння доцільності їх застосування в тих обставинах, що змінюються.

Проблемність у навчанні під час роботи з виховання пізнавальних навичок студентів кількісно ілюструється показниками Т2, (динаміку зміни цих показників показує табл. 2).

Таблиця 2

за допомогою мінімальних зусиль, за можливо найменший відрізок часу свідомо зробити найбільшу інтелектуальну роботу, або діяти ефективно, енергійно».

Цей факт може бути розглянутий ще в одному напрямку. Коментар до наведених у переліку питань завдань викликає в деяких студентів невпевненість, скутість. у зв'язку з тим, що вони вперше про це чують. Діючи в складі групи, під час дискусії деякі студенти відчувають острах показати поганий результат. Нав'язлива відповідальність за свої дії спричиняє надмірні психологічні порушення. Для цього варто виявити: чи однаково почувають себе такі студенти в групі під час ілюстрації слайдів? Тому було важливо знайти найбільш вдалу методику викладання матеріалу для цих студентів. А за умовами використання відео фрагментів, або слайдів скутість зникає, виникає впевненість у діях.

Отже, описана експериментальна робота допоможе виявити мікроклімат, найбільш сприятливий для участі студентів у семінарах з елементами науково-пізнавальної творчості та візуально- пізнавальних фрагментів.

Практична значущість результатів впровадження цієї методики забезпечується саме електронною версією відеофрагментів за робочою навчальною програмою, підручника або навчального посібника з певної теми, а також сукупністю візуально- пізнавальних фреймів та слайдів, які додаються.

Таким чином, матеріали проведеного дослідження допоможуть правильно орієнтуватися в складній структурі взаємозв'язків між окремими ланками навчального матеріалу як у процесі наукового пізнання в цілому, так і в процесі освоєння конкретних дисциплін. 

ЛІТЕРАТУРА

Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. - М.: Просвещение, 2006. - 400 с.

Паньков М.І. Ковальчук В.В., Царенко М.О. Методологічні засади сучасної освіти: про необхідність зближення природничих і гуманітарних наук // Наша школа. - 2008. - № 4. - С. 119-126.

Агацци Э. Моральное измерение науки и техники. - М.: Наука, 2006. - 358 с.

Ковальчук В.В., Кравченко (Долінська) Л.В. Про формування концепцій у процесі навчання учнів і студентів // Наукові праці: Науково-методичний журнал «Педагогічні науки». - Миколаїв: Вид-во Чорноморський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили, 2010. Т. 123. - Вип. 110. - С. 6-12.

Ковальчук В.В., Кузіна